Рішення № 141362787 у справі № 420/19278/26 від 10.11.2026

Справа № 420/19278/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 26.06.2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Ухвалою судді від 02 липня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був прийнятий на військову службу за контрактом 12.07.2021 р., у віці до 25 років, є особою рядового складу Збройних Сил України, військове звання - старший матрос; брав участь у бойових діях не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153. ОСОБА_1 підпадає під дію пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153, якою передбачено, що винагорода виплачується в повному обсязі, тобто у розмірі 1 мільйон гривень. ОСОБА_1 , звернувся до військової частини НОМЕР_1 з рапортом про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. До рапорту позивач додав додаткові пояснення та усі документи та їх нотаріально засвідчені копії, що підтверджують підставу для виплати одноразової грошової винагороди. Однак військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено позивача про непогодження йому виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. у зв`язку з тим, що він був прийнятий на військову службу до початку воєнного стану за контрактом. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень та такою, що порушує його права та законні інтереси.

07 липня 2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (Вхід. №ЕС/76334/26), де зазначено, що відповідач заперечує проти позивних вимог та вважаємо, що позовна заява задоволенню не підлягає. Відповідно до Постанови КМУ № 153 від 11.02.2025 року для отримання військовослужбовцем одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн., необхідно відповідати наступним умовам: військовослужбовець проходить військову службу з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил; були прийняті чи призвані до 25 років на військову службу до набрання чинності постановою КМУ № 153 від 11.02.2025 року; були прийняті чи призвані на військову службу під час дії воєнного стану; брали безпосередню участь у бойових діях не менше 6 місяців станом на дату набрання чинності цією постановою. Контракт "про проходження громадянами України військової служби у ЗС України на посадах осіб сержантського складу" військовослужбовця ОСОБА_1 , це строковий контракт (на 3 роки) набув чинність 12.07.2021 року. Тобто, контракт був укладений до ведення в України воєнного стану оголошений Указом Президента України " Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року. В Довідках, що видані ОСОБА_1 "Додаток 6" від 08.12.2023 року № 5112 та "Додаток 6" від 15.08.2025 року № 2250, виявлено розбіжності періодів участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. У Довідці "Додаток 6" від 08.12.2023 року № 5112 зазначені періоди з 02.12.2022 року по 14.12.2022 року та з 20.01.2023 року по 28.08.2023 року. У Довідці "Додаток 6" від 15.08.2025 року № 2250 зазначені періоди з 02.12.2022 року по 14.12.2022 року. Отже є не зрозумілим на якій підставі, в позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 нібито брав участь у бойових діях більше 6 місяців (з 02.12.2022 року по 15.12.2022 року, з 30.01.2023 року по 12.06.2026 року). До поданої позовної заяви долучено довідку яку виготовила військова частина НОМЕР_2 "про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин" відповідно до Додатку 1 до доручення, у які було зазначено, що ОСОБА_1 дійсно в період з 20.12.2023 року по 14.12.2023 року брав участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій області Покровський район, Очеретинська селища ТГр. Всього брав безпосередню участь у бойових діях 13 (тринадцять) днів, тобто менше місяця. Отже військовослужбовець ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153, немає законних підстав на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, оскільки підписаний контракт набув чинність 12.07.2021 року, тобто був підписаний до введення в Україні воєнного стану. Також, відповідно до Довідки Додаток 1 до окремого доручення 5601/уд від 26.09.2025 року, військовослужбовець ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях 13 (тринадцять) днів, тобто менше 6 місяців як це вимагає норми Постанови КМУ від 11.02.2025 року № 153.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.07.2024 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з реєстру територіальної громади №2026/010592684 від 25.06.2026 року (а.с.9).

ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 від 30.12.2023 року (а.с.16).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 28.06.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.07.2021 прийнятий у Збройні Сили України на військову службу за контрактом строком на 3 (три роки). В період з 12.07.2021 (наказ № 136) по 04.11.2023 року (наказ №312) позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ; з 06.11.2023 року позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_5 (наказ №110) (а.с. 10-13).

З Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу від 12.07.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклав з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_6 контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України протягом строку дії Контракту, а в разі настання особливого періоду - і понад встановлений строк Контракту відповідно до вимог, визначених п. 2 ч. 9 ст. 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (п.1). Контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством за погодженням сторін на три роки. (п.3). контракт. 14-15).

