Справа № 420/7905/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі сторін:
представника позивача Кісь Л.С. (за ордером),
представника відповідача Аветюка С.В. (згідно Витягу з ЄДРПОУ),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ МЕДИЦИНИ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 06.03.2026 №2047-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ»
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ МЕДИЦИНИ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 06.03.2026 №2047-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ».
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що позивач вважає, що прийнятий ГУ ДПС в Одеській області наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 06.03.2026 № 2047-п не відповідає вимогам Закону та вказує на наступні порушення вимог законодавства: недійсність наказу № 2047-п внаслідок його підписання іншою посадовою особою, ніж визначена п.81.1 ст.81 ПКУ; відповідач діяв не у спосіб, визначений Законом (застосовані мета та спосіб проведення документальної позапланової виїзної перевірки за ст.78 ПКУ, замість визначеного способу перевірки у ст.77 ПКУ) що є порушенням ч.2 ст.19 Конституції України; відповідачем порушено строки вручення наказу платнику податків, внаслідок чого у контролюючого органу втрачається право на його реалізацію; мета документальної позапланової виїзної перевірки в наказі №2047-п та в повідомленнях не зазначена, що свідчить про порушення п. 81.1 ст. 81 ПКУ;. підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки не відповідають приписам п.п. 78.1.7 п.78.1. ст.78 ПКУ, тому що процедура виділу з юридичної особи іншої, новоствореної юридичної особи не є підставою для застосування п.п. 78.1.7 п.78.1. ст.78 ПКУ задля проведення документальної позапланової виїзної перевірки у випадку реорганізації; термін призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п.п. 78.1.7 п.78.1. ст.78 ПКУ сплинув. З вказаних підстав ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що належить до скасування.
Ухвалою суду від 30.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.04.2026 року.
06.04.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який ГУ ДПС в Одеській області позов ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає, що позов не належить до задоволення. Представник відповідача зазначає, що на думку контролюючого органу, у платника податків не було підстав для відмови від допуску, оскільки виділ також є видом реорганізації, що відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ є підставою для проведення перевірки. Представник відповідача наголошує на тому, що доводи Позивача щодо відсутності повноважень у особи яка підписала наказ № Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.04.2026 6 2047-п є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства. Представник відповідача наголошує на тому, що навіть за умов дії обмежень щодо планових перевірок, законодавець прямо передбачив право контролюючого органу на проведення позапланових перевірок у визначених випадках, що виключає будь яке твердження про підміну одного виду перевірки іншим Посилання Позивача на те що перевірка охоплює значний період діяльності також не свідчить про її незаконність, оскільки Податковий кодекс України не містить заборони щодо визначення періоду перевірки у межах строків давності встановлених законодавством. При цьому, на думку представника відповідача, відсутність окремого формулювання мети перевірки у наказі № 2047-п від 06.03.2026 не є істотним порушенням вимог податкового законодавства, не впливає на правомірність призначення перевірки, та не може бути підставою для визнання наказу протиправним. ПК України не встановлює конкретного строку задля реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, проте в статті 102 Податкового кодексу України існує загальна норма, яка визначає часові межі, в яких контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків. На думку представника відповідача, посилання Позивача на те, що перевірка може бути призначена виключно в межах періоду фактичного здійснення реорганізації є довільним тлумаченням норми права та не ґрунтується на її змісті, чи системному аналізі законодавства. Також, представник відповідача наголошує, що ПКУ встановлює обов`язок контролюючого органу забезпечити вручення платнику податків копії наказу податків до початку проведення перевірки, а не визначає фіксовану календарну дату чи граничний день для такого вручення.
