Ухвала № 141362239 у справі № 420/32059/26 від 10.11.2026

Справа № 420/32059/26

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м. Одеса

Головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання представника ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/128005/26 від 05.11.2026 року про поновлення строку звернення до суду,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 213050039311 від 25.07.2024 року про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 08.07.1982 року: з 10.01.1995 року по 26.07.1996 року; з 01.11.1997 року по 30.10.2001 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та здійснювати нарахування і виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення за призначенням пенсії - з 18 липня 2024 року.

Ухвалою суду від 26.10.2026 року залишено позовну заяву без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

05.11.2026 року до суду за вхід. №ЕС/128005/26 від представника ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали судді в якій викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування поважності пропуску строку представник зазначає:

«Позивач, ОСОБА_1 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (зі змінами) відносить територію Херсонської міської територіальної громади (зокрема м. Херсон та селище Зимівник) до територій активних бойових дій, на яких ведуться бойові дії, і цей статус зберігається й досі.

Проживання Позивача безпосередньо в зоні активних бойових дій у селищі Зимівник супроводжується постійною загрозою для життя та здоров`я через щоденні обстріли, критичними збоями у роботі систем електро-, водо- та енергопостачання, систематичними порушеннями роботи мереж інтернет-зв`язку та поштового зв`язку (зокрема, обмеженням повноцінного функціонування відділень АТ «Укрпошта» та юридичних служб), а також необхідністю постійно опікуватися власним станом здоров`я в умовах гуманітарної та безпекової кризи, що в сукупності створило об`єктивні, непереборні та істотні перешкоди для своєчасного звернення за правовою допомогою та подання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду (зокрема, у постановах від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 та від 10.11.2022 у справі № 300/1261/22), сам факт запровадження воєнного стану та знаходження особи на території активних бойових дій підтверджує наявність об`єктивних складнощів та реальних перешкод у реалізації права на судовий захист.

З огляду на викладене, пропуск строку звернення до суду з цим позовом стався з поважних, об`єктивних та незалежних від Позивача причин, зумовлених знаходженням її місця проживання в зоні активних бойових дій та станом здоров`я, у зв`язку з чим вказаний строк підлягає поновленню.».

Розглядаючи подане клопотання суд дійшов наступного висновку.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Строки звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 КАС України.

Приписами ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено у позовній заяві позивач звернувся до суду про визнання протиправним дій щодо прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 213050039311 від 25.07.2024 року.

Разом з тим, адміністративний позов подано через систему «Електронний суд» 13.10.2026 року та зареєстрований за вхід. №32235/26, що свідчить про тривалий проміжок часу перед зверненням позивача до суду для захисту своїх порушених прав.

В той же час, як вже зазначалося в ухвалі від 26.10.2026 року, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається лише на проживання безпосередньо в зоні активних бойових дій, та, на думку Позивача, з огляду на позицію Верховного Суду (зокрема, у постановах від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 та від 10.11.2022 у справі №300/1261/22) «сам факт запровадження воєнного стану та знаходження особи на території активних бойових дій підтверджує наявність об`єктивних складнощів та реальних перешкод у реалізації права на судовий захист.»

Розглядаючи правові висновки, на які посилається представник позивача, суддя зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 навів висновок, який різко контрастує з доводами позивача, а саме:

« 49. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.».

Щодо посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №300/1261/22, суддя припускає, що має місце посилання саме на Постану Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, яка містить висновки щодо спірного питання строків звернення до суду, в той час як справа №300/1261/22 взагалі не розглядалася Верховним Судом.

Тому припускаючи, що малась на увазі постанова у справі №990/115/22, суддя зазначає, що вона також містить широкий аналіз обставин, які були зазначені в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, але були відхилені судами.

Разом з тим, суддя наголошує, що жодних інших підстав крім запровадження воєнного стану та проживання безпосередньо в зоні активних бойових дій, представником не зазначено та судом не оцінювались.

В той же час, суддя також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові у справі №990/115/22 навела висновок, який також суперечить доводам позивача, а саме:

« 47. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.».

Отже, навіть правова позиція, на яку посилається представник, наголошує на необхідності доведення обставин, які перешкоджали зверненню до суду в межах встановленого строку, які ґрунтуються на відповідних доказах.

Вказане вже було зазначено суддею в ухвалі від 26.10.2026 року, однак жодних доказів представником не надано.

Додатково в клопотанні від 05.11.2026 року було зазначено одну нову підставу для поновлення строку звернення до суду, а саме: необхідність постійно опікуватися власним станом здоров`я в умовах гуманітарної та безпекової кризи, а також стан здоров`я Позивача.

В той же час, на підтвердження додатково зазначених підстав представником також не надано жодних доказів.

Враховуючи, що представником позивача не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку, суддя визнає наведені у заяві підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду неповажними та такими, що не підтверджені належними доказами.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 123 КАС України, визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

"Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що слід продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 121-123, 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/128005/26 від 05.11.2026 року про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА