Судові рішення

Рішення № 141362916 у справі № 159/3301/26 від 09.11.2026

Рішення від 09.11.2026 у цивільній справі № 159/3301/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області, суддя Шишилін О. Г.

Справа№ 159/3301/26
СудКовельський міськрайонний суд Волинської області
СуддяШишилін О. Г.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення09.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141362916

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 159/3301/26

Провадження № 2/159/2279/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Ковель Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря судового засідання Самчук Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінтраст Капітал» звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 29.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено електронний договір № 5420970 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в сумі 10000,00 грн. строком на 360 днів. 28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», укладено договір факторингу № 28/11/2025, згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія» «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання не виконав та заборгованість за кредитним договором становить 45295,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23275,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1000,00 грн. - заборгованість за комісією, 11020,00 грн. - заборгованість за відсотками, що нараховані за 116 календарних днів. Позивач просить стягнути зазначену заборгованість за кредитним договором, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримує повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просить його задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

У судове засідання, призначене на 28.10.2026 відповідач повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, повідомлений поштою R067266951407.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

За змістом частин четвертої та п`ятої ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 вказано, що за таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Отже за таких умов датою рішення суд зазначає дату складання повного тексту рішення.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що 29.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір № 5420970 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Для підписання кредитного договору відповідач використав електронний підпис з одноразовим ідентифікатором «70295», що відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Згідно п.1.2, п.1.3 кредитного договору, на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 10000,00 грн. Строк кредитування - 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів.

Комісія за надання кредиту становить 1 000,00 гривень (п.1.4).

Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,9025% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах (п.1.4.1., п1.4.2).

Відповідно до п. 2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Аналогічні умови містяться у паспорті споживчого кредиту, який підписано підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором "64757".

Факт отримання відповідачем кредитних коштів від ТОВ «Лінеура Україна» підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до якого здійснило переказ грошових коштів в сумі 10000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі 1a95dcf60-4627-4022-8995-dcc535b716e1.

Таким чином, ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором.

28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», укладено договір факторингу № 28/11/2025, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія» «Фінтраст Капітал» набуло права грошових вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно реєстру боржників від 28.11.2025 до договору факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5420970 на суму 39275,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23275,00 грн. - заборгованість за відсотками, 5000,00 грн. - штрафні санкції.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» нарахувало відповідачу відсотки за користування кредитом за 116 календарних днів в межах строку дії договору за період з 29.11.2025 по 24.03.2026, що становить 11020,00 грн. за відсотковою ставкою 0,95% від тіла кредиту в день.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 5420970 від 29.03.2025 в сумі 45295,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23275,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1000,00 грн. - заборгованість за комісією, 11020,00 грн. - заборгованість за відсотками, що нараховані за 116 календарних днів. Вказане, підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4.4. договору, споживач зобов`язався, у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти,штрафи, пеню та інші платежі передбачені договором.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Таким чином, у порушення умов договору позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 45295,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору, добровільно заборгованість не сплатив, тому позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5420970 від 29.03.2025 в сумі 45295,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23275,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1000,00 грн. - заборгованість за комісією, 11020,00 грн. - заборгованість за відсотками, що нараховані за 116 календарних днів.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Судом встановлено, що між 10.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем укладений договір № 10/12-2024 про надання правничої допомоги.

Згідно Акту № 20076 від 26.05.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, заявки № 20076 від 27.04.2026 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024, адвокат Столітнім М.М. надано позивачу правових та юридичних послуг стосовно підготовки документів по стягненню заборгованості за кредитним договором на загальну суму 10000,00 грн.

Тому суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, її складність, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України .

Керуючись ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5420970 від 29.03.2025 в сумі 45295,00 грн., суму судового збору 2662,40 грн, 10000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.11.2026.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Головуючий: О. Г. ШИШИЛІН

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
03.06.2026 Ухвала № 137061379 Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 44559822. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг