Рішення № 141362355 у справі № 420/880/26 від 09.11.2026

Справа № 420/880/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) (військової частини НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.02.2026 року просить:

- Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), дружині штаб-сержанта ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошового забезпечення за період з 29.01.2020р. по 03.05.2025р., а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, премії, виплат при звільненні, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025р на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), дружині штаб-сержанта ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошове забезпечення за період з 29.01.2020р. по 03.08.2025р., а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, премії, виплат при звільненні, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

- Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), дружині штаб-сержанта ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_2 , індексації грошового забезпечення за період з 22.03.2016р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р.

- Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), дружині штаб-сержанта ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_2 , індексацію грошового забезпечення за період з 22.03.2016р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р. з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

- Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), дружині штаб-сержанта ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_2 , індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.07.2024р., виходячи з щомісячної фіксованої величини у розмірі 4460,31 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

- Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін ( АДРЕСА_1 ) (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), дружині штаб-сержанта ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойових завдань 03 серпня 2025 року, індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.07.2024р., виходячи з щомісячної фіксованої величини у розмірі 4460,31 грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є дружиною штаб-сержанта ОСОБА_2 , який проходив військову службу за контрактом, з 22.03.2016 року по 19.07.2024 року у НОМЕР_3 прикордонному загоні, з 20.07.2024 року по 03.08.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 , та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . На думку позивача, за час служби її чоловікові не в повному обсязі нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, оскільки посадовий оклад та оклад за військовим званням з 29.01.2020 року визначались із прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року, а не на 1 січня відповідного календарного року, індексація за період до 28.02.2018 року обчислена без застосування січня 2008 року як базового місяця, а індексація у фіксованій величині відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 з березня 2018 року не нарахована.

Позивач вказує, що згідно з пунктом 6 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України належні, але не отримані військовослужбовцем до дня смерті (загибелі) суми передаються членам його сім`ї. Відповідачі на її заяви відмовили у здійсненні перерахунку та нарахуванні індексації, що позивач вважає протиправним.

Ухвалою від 19.01.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою витребувано від відповідачів відомості про розмір грошового забезпечення із зазначенням усіх його складових у лютому 2018 року та окремо в березні 2018 року.

03.02.2026 року від представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_2 ) надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 лише з 19.07.2024 року по 03.08.2025 року, а тому позивачем не визначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. ОСОБА_2 за життя не звертався ані до відповідачів, ані до суду з приводу перерахунку грошового забезпечення та нарахування індексації, судових рішень з цього питання немає, а згідно розрахункового листа від 03.02.2026 року № 106 членам сім`ї загиблого всі належні суми виплачені. Відповідач наголошує, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми, які були нараховані, належали до виплати особі за життя і залишилися неотриманими у зв`язку з її смертю, а право на перерахунок нерозривно пов`язане з особою військовослужбовця. Крім того, відповідач вказує, що з 20.05.2023 року розрахунковою величиною є сума 1762 грн, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481, що індексація у 2024 та 2025 роках нарахована згідно зі статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а право на одноразову грошову допомогу при звільненні у позивача не виникло.

Відповідач НОМЕР_3 прикордонний загін ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому, відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

05.02.2026 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою зміст вимог визначено окремо щодо кожного з відповідачів.

Ухвалою від 09.11.2026 року прийнято до розгляду вказану заяву.

Отже, згідно прийнятого судом до розгляду уточненого позову вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення заявлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а вимоги щодо індексації до НОМЕР_3 прикордонного загону.

