Рішення № 141362520 у справі № 420/1012/26 від 09.11.2026

Справа № 420/1012/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Приватного акціонерного товариства «Кам`янський» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Приватного акціонерного товариства «Кам`янський», в якому позивач просить:

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кам`янський» (код ЄДРПОУ 00413713, адреса: вул. Вишнева, буд. 1, с. Одрадокам`янка Бериславського району Херсонської області) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по грудень 2025 року у сумі 12 100,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах пенсіонеру ОСОБА_1 , який працював на цьому підприємстві, за період з липня по грудень 2025 року включно. Позивач вказує, що відповідачем було видано довідки, на підставі яких призначено пенсію, тому на його адресу направлено розрахунок фактичних витрат, однак заборгованість у сумі 12 100,62 грн. до цього часу не сплачена.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно відомостей ЄСІТС (відповідь № 30069214 від 14.01.2026) відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що є порушенням вимог абз.1 с.6 ст.18 КАС України.

Копію ухвали від 20.01.2026 року надіслано на електронну пошту відповідача, зазначену в позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кам`янський» (код ЄДРПОУ 00413713) має місцезнаходженням: вул. Вишнева, буд. 1, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область, 74341.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області, йому з 07.03.2021 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області склало розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з березня 2025 року.

Згідно з цим розрахунком щодо ОСОБА_1 визначено: дата, з якої призначено пенсію, 07.03.2021; дата досягнення пенсійного віку 06.03.2026; стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, 12 років 6 місяців; стаж роботи на цьому підприємстві 12 років 6 місяців; частка плати підприємства 100%; загальний місячний розмір пенсії 3038,00 грн., у тому числі розмір пенсії 2016,77 грн. та надбавки, доплати, підвищення 1021,23 грн.; фактичні витрати на виплату пенсії, що підлягають відшкодуванню, 2016,77 грн. на місяць.

Листом від 06.03.2025 № 2100-0503-8/8442 позивач надіслав вказаний розрахунок відповідачу. Відповідно до фіскального чека АТ «Укрпошта» від 07.03.2025 рекомендований лист № 7302740578091 адресовано ПАТ «Кам`янський», 74341, Одрадокам`янка.

Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, за період з 01.07.2025 по 31.12.2025 ОСОБА_1 щомісяця призначено, нараховано та фактично виплачено пенсію у сумі 3038,00 грн., а всього 18228,00 грн.

Відповідно до розрахунку суми відшкодування за період з липня по грудень 2025 року місячний розмір фактичних витрат становить 2016,77 грн., сума сплати за кожен місяць становить 0,00 грн., а загальна сума боргу становить 12 100,62 грн. (2016,77 грн. * 6 місяців).

Доказів сплати вказаної суми матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в добровільному порядку, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно з пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Порядок відшкодування вказаних витрат визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1). Положення цієї Інструкції суд наводить у редакції, чинній у спірний період.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За змістом пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції № 21-1 передбачено, що розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції № 21-1, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції № 21-1 підприємствам та організаціям, які мають місцезнаходження на тимчасово окупованій території України, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначені в пункті 6.4 цієї глави, не надсилаються.

Отже, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками № 1, № 2, покриваються підприємствами та організаціями з моменту призначення пенсії відповідній особі до моменту досягнення такою особою пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV.

Щодо застосування наведених норм суд враховує таке.

Верховний Суд у постанові від 08.09.2026 у справі № 200/7484/25 зазначив, що юридичною підставою виникнення у підприємства обов`язку відшкодовувати фактичні витрати на доставку пільгових пенсій є закон, а не безпосередньо розрахунок, складений пенсійним органом, а функціональне призначення такого розрахунку полягає у визначенні та документальному відображенні конкретного розміру фактичних витрат у межах правовідносин, обов`язок у яких уже встановлений безпосередньо законодавством.

У постанові від 16.07.2026 у справі № 200/6836/25 Верховний Суд виснував, що «наведені норми законодавства свідчать про наявність у підприємств обов`язку відшкодовувати органам Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам таких підприємств відповідно до законодавства. Водночас підставою для здійснення такого відшкодування є розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, складений органом Пенсійного фонду відповідно до вимог Інструкції № 21-1, який має бути направлений підприємству у встановленому цією Інструкцією порядку» (пункт 28), а тому «відповідна сума витрат може бути стягнута з такого підприємства лише за умови встановлення факту направлення йому відповідного розрахунку» (пункт 36).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач склав розрахунок фактичних витрат щодо ОСОБА_1 за формою, передбаченою Інструкцією № 21-1, та направив його рекомендованим листом за місцезнаходженням відповідача, що підтверджується супровідним листом від 06.03.2025 № 2100-0503-8/8442 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 07.03.2025.