У витягу з журналу ведення бойових дій в/ч НОМЕР_2 (інв №175/дск від 28.10.2022) стр. 8, з 02.12.2022 зазначено завдання військ та стисле висвітлення ходу бойових дій (а.с.20).

У витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.12.2022 №324 зазначено, що на підставі рапорту №7683 від 03.12.2022: « 1. Вважати такими, що прибули та приступили до виконання службових обов`язків: 1.1. До району виконання завдань за призначенням, які залучаються до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою виконання службових (бойових) завдань: 1.1.1. З пункту постійної дислокації: 02 грудня 2022 року: матрос ОСОБА_1 , навідник 1 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти; Зарахувати на продовольче забезпечення через військову частину НОМЕР_6 за морською нормою № 3 (польові умови) з 04 грудня 2022 року» (а.с. 21). 0,

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.12.2022 №336 на підставі рапорту матроса ОСОБА_1 №8088 від 15.12.2022, направлення №3127 від 15.12.2022 « 2. Вважати такими що вибули: 2.1. З району виконання завдань за призначенням, які залучаються складу сил та засобів опреативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою виконання службових (бойових) завдань: 2.1.6 До військової частини НОМЕР_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на лікування: 15 грудня 2022 року матрос військової служби за контрактом ОСОБА_1 , навідник 1 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти. Зняти з продовольчого забезпечення через військову частину НОМЕР_6 за морською нормою №3 (польові умови) з 16 грудня 2022 року та видати продовольчий атестат.» (а.с.20).

У довідці військової частини НОМЕР_2 від 08.12.2023 року №5112 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зазначено, що матрос ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишній навідник 1 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , дійсно в період з 02.12.2022 року по 14.12.2022, з 20.01.2023 по 28.08.2023 року, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецької області. Підстава: Журнал бойових дій командира військової частини НОМЕР_2 (інв № 175/дск від 28.10.2022, інв.№ 35/дск від 01.03.2023, інв. № 63/дск від 19.06.2023. (а.с. 17-18).

У довідці військової частини НОМЕР_2 від 15.08.2025 року №2250 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зазначено, що матрос ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навідник 1 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , дійсно в період з 02.12.2022 по 14.12.2022, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Покровський район, Очеретинська селищна ТГр. Підстава: Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 інв № 175/дск від 28.10.2022, (а.с. 16).

У довідці військової частини НОМЕР_2 від 08.12.2025 року №3079 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, матрос ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навідник 1 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 : 1.1. дійсно в період з 02.12.2023 по 14.12.2023, брав участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в АДРЕСА_2 ; Всього брав безпосередню участь в бойових діях 13 (тринадцять) днів. 2. Станом на 04.11.2023 року за матросом ОСОБА_1 випадків притягнення до кримінальної відповідальності не обліковано; випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано; дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни на строк дії яких не закінчився не обліковано; 3 Інформація щодо особливих обставин: 3.1. Військовослужбовець не має захворювань, поранення (травму, контузію, каліцтво), одержані під час захисту Вітчизни; 3.2 Військовослужбовець не перебував у полоні. (а.с. 19).

Позивач, 14.04.2026 року звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 про клопотання перед вищим командуванням про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (а.с.35).

Рапорт позивача не погоджено, оскільки: «Військовослужбовець не відповідає вимогам постанови КМУ № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», оскільки був прийнятий на військову службу за контрактом 12.07.2021 року, а пунктом 4 Постанови КМУ № 153 від 11.02.2025 встановлено, що учасники експериментального проекту є військовослужбовці з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64» (а.с. 36).

Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», представник позивач звернулася до суду за захистом прав позивача.

Отже головним у цій справі є питання визначення у позивача права на отримання спірної одноразової грошової винагороди, критерії наявності якого, визначені п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 року №153.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).

Приписами ч. 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Законом, що відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

В ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII, зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Приписами ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінетом Міністрів України 11.02.2025 року прийнято постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153).

Згідно з п. 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби. …

Постанова №153 набрала чинності 13.02.2025.

Приписами п. 3 Постанови №153 встановлено, що: 1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; 2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони; 3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

В п. 4 Постанови №153 зазначено, що особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень (абз. 2); військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) (абз. 3); військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі (абз. 4); військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується (абз. 5); виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу "молодший лейтенант"; проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Отже, з аналізу зазначених приписів Постанови № 153 вбачається, що, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн. виплачується військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців, у тому числі військовослужбовцям, які були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант». У разі поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі у разі, якщо військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях строком менше шести місяців.

Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.

Окремим дорученням Міністра оборони України від 20.02.2025 №999/уд (строк застосування до 07.08.2025) визначено організаційний механізм реалізації положень постанови №153.

Зокрема, підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі відповідних первинних документів: бойового наказу (бойового розпорядження), журналу бойових дій або бойового донесення, а також рапорту (донесення) командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях.

Суд звертає увагу, що поняття участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України та поняття безпосередньої участі у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій не є повністю тотожними за своїм нормативним змістом.

Для цілей виплати винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови №153, юридичне значення має саме безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях у визначених цією постановою районах.

Так, слід виходити із необхідності встановлення фактичної участі військовослужбовця саме у бойових діях на підставі відповідних первинних документів, а не лише факту його участі у більш широкому колі заходів із забезпечення оборони держави.

Рішенням Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. №153 передбачено порядок виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах.

В Рішенні №5601/уд зазначено, що право на винагороду мають виключно громадяни України, які до набрання чинності Постанови (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу (під час мобілізації або за контрактом) під час воєнного стану, проходили військову службу (станом на 13.02.2025) та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025.

Підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.

В пп. «в» п. 1 Рішення №5601/уд зазначено, що довідка зазначена в Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та довідка за формою, наведеною у додатку № 1 окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 № 5718/3, не є документами, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях лише в районах ведення воєнних (бойових) дій, оскільки ці довідки також підтверджують участь в інших місцях виконання завдань).

При цьому в Рішенні Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року визначено перелік документів, що підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати винагороди, передбаченої Постановою №153 та форми довідок про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, для отримання виплати по Постанові №153.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що довідки військової частини НОМЕР_2 від 08.12.2023 року №5112 та від 15.08.2025 року №2250 про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, (Додаток 6 до Порядку) не є належними доказами участі ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати винагороди, передбаченої Постановою №153.

В довідці військової частини НОМЕР_2 від 08.12.2025 року №3079 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, матрос ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено, що навідник 1 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 : 1.1. дійсно в період з 02.12.2023 по 14.12.2023, брав участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в АДРЕСА_2 ; Всього брав безпосередню участь в бойових діях 13 (тринадцять) днів. 2. Станом на 04.11.2023 року за матросом ОСОБА_1 випадків притягнення до кримінальної відповідальності не обліковано; випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано; дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни на строк дії яких не закінчився не обліковано; 3 Інформація щодо особливих обставин: 3.1. Військовослужбовець не має захворювань, поранення (травму, контузію, каліцтво), одержані під час захисту Вітчизни; 3.2 Військовослужбовець не перебував у полоні. (а.с. 19).

Отже з довідки військової частини НОМЕР_2 від 08.12.2025 року №3079 вбачається, що матрос ОСОБА_1 , в період з 02.12.2023 по 14.12.2023, брав участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в АДРЕСА_2 .

При цьому з записів у військовому квитку ОСОБА_1 вбачається, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 лише до 04.11.2023 року, а в період з 06.11.2023 року у військовій частині НОМЕР_5 , тобто в період з 02.12.2023 по 14.12.2023, що зазначений у довідці військової частини НОМЕР_2 від 08.12.2025 року №3079, позивач вже проходив службу у відповідача та не міг брати участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_2 .

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 08.12.2025 року №3079 щодо участі матроса ОСОБА_1 , в період з 02.12.2023 по 14.12.2023, у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в АДРЕСА_2 , не є достовірним доказом, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В матеріалах справи відсутні належні, достовірні та достатні докази з яких можливо встановити участь ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та термін такої участі, за яких позивач має право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої п.4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Положеннями ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи судом не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження зазначених обставин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).

Суддя O.A. Вовченко

.