05.02.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідач помилково посилається на норми спадкового права, оскільки позивач є членом сім`ї загиблого і питання спадкування у спірних правовідносинах не застосовуються, а належні суми, право на які виникло у військовослужбовця до дня загибелі, передаються членам сім`ї на підставі пункту 6 розділу V Інструкції № 558.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 31.10.2005 року проходив військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі України, зокрема, згідно витягу з послужного списку, з 22.03.2016 року у НОМЕР_3 прикордонному загоні, а згідно довідки військової частини НОМЕР_2 з 19.07.2024 року по 03.08.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 29.09.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 . Згідно витягу з особової справи про склад сім`ї, у пункті 13 послужного списку зазначені дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 , 2008 року народження.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 11.08.2025 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 593.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.08.2025 року № 832-ОС штаб-сержанта ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок удару дроном-камікадзе в районі н.п. Костянтинівка Донецької області, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю з 04 серпня 2025 року.

Згідно розрахункового листа від 03.02.2026 року № 106, наданого військовою частиною НОМЕР_2 , за серпень 2025 року нараховано 128456,72 грн, у тому числі посадовий оклад 3170,00 грн, оклад за військовим званням 950,00 грн, індексацію 133,23 грн та додаткову винагороду 100000,00 грн, за вересень 2025 року нараховано компенсацію за речове майно 114095,03 грн та допомогу на поховання 14600,00 грн, за січень 2026 року нараховано компенсацію за відпустку 85149,90 грн та додаткову винагороду 100000,00 грн. Ці суми перераховані членам сім`ї загиблого, зокрема ОСОБА_1 , заборгованість за цими нарахуваннями відсутня.

Як вбачається з листа НОМЕР_3 прикордонного загону від 01.12.2025 року № 09.1.1/12671-25-Вих, у період з 29.01.2020 року по 18.07.2024 року при розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_2 застосовувався прожитковий мінімум станом на 1 січня 2018 року, а індексація за 2018-2024 роки нараховувалась з урахуванням базових місяців березень 2018 року та грудень 2023 року.

Доказів звернення ОСОБА_2 за життя до відповідачів із рапортами про перерахунок грошового забезпечення чи нарахування індексації у спірних розмірах, а також доказів звернення до суду з відповідним позовом щодо перерахунку грошового забезпечення, суду не надано. Судове рішення на користь ОСОБА_2 з цього приводу відсутнє. Сторони протилежного не стверджують.

Адвокат Веліксар А.В. в інтересах позивача звернулася до НОМЕР_3 прикордонного загону із заявою від 09.12.2025 року, а до НОМЕР_9 прикордонного загону із заявою від 17.12.2025 року про перерахунок грошового забезпечення, нарахування та виплату індексації.

Листом від 10.12.2025 року № 09.1.1/Б-420/468 НОМЕР_3 прикордонний загін повідомив про відсутність підстав для нарахування індексації із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, для перерахунку грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року та для нарахування різниці індексації з 01.03.2018 року.

Листом від 26.12.2025 року № 09/В-4608/4762 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що грошове забезпечення ОСОБА_2 у військовій частині НОМЕР_2 нараховувалось виходячи зі сталої величини 1762 грн, а індексація визначена згідно з чинним законодавством з урахуванням базових місяців, в яких відбувалося підвищення грошових доходів.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернулася за захистом своїх прав і інтересів з даним позовом до суду.

Розглядаючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Наведені норми визначають право на грошове забезпечення та його індексацію самого військовослужбовця. Однак позивач у цій справі таким військовослужбовцем не є, а вимагає перерахунку та виплати на свою користь як дружина загиблого військовослужбовця. Тому вирішальним у цьому спорі є те, чи перейшло до позивача право на суми, про які йдеться у позові, а вже потім, за наявності такого права, чи правильно ці суми обчислені.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі - Інструкція № 558), у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належні, але не отримані ним до дня смерті (загибелі) посадові оклади, оклади за військовими званнями і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер) передаються членам сім`ї померлого, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Зазначеним особам також виплачуються одноразові види грошового забезпечення та інші виплати, право на отримання яких виникло у військовослужбовця до дня його смерті (загибелі).

