Ухвала № 141362747 у справі № 420/10063/24 від 10.11.2026

Справа № 420/10063/24

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, стягнення коштів,

встановив:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 420/10063/24 (суддя Левчук О.А.) позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, стягнення коштів, - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.07.2023 року по 28.01.2024 року у розмірі 130415,52 грн. (сто тридцять тисяч чотириста п`ятнадцять гривень 52 копійки), з урахуванням обов`язкових відрахувань.

Судове рішення набрало законної сили 15 липня 2024 року.

Виконавчий лист по адміністративній справі виданий 05 серпня 2024 року.

06.11.2026 позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України, в якій просить:

встановити судовий контроль за виконанням рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 420/10063/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до суду протягом 30-ти днів з моменту отримання відповідної ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 420/10063/24.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 420/10063/24, яке набрало законної сили 15 липня 2024 року, відповідачем добровільно не виконано. 05 серпня 2024 року судом було видано виконавчий лист, а 02 вересня 2024 року Відділом примусового виконання рішень в Одеській області відкрито виконавче провадження ВП № 75936622. Заявник вказує на тривале ухилення боржника від виконання судового рішення, попри вжиті державним виконавцем заходи примусового характеру, зокрема накладення на Військову частину НОМЕР_1 штрафів постановами від 04.11.2024 та від 06.02.2025.

Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/592/17, позивач наголошує, що встановлення судового контролю є обґрунтованим, оскільки на стадії примусового виконання наявні беззаперечні докази ухилення відповідача від обов`язку здійснити виплати. Оскільки боржник фактично самоусунувся від виконання та обмежився лише поданням заявки на бюджетне фінансування, у позивача, відповідно до висновків Верховного Суду у справах № 520/1744/18 та № 0640/3719/18, виникли об`єктивні правові підстави вимагати вжиття судом спеціальних заходів контролю, за відсутності яких остаточне рішення суду залишатиметься невиконаним.

Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд приходить до таких висновків.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Згідно з приписами ч. 1-4 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Частинами 5-6 статті 382-1 КАС України передбачено, що ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Як встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 420/10063/24, серед іншого, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.07.2023 року по 28.01.2024 року у розмірі 130415,52 грн. (сто тридцять тисяч чотириста п`ятнадцять гривень 52 копійки), з урахуванням обов`язкових відрахувань.

Рішення суду від 07 червня 2024 року у справі № 420/10063/24 набрало законної сили 15 липня 2024 року.

Виконавчий лист у цій справі виданий 05 серпня 2024 року.

Військова частина НОМЕР_1 , на виконання зазначеного судового рішення, не надала суду належних, допустимих та беззаперечних доказів повного й точного виконання рішення суду, оскільки фактична виплата присуджених коштів позивачу на момент розгляду заяви не відбулася. Направлення боржником розрахунку додаткового фінансування на серпень 2025 року свідчить лише про намір виконати зобов`язання у майбутньому, що не є підтвердженням реального виконання та прямо суперечить суті ухваленого у цій справі судового рішення щодо обов`язку провести повний розрахунок.

Водночас, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні.

Крім того, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь - яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Суд зауважує, що норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

З урахуванням наведеного та враховуючи невиконання відповідачем рішення суду, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 420/10063/24 шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 07 червня 2024 року у справі № 420/10063/24.

Також суд зазначає, що відповідно до частин 3, 4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Таким чином, невиконання, неналежне виконання рішення суду або неподання звіту про його виконання є підставою для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

Таким чином, оскільки встановлено відсутність будь-яких відомостей про повне виконання судового рішення, заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 245, 248, 256, 293-297, 381-1, 382 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 420/10063/24 задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 420/10063/24.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 07 червня 2024 року у справі № 420/10063/24.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Пекний