Рішення № 141362501 у справі № 420/26293/26 від 10.11.2026

Справа № 420/26293/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 44069166) щодо відмови анулювати безпідставну нараховану суму пені за уточненим розрахунком номер [номер приховано] від 02.06.2025 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 44069166) здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних ІКП Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» (код ЄДРПОУ: 38437516) шляхом виключення пені з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 100 413,04 грн.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач подав податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, в якому помилково зазначив суму податку на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (код рядка 6, 17, 19), хоча фактично оподатковуваних господарських операцій не здійснювалося, а прибуток мав дорівнювати нулю. З метою виправлення цієї помилки подальшому позивач неодноразово подавав уточнюючі декларації, в тому числі було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2021 рік. Метою подання цих уточнюючих розрахунків було виправлення самостійно виявленої помилки, яка призвела до завищення податкових зобов`язань у первинній податковій звітності на суму 336 233,00 грн, зменшивши податкові зобов`язання на таку саму суму в зв`язку з нездійсненням господарських операцій та відповідно відсутністю об`єкту оподаткування. За результатами подання такого уточнюючого розрахунку ГУ ДПС в інформаційній системі органів ДПС даних ІКП нарахувало пеню в розмірі 100 413,04 грн. Розрахунок суми пені, яка підлягає анулюванню, здійснюється на підставі даних уточнюючого розрахунку та відповідних повідомлень контролюючого органу. Позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із заявою щодо анулювання безпідставну нараховану суму пені за уточненням розрахунком номер [номер приховано] від 02.06.2025. Однак відповідач відмовив в анулюванні нарахування пені, пославшись на пункт 129.9 статті 129 податкового кодексу України

24.09.2026 року від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що згідно з даними інформаційно - комунікаційних систем ДПС України, в інтегрованій картці з податку на прибуток ТОВ «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» (код ЄДРПОУ 38437516 автоматично розрахована пеня у сумі 100 413,04 грн на дату зменшення суми податкового боргу (02.06.2025), який виник у зв`язку з несплатою самостійно обчисленою суми податкового зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток за 2021 рік (від 26.10.2022 № [номер приховано]). Таким чином, оскаржувані дії Головного управління ДПС в Одеській області є повністю обґрунтованими, а позовні вимоги ТОВ «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» такими, що не підлягають задоволенню.

Заяви чи клопотання від сторін не надходило.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Обставини справи.

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» (далі - ТОВ «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ»), код ЄДРПОУ 38437516, зареєстровано юридичною особою 16.10.2012 року, номер запису: 1556102[телефон приховано]. Основний вид діяльності: 41.10 Організація будівництва будівель.

26.10.2022 року ТОВ «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» подав податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період 2021 року.

Так, в рядку 6 Декларації зазначено податок на прибуток у розмірі 336233.

В подальшому позивачем подавалися уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства з 0 податком на прибуток (код рядка 6).

04.06.2025 року Головне управління ДПС в Одеській області склало податкову вимогу № 0[телефон приховано]-1532, якою ТОВ «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» нараховано податок на прибуток підприємства у розмірі 100 413,04 грн.

07.07.2026 року позивач звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою в якій просив анулювати безпідставно нараховану суму пені за уточнюючим розрахунком №[номер приховано] від 02.06.2025 року.

Листом від 04.08.2026 року Головне управління ДПС в Одеській області повідомило, що згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, в інтегрованій картці з податку на прибуток ТОВ «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» (код ЄДРПОУ 38437516) автоматично розрахована пеня у сумі 100 444,43 грн на дату зменшення суми податкового боргу (02.06.2025), який виник у зв`язку несплатою самостійно обчисленої суми податкового зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток за 2021 рік (від 26.10.2022 № [номер приховано]). Підстави для анулювання нарахованої пені визначені пунктом 129.9 статті 129 ПКУ, які не передбачають можливості скасування попередньо нарахованої пені на суми зменшення податкового боргу, який виник у зв`язку несплатою самостійно обчисленої суми податкового зобов`язання, яке вважається узгодженим платником.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до абз. першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

У відповідності до п.33.3 ст. 33 ПК України, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.

Згідно з п.29.1 ст29 ПК України, обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з абзами першим та третім пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

У відповідності до п.50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.57.1. ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.137.1. ст. 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Згідно з п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відс. непогашеної суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об`єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відс. такої непогашеної суми до її повного погашення.

Якщо непогашена сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об`єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від`ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.

Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4-2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту погашеними вважаються суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об`єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об`єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Пунктом 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що

положення підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", у частині встановлення для великих платників податків порядку врахування від`ємного значення об`єкта оподаткування у зменшення фінансового результату до оподаткування вперше застосовується при розрахунку об`єкта оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів 2022 року.

При цьому сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена станом на 1 січня 2022 року, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування наступних податкових (звітних) періодів у порядку, встановленому підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу, до повного погашення.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101).

Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

У відповідності до пп.129.1.3. п.129.1. ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 ПК України).

Відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках:

129.9.1. закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

129.9.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;

129.9.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;

129.9.4. вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей;

129.9.5. виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету;

129.9.6. протягом строку прийняття спадщини - на грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавців;

129.9.7. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану;

129.9.8. у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов`язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов`язань;

129.9.9. в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Висновки суду.

З аналізу положень Податкового кодексу вбачається, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 звітній (податковий) рік у рядку 3.2.4 додатку РІ «сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» помилково вказав значення 2 229 710 грн. із знаком мінус, в той час, як це значення за визначенням вже є від`ємним.

Зазначене призвело до виникнення позитивного значення різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -) (код рядка 03 декларації) та спричинила нарахування ТОВ «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» податкового зобов`язання (код рядка 19 декларації) з податку на прибуток у розмірі 336 233 грн., що призвели до виникнення податкового боргу у розмірі 336 201,61 грн.

В подальшому позивачем було подано уточнюючу декларацію та розрахунок, якою ТОВ самостійно усунув помилку вказану в рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, якщо платник податків (позивач) самостійно виявив та усунув помилку у раніше поданій податковій декларації шляхом подання уточнюючого розрахунку, нарахування пені залежить від строку, що минув з моменту настання строку сплати податкового зобов`язання.

Пеня не нараховується, якщо уточнюючий розрахунок подано протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного ПКУ (пп. 129.9.3 п. 129.9 ст. 129 ПКУ).

У разі, якщо уточнюючий розрахунок подано після спливу 90 календарних днів з граничного строку сплати: пеня нараховується, починаючи з 91-го календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання; нарахування здійснюється за кожен календарний день прострочення (включаючи день погашення) з розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, що діє на кожен такий день.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем помилку виправлено після спливу 90 календарних днів строку сплати податкового зобов`язання (02.06.2025 року), отже нарахування пені у розмірі 100 413,04 грн. є законним.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОНД СПРИЯННЯ ДОБУДОВІ» (вул. Армійська, буд. 18-А, каб. 305, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 38437516) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко

.