Отже, члени сім`ї загиблого військовослужбовця мають право на належне військовослужбовцю, але не отримане ним до дня смерті (загибелі), грошове забезпечення.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 484/3648/16-а, від 29.04.2020 року у справі № 576/1388/17, від 05.05.2022 року у справі № 520/10496/2020, від 09.02.2023 року у справі № 600/1290/20-а.

Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 року у справі № 420/1436/21 зазначив, що сума пенсії, яка не була нарахована, не може вважатися недоотриманою і не входить до складу спадщини, оскільки в силу положень статті 1219 ЦК України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва. При цьому Верховний Суд виходив з того, що за життя особи не було ухвалено рішення, що набрало законної сили, а тому право на перерахунок особа не набула. Хоча цей висновок зроблено щодо пенсії, він ґрунтується на тих самих статтях 1218, 1219, 1227 ЦК України.

Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок про те, що вимоги зобов`язального характеру нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва (постанови від 27.09.2023 року у справі № 420/16546/21, від 05.12.2023 року у справі № 420/18164/21, від 10.07.2024 року у справі № 420/10899/21, від 14.11.2024 року у справі № 560/3390/23).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що право на перерахунок певних виплат мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом. Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Те саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати. Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21 липня 2022 року у справі № 431/4588/20.

Застосовуючи наведені норми до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Питання нарахування військовослужбовцям грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року, а також індексації із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та індексації у фіксованій величині є спірними. Такі спори вирішуються в судовому порядку за позовами військовослужбовців, якщо останні не згодні з порядком нарахування грошового забезпечення. Перевірка правильності нарахування здійснюється судом за позовом самого військовослужбовця, який звернувся за захистом своїх порушених прав.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 за життя щомісячно отримував грошове забезпечення у нарахованому йому розмірі, із заявами про перерахунок грошового забезпечення чи нарахування індексації у спірних розмірах до відповідачів не звертався, з відповідним позовом до суду не звертався, судового рішення на його користь не ухвалювалося.

Спір у цій справі виник щодо сум, які за життя ОСОБА_2 йому не були нараховані та присуджені. Позивач просить саме здійснити перерахунок грошового забезпечення її загиблого чоловіка і нарахувати йому індексацію за обраним нею способом, тобто визначити суми, яких не існувало на день смерті військовослужбовця.

Право на грошове забезпечення випливає зі змісту права на соціальний захист, спрямованого на задоволення матеріальних потреб військовослужбовців, і реалізується шляхом надання особі достатнього матеріального забезпечення. Таке право нерозривно пов`язане з особою, якій воно призначено, у зв`язку з чим тільки особа, яка безпосередньо отримувала грошове забезпечення, вважаючи, що воно нараховується та виплачується в неналежному розмірі, може звернутися до суду за захистом своїх прав.

Отже, право на одержання коштів з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 1 січня відповідного року, а також індексації у заявлених позивачем розмірах ОСОБА_2 за життя не набув, і такі суми йому не були нараховані. Належними сумами грошового забезпечення є нараховані кошти, які особа мала б отримати за будь-яких обставин. Законодавством не визначено права на правонаступництво сум грошового забезпечення, його складових та їх індексації, які не нараховані.

Той самий висновок стосується вимог про індексацію. Позов у цій частині ґрунтується виключно на незгоді з порядком обчислення індексації особі, яка загинула, а не стосується визначеної в конкретній сумі існуючої заборгованості. Право на нарахування індексації із застосуванням базового місяця січень 2008 року та індексації у фіксованій величині мав винятково сам військовослужбовець, а тому у членів його сім`ї не виникає права вимагати виплати ненарахованих сум.

Доводи позивача про те, що норми спадкового права до цих правовідносин не застосовуються, оскільки вона є членом сім`ї загиблого, суд відхиляє. Дійсно, Верховний Суд у постанові від 16.05.2023 року у справі № 420/288/21 вказав, що у разі переходу до членів сім`ї належних соціальних виплат право вимоги виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Проте це стосується лише підстави, а не предмета переходу. І стаття 1227 ЦК України, і пункт 6 розділу V Інструкції № 558 говорять про суми, які належали військовослужбовцю, але не були ним отримані. Інструкція № 558 не наділяє члена сім`ї військовослужбовця правом оспорювати порядок нарахування виплат, отриманих військовослужбовцем за життя.

Належні, але не отримані ОСОБА_2 суми, нараховані на день його смерті, як встановлено судом, виплачені ІНФОРМАЦІЯ_3 членам сім`ї загиблого, чим пункт 6 розділу V Інструкції № 558 виконано.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду у справі № 243/13575/19 не спростовує наведеного висновку, оскільки у цій постанові Верховний Суд розмежував випадки неправомірного припинення виплат спадкодавцю та вимоги членів сім`ї про перерахунок. У цій справі виплати ОСОБА_2 не припинялись, а позивач вимагає саме перерахунку грошового забезпечення, розмір якого військовослужбовець не оспорював.

Не є підставою для іншого висновку і постанова Верховного Суду від 29 жовтня 2026 року у справі № 320/11029/23, у якій Верховний Суд підтвердив сталість практики про те, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися неотриманими, та суми заробітної плати, які були нараховані, проте не виплачені особі за життя. У тій справі йшлося про конкретну суму, утриману з уже нарахованого військовослужбовцю грошового забезпечення на підставі наказу про притягнення до матеріальної відповідальності, яка підлягала поверненню у разі скасування такого наказу. У цій справі утримання з нарахованих сум не було, а спірні суми взагалі не нараховувались.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2025 року у справі № 140/9390/23 щодо аналогічних за змістом положень розділу XXX Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, також зазначив, що членам сім`ї загиблого військовослужбовця виплачується те грошове забезпечення, право на яке у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті).

Враховуючи те, що до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права на перерахунок грошового забезпечення та на нарахування індексації, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки виплаті підлягає лише належне (нараховане), але не отримане за життя грошове забезпечення.

Оскільки право на вимогу про перерахунок та нарахування у позивача відсутнє, суд не надає оцінки доводам сторін про базовий місяць індексації, про розмір фіксованої величини 4460,31 грн та про порядок обчислення індексації у 2024-2025 роках. З цих самих підстав не підлягають задоволенню і вимоги про перерахунок матеріальної допомоги, грошової допомоги для оздоровлення, премії та виплат при звільненні, а також вимоги про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, які є похідними.

Суд окремо звертає увагу, що посилання у позові на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24 є безпідставним, оскільки постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у цій справі зазначене рішення та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано і в задоволенні позову про скасування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481 відмовлено. Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2025 року у справі № 420/6924/24 вказав, що із дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом її чинності у відповідних суб`єктів владних повноважень були відсутні підстави для нарахування та виплати військовослужбовцям грошового забезпечення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на 01 січня календарного року. Тому за період з 20.05.2023 року вимоги про перерахунок не мали б підстав незалежно від питання про право позивача.

Щодо доводів відповідача про недотримання вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України суд зазначає, що заявою про уточнення позовних вимог від 05.02.2026 року позивач визначила зміст вимог щодо кожного з відповідачів, а тому підстав для застосування ч.13 ст.171 КАС України немає.

Витребувані ухвалою від 19.01.2026 року відомості про розмір грошового забезпечення у лютому та березні 2018 року відповідачами не надані, однак з огляду на встановлену судом відсутність у позивача права на спірні виплати ці відомості не мають значення для вирішення спору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Крім того, вирішуючи дану справу, суд зазначає у резолютивній частині рішення лише умовне найменування відповідачів - військова частина НОМЕР_1 та військова частина НОМЕР_2 , як це зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в зареєстрованих відповідачами електронних кабінетах в ЄСІТС, без одночасного використання дійсного найменування відповідачів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Згідно з вимогами ст. 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів

.