Таким чином, факт направлення розрахунку відповідачу підтверджений належними доказами, на відміну від внутрішніх роздруківок системи електронного документообігу, які Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі № 200/6836/25 визнав недостатніми (пункт 37). Доказів того, що вказане відправлення не надійшло до відповідача або було повернуто, матеріали справи не містять.

Розрахунок складено з березня 2025 року, тобто він охоплює спірний період з липня по грудень 2025 року. Розмір пенсії за цей період підтверджений довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії та не змінювався, тому складення нового розрахунку не вимагалося.

Спірний період повністю передує даті досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, 06.03.2026, отже обов`язок відповідача з відшкодування у цей період не припинився.

Суд перевірив розрахунок суми заборгованості і зазначає, що до відшкодування включено лише розмір пенсії 2016,77 грн. без надбавок, доплат і підвищень у сумі 1021,23 грн., а частка плати підприємства 100% відповідає співвідношенню стажу роботи на цьому підприємстві і стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах. Сума 2016,77 грн. за шість місяців становить 12 100,62 грн., що відповідає заявленій вимозі.

Відповідач заперечень щодо підстав і порядку призначення пільгової пенсії, суми якої включено до розрахунку, а також щодо правомірності розрахунку, суду не надав.

Доказів віднесення відповідача до сільськогосподарських товаровиробників четвертої групи платників єдиного податку, для яких пунктом 2 розділу XV Закону № 1058-IV передбачено покриття таких витрат за рахунок коштів Державного бюджету України, матеріали справи не містять, і відповідач на цю обставину не посилався.

Суд також враховує, що відповідач зареєстрований у Бериславському районі Херсонської області, однак перебування підприємства в зоні бойових дій чи воєнний стан не є підставою для відмови у стягненні.

Так, Верховний Суд у постанові від 24.02.2026 у справі № 420/156/24, скасовуючи судові рішення про відмову в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, зазначив:

« 33. Витрати на виплату та доставку пільгових пенсій підлягають відшкодуванню підприємством у силу прямої вказівки закону та не залежать від факту здійснення ним господарської діяльності на момент виникнення або реалізації відповідного обов`язку.

34. Обов`язок підприємства з відшкодування таких витрат має публічно-правовий характер і виникає не з факту поточної господарської діяльності, а з самого факту використання праці працівників, які набули право на пенсію на пільгових умовах, та з наявності правового зв`язку між підприємством і відповідними пенсійними виплатами.

35. Відтак цей обов`язок є законодавчо встановленим і не може бути поставлений у залежність від фінансового стану підприємства, його економічної активності, фактичного функціонування або припинення виробничої діяльності.

36. Саме по собі припинення або призупинення господарської діяльності підприємства, його перебування у складному фінансовому становищі, відсутність доходів чи виробничих процесів не змінює правової природи обов`язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і не звільняє підприємство від виконання такого обов`язку, оскільки закон не передбачає жодних винятків чи умов, за яких відповідні витрати не підлягали б відшкодуванню.».

У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що окупація або воєнні дії не звільняють від зобов`язань, якщо вони прямо не припинені або не призупинені спеціальними нормами, а форс-мажор може мати значення лише в контексті відповідальності за порушення строків або накладання санкцій, але не автоматично звільняє від самого зобов`язання, якщо відповідне законодавство цього не передбачає прямо (пункти 32, 40).

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено звільнення юридичної особи від обов`язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії під час знаходження в зоні бойових дій, а дія норм, які регламентують цей обов`язок, не призупинена.

Від наведеної ситуації слід відрізняти випадок, передбачений пунктом 6.8 Інструкції № 21-1, застосований Верховним Судом у постанові від 16.07.2026 у справі № 200/6836/25, яка стосується періоду, коли місцезнаходження підприємства було віднесено до тимчасово окупованої території України. У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що вказані положення не скасовують встановленого законом обов`язку підприємства, а лише запроваджують особливий порядок обліку таких витрат (пункт 43).

Матеріали справи не містять відомостей про те, що у спірний період місцезнаходження відповідача належало до тимчасово окупованої території України. Поштове відправлення на адресу відповідача прийнято до пересилання, а відповідач не повідомляв про обставини, які б унеможливлювали отримання розрахунку. Отже, підстав для застосування пункту 6.8 Інструкції № 21-1 про ненадсилання розрахунків у цій справі немає.

Оскільки фактичні витрати відповідачем не відшкодовані, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у розмірі 12 100,62 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області слід задовольнити повністю.

Понесені позивачем, який є суб`єктом владних повноважень, витрати зі сплати судового збору, відповідно до приписів ч.2 ст.139 КАС України, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) до Приватного акціонерного товариства «Кам`янський» (адреса: вул. Вишнева, буд. 1, с. Одрадокам`янка, Бериславський район, Херсонська область, 74341, код ЄДРПОУ 00413713) - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кам`янський» (код ЄДРПОУ 00413713) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по грудень 2025 року у сумі 12100 грн. 62 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів