Рішення № 141362799 у справі № 420/27032/26 від 10.11.2026

Справа № 420/27032/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 02 вересня 2026 року надійшов позов Приватного підприємства «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» до Одеської митниці, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниця, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товару UA500020/2026/000144/2 від 05.06.2026р;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000184;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок №21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Приватного підприємства «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» код ЄДРПОУ 36288188) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Приватне підприємство «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» в обґрунтування позовних вимог зазначило, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №26UA50[телефон приховано]U3 від 03.06.2026 встановлено, що в поданих документах Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.09.2026 7 містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000144/2 від 05.06.2026 р.

Відповідач зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Приватного підприємства «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС».

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

Зазначеною ухвалою також витребувано у Приватного підприємства «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» (вул. лінія, 16, буд. 71-а, с. Молодіжне, садове об`єднання громадян, «Волна», 67833, код ЄДРПОУ 36288188), що підтверджують фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті, ціну товару за спірною поставкою, зокрема банківські платіжні та бухгалтерські документи, письмові пояснення та документи щодо розбіжності між фактурною вартістю товару, зазначеною у графі 16 митної декларації, у розмірі 16 387,38 дол. США, та сумарною вартістю товарів № 1 та № 2, зазначеною у графах 28 митної декларації, яка становить 20 459,31 дол. США, документи, що підтверджують розмір та фактичну сплату витрат на транспортування, фрахт, навантаження, перевантаження та інші транспортно-експедиційні послуги за спірною поставкою, документи щодо вартості упаковки, тари та пакувальних робіт, включених до ціни товару та інші наявні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Витребувано у Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) митну декларацію № 26UA50[телефон приховано]U3 та всі документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, вимогу митного органу про надання додаткових документів та всі документи, подані декларантом у відповідь на таку вимогу, зокрема документи та пояснення від 05.06.2026, документи та відомості, які стали підставою для висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, документи, що підтверджують кожну з розбіжностей, зазначених в оскаржуваному рішенні, повний розрахунок митної вартості, визначеної митним органом щодо товарів № 1 та № 2, повні копії митних декларацій № UA209190/2026/013175 від 25.05.2026 та № UA100210/2026/376536 від 19.03.2026 разом із документами, на підставі яких визначено митну вартість товарів у розмірі 0,92 дол. США/кг та 1,52 дол. США/кг відповідно, документи та відомості, що підтверджують ідентичність або подібність товарів, зазначених у вказаних митних деклараціях, до товарів, ввезених позивачем, відомості щодо умов поставки, кількості, характеристик, виробника, торговельної марки, країни походження та інших комерційних умов операцій, використаних для порівняння при застосуванні резервного методу, документи, що підтверджують проведення консультації між митним органом та декларантом щодо визначення митної вартості, документи та відомості, які підтверджують неможливість послідовного застосування методів визначення митної вартості, передбачених статтями 58-63 Митного кодексу України, матеріали, що стали підставою для спрацювання профілів ризику системи управління ризиками № 105-2 та № 106-2, у частині, що стосується контролю заявленої митної вартості, документи та відомості щодо фактичного митного оформлення товару після прийняття оскаржуваного рішення та розміру донарахованих митних платежів.

22 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими доказами.

22 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року в задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи за позовом Приватного підприємства «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару - відмовлено.

06 жовтня 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та відповідь на відзив.

09 жовтня 2026 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Станом на 10 листопада 2026 року будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ПП «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» зареєстровано юридичною особою 12.12.2008 р. Основним видом діяльності підприємства є: 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля. 18.03.2025р. між ПП «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС», як покупцем та QINGDAO MCR CAT LITTER PRODUCTS CO LTD., що є юридичною особою за законодавством КНР, як «продавцем», укладено Контракт № 1/МRC/L, предметом якого є продаж товару, визначеного в інвойсах.

На підставі даної угоди ПП «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» на митну територію України був ввезений вантаж - гігієнічний наповнювач з тофу для туалетів домашніх тварин у вигляді гранул, що при додаванні води проявляють водопоглинаючу та в`яжучу здатність:

- наповнювач гігієнічний MRC-TOFU CAT LITTER 3MM-GREEN TEA 2.5 кг/7L+PACKAGE - 1200 шт;

- наповнювач гігієнічний MRC-TOFU CAT LITTER 3MM-LAVANDER 2.5 кг/7L+PACKAGE - 1200 шт;

- наповнювач гігієнічний MRC-СOMFORCAT SILIKAGEL 2-8MM/2кг/5L+5- 6% BLUE GRANULES WITHOUT SCENT - 1146 шт;

- наповнювач гігієнічний MRC-СOMFORCAT SILIKAGEL 2-8MM/4кг/10L+5-6% PURPLE GRANULES WITHOUT SCENT - 600 шт;

- наповнювач гігієнічний MRC-СOMFORCAT SILIKAGEL 2-8MM/4кг/10L+5- 6% GREEN GRANULES TEA SCENT - 600 шт;

- наповнювач гігієнічний MRC-СOMFORCAT SILIKAGEL 2-8MM/4кг/10L+5- 6% BLUE GRANULES WITHOUT SCENT - 600 шт. Країна виробництва - КНР, що підтверджується інвойсом № MRCIFTF-202512- FOUK-02 від 12.12.2025р.

Згідно вказаного інвойсу та контракту товар постачався на умовах FOB QinqDao.

Для здійснення митного оформлення товару, 03.06.2025р. уповноваженою особою (представником), який згідно договору №БКМ/02-2023 від 27.01.2023р. наділений правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів від імені декларанта, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" було подано митну декларацію по формі ІМ 40AA (реєстраційний номер митниці 26UA500020), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 16387,38 долл.США, обмінний курс 44,3399.

Визначення митної вартості товару здійснено ПП «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Заявлена позивачем митна вартість згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України 16387,38 доларів США, що включає вартість товару згідно рахунків (оплата від 17.04.2026р. у сумі 13109,984 доларів США та оплата від 17.12.2025р. у сумі 3277,48 доларів США (13150,80 доларів США х 44,3399 курс). Всього 726618,51 грн.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України 03.06.2026 року уповноваженим представником ПП «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» разом з митною декларацією було надано пакет документів та додаткових документів: - декларація про походження товару, рахунок фактура (інвойс), навантажувальний документ, пакувальний лист, коносамент, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу, доповнення до внутрішнього договору (контракту); банківський платіжний документ від 17.04.2026 та від 17.12.2025р, договір послуг митного брокера.

До митної вартості декларантом було додано суми витрат (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме - суми витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, тобто витрати, які передбачені пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

Після отримання повідомлення від Одеської митниці 05.06.2025р. до Одеської митниці було подано письмові пояснення щодо виявлених розбіжностей, а саме було повідомлено наступне:

Щодо оплати транспортних послуг: - рахунок-проформа про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.06.2026 № О0000080 містить інформацію про вантажно-розвантажувальні роботи, що підтверджується бухгалтерськими документами (платіжною інструкцією складеною від 03.06.2026р.), які надаємо. Таким чином, підтверджено витрати на транспортування та завантажувально - розвантажувальні роботи.

Щодо фрахту по коносаменту: - Надано договір транспортного експедирування №БКМТЕО/17-2025 між ТОВ «Белоком» ПП «Юніон Трейд Плюс» з підтвердженням оплати за коносаментом № XHSEO70742289.

Щодо перевантаження товару: - Договором транспортного експедирування №БКМТЕО/17-2025 між ТОВ «Белоком» ПП «Юніон Трейд Плюс» передбачено транспортно-експедиційне обслуговування усіма видами транспорту, а також надання додаткових послуг необхідних для доставки вантажу.