08.04.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позов, в якій представник позивача вказує про те, що твердження позивача не спростовують наведених у позові підстав для задоволення позовних вимог. Позивач вважає не спростованим відповідачем аргумент позовної заяви, що наказ № 2047-п не містить підпису особи за посадою, яка передбачена ст. 81 ПКУ, оскільки, на думку позивача, право підпису наказів на перевірку надано виключно «особам, що займають певні посади» , а не особам, що виконують певні обов`язки але знаходяться на інших посадах, не передбачених у ст. 81 ПКУ. Відповідач, посилаючись на відсутність прямої заборони щодо визначення періоду перевірки тим саме самостійно підкреслює відсутність встановлених Законом меж та способу проведення перевірки за п. 78.1.7 п.78.1 ст.78 ПКУ. Порушення строків вручення наказу платнику податків, внаслідок чого у контролюючого органу втрачається право на його реалізацію» а саме, що Наказ №2047-п на проведення перевірки повинен був вручений платнику податків до певної дати (дати початку перевірки), а не до певної події (фізичний прихід працівників ДПС на адресу платника), відповідач наводить власне бачення визначення дати початку перебігу строку - вручення копії наказу про проведення перевірки «до початку проведення перевірки», яке не співпадає з позицією позивача. На думку представника позивача, посилання відповідача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 15.11.2023 у справі № 918/119/21 відповідно до якого виділ є видом реорганізації не є ревалентним обставинам цієї справи, в першу чергу через те, що «ДІМ МЕДИЦИНИ» має іншу організаційну правову форму - ТОВ, а не кооператив, що регулюється іншими нормами Законодавства України. Також, представник позивача наголошує на відсутності правових підстав для проведення перевірки.
03.06.2026 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.06.2026 року.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у позові та у відповіді на відзив на адміністративний позов.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Суд, вислухав представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Згідно з доповідною запискою від 02.03.2026 № 455/15-32-07-05-11, що складена на ім`я в.о. заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області Ніни Сара, у відповідності до вимог п.п. 1.2.2. п. 1.2 розділу І наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» від 4 вересня 2020 року № 470, Головним управлінням ДПС в Одеській області отримано з Єдиного державного реєстру дані щодо внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про реорганізацію шляхом виділу (код типу відомості - 122) ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ», код за ЄДРПОУ 38156360. Згідно операційного плану діяльності ДПС України з управління податковими ризиками на 2026 рік, виявлено ризик 4.20, а саме: ймовірне неповне декларування податкових зобов`язань платниками податків - юридичними особами, по яких розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), в тому числі виділу, припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків-юридичної особи. Основний вид діяльності платника - 86.21- Загальна медична практика. Документальні виїзні перевірки на підприємстві з 2019 року не проводились. Зареєстровано платником ПДВ з 02.02.2026 року. Таким чином, наявні підстави для проведення документальної перевірки платника податків ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» (код за ЄДРПОУ 38156360).
06.03.2026 Головне управління ДПС в Одеській області, у відповідності до вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, було прийнято наказ № 2047-П від «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» (код за ЄДРПОУ 38156360) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2019 по 08.03.2026 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 06.04.2012 по 08.03.2026.
У відповідності до наказу № 2047-П від 06.03.2026, та направлень на перевірку від 06.03.2026 № 3883/15-32-07-05-17, № 3884/15-32-07-05-17, № 3885/15-32-07-05-17, № 3886/15-32-07-05-17, фахівцями Головного управління ДПС в Одеській області 09.03.2026 був здійснений вихід з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» (ЄДРПОУ 38156360 ) за адресою: 65005, м. Одеса вул. Бугаївська буд. 21 приміщення 803, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2019 по 08.03.2026 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 06.04.2012 по 08.03.2026. Дата початку перевірки: 09.03.2026 року; тривалість перевірки: 10 (десять)робочих днів.
В ході виходу на перевірку представнику ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» (ЄДРПОУ 38156360) за довіреністю, Ісмаїловій Айшат Ахмедовні (Довіреність б/н від 03.03.2026 видана ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ», код за ЄДРПОУ 38156360, в особі генерального директора Бежинару Віктора Івановича, який діє на підставі Статуту, який уповноважує Ісмаїлову Айшат Ахмедовну, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 14.06.2018 року органом № 5115, РНОКПП НОМЕР_2 , представляти інтереси ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ), пред`явлені службові посвідчення і направлення на перевірку від 06.03.2026 № 3883/15-32-07-05-17, № 3884/15-32-07-05-17, № 3885/15-32-07- 05-17, № 3886/15-32-07-05-17.
09.03.2026 о 11 год. 34 хв. представником ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» (ЄДРПОУ 38156360) відмовлено фахівцям Головного управління ДПС в Одеській області в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області № 2047-П від 06.03.2026, про що було складено Акт «Про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки» від 09.03.2026 № 1319/15-32-07-05-20. У причинах відмови представник зазначив, що не погоджується з підставою для проведення перевірки, з визначеним періодом діяльності, що підлягає перевірці та з визначеним строком проведення перевірки.
