Ухвала № 141362527 у справі № 420/35136/26 від 10.11.2026

Справа № 420/35136/26

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Гупала Петра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Гупала Петра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо направлення до органів Національної поліції України повідомлення (звернення) від 08.09.2026 року про адміністративне затримання та доставлення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відкликати з органів Національної поліції України повідомлення (звернення) щодо розшуку, затримання та доставлення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» інформацію про перебування ОСОБА_1 у розшуку;

- визнати протиправними дії відповідного органу Національної поліції щодо внесення/відображення інформації про розшук ОСОБА_1 на підставі звернення ТЦК;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області вилучити (виключити) інформацію про ОСОБА_1 із баз даних розшуку / інформаційного порталу Національної поліції України (ІПНП);

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо нездійснення належного контролю за веденням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та незабезпечення законності при внесенні даних стосовно ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (в межах компетенції) вилучити (видалити) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості про перебування громадянина ОСОБА_1 у розшуку та привести статус військовозобов`язаного у відповідність до дійсних анкетних даних.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 177 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивачем невірно зазначено адресу місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, зокрема, у постанові 16 лютого 2022 року у справі № 9901/482/21, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19, від 26 лютого 2020 року у справі № 520/12042/18, від 06 травня 2020 року у справі № 9901/42/20, від 03 червня 2021 року у справі № 9901/41/21 та від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/337/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/380/21 також вказано, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов`язок останнього належно сформулювати предмет і підстави позову та зазначити обставини, якими обґрунтовуються заявлені вимоги.

Наведені приписи кореспондують положенням частини першої статті 5 КАС України, відповідно до якої особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, а також частини другої статті 9 КАС України, згідно з якою суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2024 року у справі № 990/29/24 зазначила, що позов у процесуальному розумінні складається з двох елементів, які характеризують його суть, зміст і правову природу, - предмета та підстави. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, тоді як підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичну підставу позову становлять юридичні факти, на яких ґрунтуються заявлені вимоги. Велика Палата також наголосила, що правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією права відповідача на захист проти позову.

Аналогічний підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2025 року у справі № 990/70/25, у якій зазначено, що предмет і підстава є основними елементами, які визначають сутність та індивідуалізують позов. При цьому, звертаючись до суду, саме позивач самостійно визначає, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено відповідачем та які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17 (9991/944/12) наголосила, що суд розглядає адміністративну справу не інакше як за позовною заявою та не може самостійно формулювати і розглядати позовну вимогу, яку позивач не заявляв. Можливість виходу суду за межі позовних вимог з метою ефективного захисту порушених прав не надає суду повноважень самостійно визначати замість позивача предмет його вимог.

Отже, вимоги пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України покликані забезпечити можливість чітко встановити предмет спору, фактичні підстави заявлених вимог, характер стверджуваного порушення права позивача та межі, в яких суд має здійснювати судовий розгляд.

При цьому вимоги мають бути зазначені чітко, лаконічно та однозначно, із зазначенням конкретного способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, який позивач просить застосувати суд.

Натомість, в позовній заяві взагалі відсутнє правове обґрунтування позовних вимог заявлених до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, а в прохальній частині не визначено чітко суб`єкта владних повноважень, лише абстрактне зазначення відповідного органу Національної поліції.

Пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

За визначенням пункту 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Судом встановлено, що позивачем в позовній заяві у якості відповідачів зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 та Головне управління Національної поліції в Одеській області.

Разом із тим, у прохальній частині позовної заяви позовні вимоги звернені також і до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Звідси, позивачу необхідно або уточнити процесуальний статус учасників справи (враховуючи, що позовні вимоги звернені також до ІНФОРМАЦІЯ_4 ), або уточнити прохальну частину позовної заяви (враховуючи, що відповідачами є лише ІНФОРМАЦІЯ_3 та Головне управління Національної поліції в Одеській області).

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Приписами частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення працездатних осіб - 3328 гривень.

Представником позивача подано заяву в електронній формі.

В прохальній частині визначено сім вимог немайнового характеру, з яких 3 є основними, 4 - похідними.

У такому разі позивачу слід було сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру, що становить 3194,88 грн (3328*0,4* 0,8) *3.

При цьому, позивач до матеріалів справи не надав доказів підтвердження сплати судового збору, що є порушенням вимог частини третьої статті 161 КАС України.

Згідно частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Підсумовуючи вищевикладене, є всі підстави для залишення позову без руху та встановлення строку для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Гупала Петра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему «Електронний суд»:

- уточнену позовну заяву, яка має повністю узгоджуватись з вимогами статті 160 КАС України;

- документу про сплату судового збору в розмірі 3194,88 грн на реквізити Одеського окружного адміністративного суду: отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд.

В разі не усунення вказаних недоліків у встановлений термін, позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Н.М. Басова