Щодо складової митної вартості товару з урахуванням пакування, тари та маркування повідомляємо: - Згідно п.7.1, 7.2, 7.7. Контракту №1/МРС/L (договору постачання) від 18/03/2025 року між ПП «Юніон Трейд Плюс» як Покупцем, та QINGDAO MRC CAT LITTER PRODUCTS CO.LTD як Постачальником, зазначено, що враховано у вартості вартість тари, експортної упаковки в якій постачається товар, маркування у тому числі українською мовою.

Щодо надання специфікації, та (прайс-листу) виробника товару; - Надано прайс-лист виробника продукції QINGDAO MRC CAT LITTER PRODUCTS CO.LTD.

Також додатково було надано: рахунок-проформа про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.06.2026 № О0000080; платіжна інструкція від 03.06.2026 р. на суму 202315,42 грн. за послуги морського перевезення; договір транспортного експедирування №БКМТЕО/17-2025 між ТОВ «Белоком» та ПП «Юніон Трейд Плюс»; коносамент № XHSEO70742289; Контракт №1/МРС/L від 18/03/2025 року між ПП «Юніон Трейд Плюс» як Покупцем, та QINGDAO MRC CAT LITTER PRODUCTS CO.LTD; прайс-лист виробника продукції QINGDAO MRC CAT LITTER PRODUCTS CO.LTD.

У зв`язку з тим, що в поданих документах, на думку Відповідача, встановлені невідповідності та заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, 05.06.2026р. Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000144/2.

Для коригування митної вартості Одеська митниця вибрала метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод. За основу для коригування митної вартості товару використано митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України в останній час.

На підставі оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000144/2 від 05.06.2026р.

На виконання вимог рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2026/000144/2 від 05.06.2026р.

Позивачем було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA50[телефон приховано]U3, та 08.06.2026р. вона була оформлена Одеською митницею.

Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, таким, що прямо суперечить нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення та картка відмови є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Джерела права та висновки суду

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України): митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України , у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У частині 5 статті 53 МК України зазначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відповідності до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України , контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У частині 3 статті 54 МК України зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У відповідності до частини 3 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

Відповідно до частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на декларанта, а у митного органу, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є право витребувати додаткові документи.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, суд зазначає, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.

Як встановлено судом, при перевірці митної декларації та поданих до неї документів, митний орган виявив, на його думку, наявність розбіжностей у поданих документах, та у порядку ч.2,3 ст.53,54 МК України, запитав додаткові документи, які б могли спростувати виявлені митним органом розбіжності.

Як встановлено судом, щодо позиції Відповідача про відсутність банківських платіжних документів щодо оплати транспортно-експедиційних послуг від 03.06.2026р. №00000080, Відповідач зазначає, що відсутні банківські платіжні документи.

Однак, з цим твердженням погодитися не можна, оскільки Позивачем надалася платіжна інструкція кредитового переказу коштів №629827762 від 03.06.2026р.

Призначенням платежу є - оплата за послуги з організації морського перевезення згідно рахунку №00000080 від 03.06.2026р.

Щодо позиції Відповідача про те що, рахунок-фактура містить інформацію про вантажно-розвантажувальні роботи, які не включені до митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Оскільки сума організації ВРР (вантажно-розвантажувальні роботи) зазначена в рахунку та складає 17055,35 грн без ПДВ, ПП «Юніон трейд плюс» уклало договір транспортного експедирування № БКМТЕО/17-2025 від 21.07.2025 р. та оплатило послуги надані за цим договором згідно виставленого рахунку.

При цьому судом встановлено, що після отримання повідомлення від Одеської митниці 05.06.2025р. позивачем до Одеської митниці було подано письмові пояснення щодо виявлених розбіжностей, а саме було повідомлено наступне:

Щодо оплати транспортних послуг: - рахунок-проформа про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.06.2026 № О0000080 містить інформацію про вантажно-розвантажувальні роботи, що підтверджується бухгалтерськими документами (платіжною інструкцією складеною від 03.06.2026р.), які надаємо.

Таким чином, підтверджено витрати на транспортування та завантажувально - розвантажувальні роботи.

Щодо фрахту по коносаменту: - Надано договір транспортного експедирування №БКМТЕО/17-2025 між ТОВ «Белоком» ПП «Юніон Трейд Плюс» з підтвердженням оплати за коносаментом № XHSEO70742289.

Щодо перевантаження товару: - Договором транспортного експедирування №БКМТЕО/17-2025 між ТОВ «Белоком» ПП «Юніон Трейд Плюс» передбачено транспортно-експедиційне обслуговування усіма видами транспорту, а також надання додаткових послуг необхідних для доставки вантажу.

Щодо складової митної вартості товару з урахуванням пакування, тари та маркування повідомляємо: - Згідно п.7.1, 7.2, 7.7. Контракту №1/МРС/L (договору постачання) від 18/03/2025 року між ПП «Юніон Трейд Плюс» як Покупцем, та QINGDAO MRC CAT LITTER PRODUCTS CO.LTD як Постачальником, зазначено, що враховано у вартості вартість тари, експортної упаковки в якій постачається товар, маркування у тому числі українською мовою.

Щодо надання специфікації, та (прайс-листу) виробника товару; - Надано прайс-лист виробника продукції QINGDAO MRC CAT LITTER PRODUCTS CO.LTD.

Також додатково було надано: рахунок-проформа про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.06.2026 № О0000080; платіжна інструкція від 03.06.2026 р. на суму 202315,42 грн. за послуги морського перевезення; договір транспортного експедирування №БКМТЕО/17-2025 між ТОВ «Белоком» та ПП «Юніон Трейд Плюс»; коносамент № XHSEO70742289; Контракт №1/МРС/L від 18/03/2025 року між ПП «Юніон Трейд Плюс» як Покупцем, та QINGDAO MRC CAT LITTER PRODUCTS CO.LTD; прайс-лист виробника продукції QINGDAO MRC CAT LITTER PRODUCTS CO.LTD.

Таким чином, зазначені митним органом у Рішенні обставини не є доказом наявності розбіжностей чи відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявності ознак недостовірності поданих до митного оформлення документів.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти і правильності її визначення декларантом за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснювалося цією чи іншими особами у попередніх періодах, сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до рівня, визначеного за даними інформаційних систем митного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив про наявність жодних

розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані

декларантом додаткові документи та пояснення.

Відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року у справі №820/307/17.

При цьому суд зазначає, що витребування додаткових документів у позивача було обґрунтовано формальними підставами (всіма переліченими у ч. 3 ст. 53 МК України підставами).

При цьому, відповідачем не було зазначено яких саме відомостей не вистачає;

проігноровано документи, надані позивачем, якими підтверджується як ціна товарів так і

розмір фактичної сплати за такі товари; не зазначено конкретних розбіжностей щодо

числових значень складових митної вартості імпортованих товарів.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року у справі № 820/4849/16 назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року у справі №820/263/17 дійшов висновку, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З викладеного можна дійти висновку, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені статтею 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару.

Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.

Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Проте, як видно з гроку 33 оскаржуваного рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційних умов тощо, відповідачем не здійснювалось.

Частиною 1 ст. 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У ч.8 ст.57 МК України, зазначено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об`єктивній можливості їх застосування.

В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервній (6) метод.

Митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги Приватного підприємства «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги Приватного підприємства «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору позивача у загальній сумі 3 328,00 грн., сплачені підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000144/2 від 05.06.2026 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500020/2026/000184.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Приватного підприємства «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» суму сплаченого судового збору в розмірі 3 328 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «ЮНІОН ТРЕЙД ПЛЮС» (вул. Лінія, 16, буд. 71-а, с. Молодіжне, садове об`єднання громадян, «Волна», 67833, код ЄДРПОУ 36288188).

Відповідач: Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя С.О. Cтефанов