Незгода позивача із прийнятим ГУ ДПС в Одеській області наказом № 2047-П від 06.03.2026 стала підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки, які проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Отже, відповідно до приписів підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки є факт початку процедури реорганізації юридичної особи.
Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався в першу чергу на те, що на момент складання спірного наказу у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки з урахуванням положень підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки процедура реорганізації не відбувалась.
Із вказаного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд встановив, що згідно з протоколом № 11/04/25 від 11.04.2025 року загальних зборів учасників ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ», прийнято рішення здійснити виділ з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМ МЕДИЦИНИ» наступної юридичної особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний дім «ОДРЕКС» та розпочато процедуру виділу, про
Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» від 30.05.2025 року № 30/05/25 затверджено, у зв`язку з виділом з Товариства юридичної особи ТОВ «Медичний дім «ОДРЕКС» затверджено розподільчий баланс, яким передана частина активів ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» до новоствореного ТОВ «Медичний дім «ОДРЕКС».
Суд зазначає, що визначення правової природи виділу надано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року по справі №918/119/21, зокрема зазначено, що:
«… Згідно із частиною першою статті 104 ЦК юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Перше речення наведеної норми визначає шляхи припинення юридичної особи - ліквідація та реорганізація, а також конкретизує види реорганізації, внаслідок яких юридична особа припиняється - злиття, приєднання, поділ, перетворення.
Друге ж речення вказує на характерну ознаку реорганізації, яка притаманна всім її видам, а саме: перехід майна, прав та обов`язків реорганізованої юридичної особи до її правонаступників.
Норма статті 104 ЦК не встановлює вичерпного переліку видів реорганізації юридичної особи, а визначає ті її (реорганізації) види, внаслідок яких юридична особа припиняється. На це вказує й сам заголовок статті 104 ЦК Припинення юридичної особи.
На користь такого висновку свідчить також та обставина, що нормами інших нормативно-правових актів виділ (виділення) визначається як різновид реорганізації юридичної особи, поряд із злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням. Принагідно зазначити, що це стосується як нормативно-правових актів, які прийняті раніше ЦК (до прикладу, Кодекс законів про працю України (частина шоста статті 36), Закон України Про банки і банківську діяльність від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ (стаття 2)), так і тих, які прийняті пізніше ЦК (зокрема, Податковий кодекс України (затверджено Законом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, підпункт 98.1.4 пункту 98.1 статті 98), Закон України Про вищу освіту від 01 липня 2014 року № 1556-VIІ (частина сьома статті 24), Закон України Про безпечність та гігієну кормів від 21 грудня 2017 року № 2264- VIІІ (частина сімнадцята статті 14), Закон України Про оренду державного і комунального майна від 03 жовтня 2019 року № 157-ІХ (частина третя статті 20), Закон України Про страхування від 18 листопада 2019 року № 1909-ІХ (частина перша статті 51)).
Виділення як вид реорганізації передбачено і частиною першою статті 28 Закону № 1087-IV, згідно з якою реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) кооперативу відбувається за рішенням загальних зборів членів кооперативу у порядку, визначеному законодавством та статутом кооперативу.
Відповідно до частини першої статті 109 ЦК виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням (частини третя, четверта статті 109 ЦК).
Правове визначення виділу окреслено й іншими, крім ЦК, нормативно-правовими актами. Так, відповідно до положень підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Податкового кодексу України під реорганізацією платника податків розуміється, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів іншими платниками податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
Аналіз наведених норм свідчить, що для виділу притаманна характерна ознака реорганізації - перехід майна, прав та обов`язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника. При цьому обсяг правонаступництва визначається тим майном, правами та обов`язками, які передаються за розподільчим балансом, тобто має місце парцелярне (часткове) правонаступництво.
Отже, виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб`єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов`язків….»
За таких обставин, виділ є видом реорганізації юридичної особи, а відповідно у разі встановлення факту початку процедури виділу у контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп.78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Так, підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, пов`язує виникнення права на проведення позапланової документальної перевірки на підставі зазначеної норми не з фактом проведення юридичною особою реорганізації, а саме з фактом початку процедури реорганізації юридичної особи.
Стосовно посилань позивача на те, що висновки, що наведені у постанові від 15.11.2023 у справі № 918/119/21 не є ревалентними обставинам цієї справи, через те, що «ДІМ МЕДИЦИНИ» має іншу організаційну правову форму - ТОВ, а не кооператив, суд вважає безпідставними, оскільки процитований вище судом висновок Великої Палати Верховного Суду зроблений не щодо кооперативів та їх організаційно-правової форми, з урахуванням спеціального нормативно-правового регулювання, а щодо юридичних осіб всіх організаційно-правових форм.
При цьому, Податковий кодекс України, в тому числі і пункт 78.1 статті 78, не містить спеціальних строків протягом яких має бути проведена перевірка на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, після встановлення факту початку процедури реорганізації підприємства.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Отже, обов`язковою інформацією, що має міститися у наказі про проведення документальної перевірки, є: дата видачі, найменування контролюючого органу, прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, яка перевіряється, мета, вид (документальна планова/позапланова перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який перевірятиметься.
Суд не погоджується із доводами позивача, що спірний наказ не відповідає вимогам ПКУ.
Так, спірний наказ містить найменування органу яким приймається наказ, номер та дата наказу, назва наказу, підстави для проведення перевірки позивача із чітким посиланням на нормативно- правові акти, що слугували підставою для її призначення (зокрема, підпункт 78.1.7 пункту 78 статті 78 ПК України початок процедури реорганізації юридичної особи), початок проведення перевірки, строк проведення перевірки, періоди, що підлягають перевірці по кожному податку, підпис уповноваженої особи та печатку ГУ ДПС в Одеській області.
Вказане, на думку суду, свідчить про чіткість оскаржуваного наказу та його зрозумілість.
При цьому, щодо тверджень позивача про відсутність у в.о. заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області Ніни Сара повноважень для підпису вказаного наказу, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання щодо можливості підписання в.о заступника Голови Державної податкової служби України наказу Державної податкової служби України про проведення перевірки, Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 року у справі № 140/5720/24 вказав, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. У випадку проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказ про проведення документальної позапланової перевірки приймається контролюючим органом вищого рівня. Враховуючи той факт, що Сокур Євгеній на момент підписання наказу Державної податкової служби України від 16 травня 2024 року №364 був в.о заступника Голови Державної податкової служби України, він був наділений повноваженнями на підписання наказу про проведення документальної позапланової перевірки, зокрема з підстав визначених підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Аналогічно ст. 81 ПКУ містить вимогу щодо необхідності підписання наказу про проведення перевірки керівником (його заступника або уповноваженої особи).
Таким чином Податковий кодекс України прямо передбачає можливість підписання наказу не лише керівником, але і заступником або іншою уповноваженою особою.
Станом на час підписання спірного наказу ОСОБА_1 займала посаду в.о. заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області та з огляду на розділ IV наказу ГУ ДПС в Одеській області від 02.10.2025 року № 666, положення про ГУ ДПС в Одеській області, що затверджене наказом ДПС України від 12.11.2020 року № 643, не мала виключень або обмежень щодо права підпису відповідного наказу.
Суд вважає безпідставними зауваження представника позивача щодо тривалості періоду, за який має бути проведена перевірка, оскільки визначений період не суперечить приписам ст. 78 та ст. 102 ПКУ.
Щодо тверджень позивача про порушення строків вручення на наказу, що на його думку свідчить про втрату права на його реалізацію, суд зазначає, що дотримання порядку вручення наказу і порядку проведення перевірки не охоплюється предметом спору, оскільки стосується питання його реалізації під час проведення відповідної перевірки. У даному спорі судом вирішується питання щодо правомірності самого наказу, як акту індивідуальної дії: наявності правових підстав для його прийняття, відповідності вимогам законодавча в частині його оформлення, а не питання щодо наявності права у контролюючого органу на його реалізацію.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що ГУ ДПС в Одеській області правомірно та з дотримання вимог законодавства прийнято наказ від 06.03.2026 №2047-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ», а тому позовні вимоги ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» до задоволення не належать.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМ МЕДИЦИНИ».
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ МЕДИЦИНИ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 06.03.2026 №2047-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ».
Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМ МЕДИЦИНИ" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, прим. 803, код ЄДРПОУ 38156360).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 44069166 адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 10 листопада 2026 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.