Рішення № 141362374 у справі № 420/32718/26 від 10.11.2026

Справа № 420/32718/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просила суд: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 25.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №76957110; зобов`язати відновити виконавче провадження № 76957110 та всіх передбачених законом заходів для повного виконання рішення суду.

21 жовтня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з врахуванням особливостей, встановлених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України; витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 76957110.

04 листопада 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, та надано матеріали виконавчого провадження ВП № 76957110.

Розгляд справи здійснюється у межах строку, визначеного ч. 4 ст. 287 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд встановив їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 29.11.1995 року, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Позивач має статус особи з інвалідністю 1 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим УСЗН у Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики ОМР 18.06.2020 року.

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - орган ДВС), орган державної виконавчої служби, на який відповідно до п.п. 3, 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, покладено виконання рішень, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не має статусу юридичної особи та є структурним підрозділом Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 45862901, адреса реєстрації: 65605, Одеська область, місто Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 34.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що судове рішення, на підставі якого відкрито ВП №76957110, зобов`язувало не просто надіслати довідку, а забезпечити повне перерахування та виплату пенсії з премією 255%, направлення довідки від Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях до ГУ ПФУ в Одеській області, на думку позивача, не є кінцевим виконанням рішення суду. Станом на момент закінчення виконавчого провадження орган ПФУ перерахунок не здійснив, грошові кошти позивачу не виплачені.

Позивач також зазначила, що на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді перебувають інші судові справи, відтак оскільки рішення у справах ще не ухвалено, а законність складових грошового забезпечення є предметом судового спору, державний виконавець не мав законних підстав для закриття виконавчого провадження.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що на примусовому виконанні у відділі з 27.01.2025 перебувало виконавче провадження 76957110 з примусового виконання виконавчого листа № 420/20377/23, виданого 09.12.2024 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.

27.01.2025 керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VІІІ державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження № 76957110, копії якої згідно з супровідним листом направлені сторонам виконавчого провадження за вих. № 2203 від 27.01.2025 для виконання та до відома, що підтверджується поштовим відправленням за № 0601107780037 від 08.02.2025.

18.02.2025 на адресу відділу надійшов лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях № 31/30/18-2789-2025 від 17.02.2025, яким повідомлено, що РСЦ ГСЦ МВС було підготовлено та 12.11.2024 року (лист № 31/30/18/T-5109-3229-2024 від 12.11.2024) направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення від 07.11.2024 № 31/30/18-182-2024 на ім`я ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023.

25.02.2025 держаним виконавцем відділу на підставі п. 9 ст. 39 Закону №1404 VIII винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №76957110, копії якої згідно з супровідним листом направлені сторонам виконавчого провадження за вих. № 8418 від 25.02.2025 для виконання та до відома, що підтверджується поштовим відправленням за № 0601117505921 від 26.02.2025.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що постанова старшого державного виконавця від 25.02.2025 ВП №76957110 про закінчення виконавчого провадження є правомірною.

Дослідивши доводи сторін та матеріали виконавчого провадження ВП №76957110, суд установив таке.

20 вересня 2024 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/20377/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області", Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено повністю: визнано протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" щодо відмови ОСОБА_1 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену Довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року; зобов`язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену Довідку ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.

Рішення набрало законної сили 22.10.2024 року.

09 грудня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду у справі № 420/20377/23 видано виконавчий лист про зобов`язання Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену Довідку ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом установлено, що у справі № 420/20377/23 19.09.2025 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , ухвалою від 30 вересня 2025 року, яка набрала законної сили 30 вересня 2025 року та не оскаржувалась позивачем, суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 420/20377/23 та дійшов висновку, що відповідач, виготовивши 15.10.2024 року довідку № 31/30/18-157-2024 про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виконав рішення суду як про це зазначено в резолютивній частині рішення.

При цьому, суд зауважив, що незгода позивача з розміром премії, вказаним в довідці станом на 01.01.2023 року, може бути підставою для звернення до суду з новим позовом щодо протиправності дій відповідача (інший предмет спору), а не підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

27.01.2025 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразума Євгенія Володимировича відкрито виконавче провадження ВП №76957110 з виконання виконавчого листа № 420/20377/23, виданого 09.12.2024 Одеським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.

25.02.2025 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразумом Євгенієм Володимировичем закінчено виконавче провадження ВП №76957110 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року

№ 1404-VIII (далі - Закон України № 1404-VIII), визначає виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження базується на низці засад, до яких віднесено у тому числі обов`язковість виконання рішень, справедливість, неупередженість та об`єктивність.

Статтею 5 Закону України № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 10 Закону України № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 Закону України № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначено ст.ст. 63, 75 Закону України № 1404-VIII.

Вказаними нормами визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. 9 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 39 Закону України № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України № 1404-VIII, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, що кореспондує приписам ст. 3 Закону України № 1404-VIII.

Поряд із цим, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України № 1404-VIII, якою визначено вимоги до виконавчого документа, встановлено, що у виконавчому документі обов`язково зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Виходячи із системного аналізу викладених норм, виконання рішення суду здійснюється виключно у межах резолютивної частини виконавчого документа.

Дослідивши рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 420/20377/23, суд дійшов висновку, що предметом судового розгляду у цій справі була відмова відповідача (боржника) скласти та направити до органу ПФУ оновлену довідку про склад грошового забезпечення, при цьому, резолютивна частина рішення не містить жодної інформації про конкретні складові грошового забезпечення та їх розмір.

Водночас, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не мало статусу відповідача у справі № 420/20377/23, на нього судом не покладались жодні зобов`язання.

Отже, виконання рішення суду у справі № 420/20377/23 полягає у складенні відповідної довідки боржником та направлення її до органу ПФУ.

Відтак, доводи позивача відносно того, що виконання рішення суду у справі № 420/20377/23 має завершуватись перерахунком та виплатою пенсії є помилковими.

Суд також ураховує, що при здійсненні процедури судового контролю у справі № 420/20377/23 судом встановлено факт повного виконання рішення суду в межах резолютивної частини, а також факт виготовлення 15.10.2024 року боржником довідки № 31/30/18-157-2024 про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року та її направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Означені приписи частково кореспондують засадам виконавчого провадження щодо справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із встановлених обставин справи та комплексного аналізу законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є правомірною та обґрунтованою.

Ураховуючи викладене, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 29.11.1995 року, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 45862901, адреса реєстрації: 65605, Одеська область, місто Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 34), третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, про: визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 25.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №76957110; зобов`язання відновити виконавче провадження № 76957110 та всі передбачені законом заходи для повного виконання рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 10 листопада 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Л.Б. Голубова

.