Ухвала № 141362217 у справі № 420/29914/26 від 10.11.2026

Справа № 420/29914/26

У Х В А Л А

10 листопада 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄРДПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 25.09.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 30 червня 2025 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців березень 2018 року;

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 30 червня 2025 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та на теперішній час Позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. При цьому, за період з 01 січня 2023 року по 30 червня 2025 року йому була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення не в повному обсязі. Представник Позивача звернувся із заявою до Відповідача в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням базового місяця березень 2018 року, та з адвокатським запитом щодо надання довідки про грошове забезпечення. Листом від 17.06.2026 р. Відповідач надав копію довідок про нараховане грошове забезпечення, з яких вбачається, що в період з 01 лютого 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 01 січня 2024 року по 31 серпня 2024 року та з 01 лютого 2025 року по 30 червня 2025 року індексація грошового забезпечення Позивача не нараховувалась та не виплачувалась.

В якості додатку долучено заяву, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду зазначивши, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 29.09.2026 постановлено відмовити у задоволення заяви представника позивача про поновлення строк звернення до суду; позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

12.10.2026 від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Єрьоміної В.А. надійшла заява (вх. №ЕС/117088/26) з проханням поновити строк звернення до суду з вказаним позовом вказавши, що позивачем не було одержано ним письмового повідомлення який розмір індексації грошового забезпечення було нараховано йому та виплачено, позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу фактично стало відомо про порушення свого права. Позивач не мав об`єктивної можливості дізнатися про порушення свого права на момент отримання виплати, оскільки: військовослужбовець не отримує повного розрахункового листа або відомостей про структуру нарахувань; інформація про наявність/відсутність індексації або додаткових виплат не є відкритою та зрозумілою без спеціальних розрахунків і роз`яснень фінансових органів; лише після звернення (запиту, отримання відповіді, ознайомлення з довідками чи документами) позивач міг дізнатися, що право порушене.

Ухвалою судді від 20.10.2026 постановлено задовольнити заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду з вказаним позовом; прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

22.10.2026 від представника відповідача військової частини НОМЕР_2 надійшло клопотання (вх. №ЕС/122500/26), в якому просить залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

У вказаному клопотанні зазначили, що відповідно до наказу від 13.06.2025 № 170 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини у зв`язку з переведенням до нового місця служби. При цьому позивач не звільнявся з військової служби. 13.06.2025 позивач отримав під підпис грошовий атестат № 1634, який містив відомості про належні йому виплати на момент переведення до нового місця служби. Таким чином, позивач мав документальну інформацію про здійснені йому виплати щонайменше з 13.06.2025. Однак із запитом про надання додаткової інформації він звернувся до відповідача лише 05.06.2026, тобто майже через рік після отримання грошового атестата, а з позовом до суду - 25.09.2026.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

В ухвалі суду від 20.10.2026 було встановлено, що саме листом Військова частина НОМЕР_2 від 17.06.2026 №1841 позивачу було надано довідки про нараховане грошове забезпечення.

Водночас оцінюючи доводи представника відповідача про отримання позивачем грошового атестата 13.06.2025, звернення за додатковою інформацією лише 05.06.2026 та подання позову 25.09.2026, суд вказує таке.

Предметом оскарження є не нарахування та невиплаті за період з 01 січня 2023 року по 30 червня 2025 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року.

Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №170 від 13.06.2025, на підставі якого ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів грошового забезпечення.

З наданого в якості додатку грошового атестату №1634 від 13.06.2025 відображені відомості про грошове забезпечення станом на 12 червня 2025 року, що передує даті звільнення.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2026 у справі №420/29417/24 зазначив, що грошовий атестат за правовою природою є документом про остаточний розрахунок з особами рядового і начальницького складу, який видається, зокрема, при звільненні в запас або відставку із призначенням пенсії, та підтверджує виплату належних такій особі складових грошового забезпечення саме на цей день. З іншого боку, Верховни Суд зауважив, що хоч грошовий атестат і містить інформацію про суми, нараховані та виплачені позивачеві при звільненні, тобто є повідомленням про ці суми у значенні, вжитому в частині другій статті 233 КЗпП України, з отриманням якого ця норма пов`язує початок перебігу тримісячного строку звернення до суду, однак обсяг відомостей, які у ньому мають відображатися, визначено нормативно і з-поміж таких немає інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за складовими такого грошового забезпечення за минулі періоди служби.

В свою чергу обов`язок письмового повідомлення про нараховане та виплачене грошове забезпечення (заробітну плату) з роз шифровкою по видах із зазначенням конкретних сум, покладається безпосередньо на відповідача, що останнім зроблено не було.

Суд зазначає, що фактично відповідач мав завершити свої правовідносини з позивачем в частині виплати всіх сум, що належать працівникові саме в день його звільнення, а також письмово повідомити позивача про суми, нараховані та виплачені йому, проте цього не зробив.

Проте, у наданому грошовому атестаті №1634 від 13.06.2025 не вказано інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за складовими такого грошового забезпечення за минулі періоди служби.

Ознайомившись з доводами представника відповідача, в контексті обставин справи, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про залишення позовної заяви без розгляду, а відтак не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 248, 257 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача Військової частини НОМЕР_2 (вх. №ЕС/122500/25 від 22.10.2025) про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА