Рішення № 141363060 у справі № 464/5962/26 від 10.11.2026

Справа № 464/5962/26

Провадження № 2/163/867/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

10 листопада 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,

з участю секретаря Кузьміної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 46 606,25 гривень за кредитними договорами №8638485 від 05 січня 2025 року та №5195641 від 22.12.2024.

Вимоги обґрунтовано тим, що 05.01.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №8638485 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 2100 гривень на строк 360 днів, зі сплатою процентів 1% в день. Згодом Позичальник звернувся до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» шляхом вчинення дій в відповідному розділі ІТС Товариства і ініціював укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору №8638485 в частині збільшення суми кредиту на 5000,00 грн. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , однак відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Відповідно до договору факторингу № 01.02-31/25 право вимоги за цим кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Свеа Фінанс». Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №8638485 від 05.01.2025 року становить: по основному боргу - 7100,00 грн., по відсотках - 8470,00 грн., пеня - 3812,00 грн. Загальна заборгованість - 19382,00 грн.

Окрім того 22.12.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в порядку ЗУ «Про електронну комерцію» було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5195641, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 10000 гривень на строк 360 днів, зі сплатою процентів 0,95% в день кожні 30 днів, в окремих випадках може застосовуватися знижена процентна ставка 0,01%. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , однак відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Відповідно до договору факторингу № 01.02-27/25 право вимоги за цим кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Свеа Фінанс». Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №5195641 від 22.12.2024 року становить: за сумою кредиту - 8004,77 грн., по відсотках - 14219,48 грн., пеня, штраф - 5000,00 грн. Загальна заборгованість - 27224,25 грн.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 23 вересня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У зв`язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали без вручення в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України, ухвалою від 19 жовтня 2026 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник банку у позовній заяві вказав, що проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач про розгляд справи по суті належним чином був повідомленим шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неявки не сповістив.

З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

05.01.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №8638485 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 2100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором, строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00% на день.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ ».

Згодом Позичальник звернувся до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» шляхом вчинення дій в відповідному розділі ІТС Товариства і ініціював укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору №8638485 в частині збільшення суми кредиту на 5000,00 грн.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Додатковою угодою до Договору про надання споживчого кредиту №8638485 також виконало та надало позичальнику додаткові грошові кошти у розмірі 5000 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ».

14.08.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" було укладено договір факторингу № 01.02-31/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку (Реєстру боржників) до Договору Факторингу, заборгованість ОСОБА_1 за Договором №8638485 складає: 19382,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за цим кредитним договором станом на дату складання позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 становить 19382,00 грн. та складається із заборгованості по основному боргу - 7100,00 грн., заборгованості по відсотках - 8470,00 грн., пені - 3812,00 грн.

22.12.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5195641 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 0,95% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань), може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,01% на день.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Договором №5195641 від 22.12.2024 року, шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви (останній платіж було здійснено 23.01.2025 14:53:03 у сумі 760.41 грн.), однак повністю свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

29.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-27/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 01.02-27/25 від 29.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5195641 складає: 27224,25 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за цим кредитним договором, станом на дату складання позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 становить 27224,25 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 8004,77 грн., заборгованість по відсотках - 14219,48 грн., пеня, штраф - 5000,00 грн.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Стаття 1077 ЦК України передбачає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).

На підтвердження існування у відповідача кредитних зобов`язань за вказаними договорами позивач надав належні та допустимі докази, а саме, самі кредитні договори, підтвердження перерахування на банківську картку відповідача кредитних коштів та договори факторингу, на підставі яких позивач набув права вимоги до відповідача за указаними кредитними договорами.

Зі змісту кредитних договорів вбачається, що у відповідності до вимог ч.1 ст.638 ЦК України між його сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства, у тому числі Закону України «Про електронну комерцію».

Після підписання кредитних договорів у його сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання первісні кредитори «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» виконали в повному обсязі та надали відповідачу кредит в обумовлених договорами сумах.

Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначені договорами строки не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, що підтверджується доданими до позову розрахунками заборгованості.

З аналізу вказаних розрахунків вбачається, що відповідачу за вказаними договорами нараховано заборгованість за пенею/ штрафом.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває нині, що є загальновідомим фактом.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, нараховані 3812,00 гривень та 5000,00 гривень пені/штрафу за кредитними договорами №8638485 від 05 січня 2025 року та №5195641 від 22.12.2024 року підлягають списанню, а вимога про їх стягнення з відповідача є безпідставною та не може бути задоволеною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Дослідженими у справі доказами повно та об`єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов`язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконав, тим самим порушив умови договорів, у зв`язку із чим у нього утворилась наступна заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку:

за Договором №8638485 від 05 січня 2025 року - 15 570 грн., яка складається із заборгованості по основному боргу - 7100,00 грн., заборгованості по відсотках - 8470,00 грн.;

за Договором №5195641 від 22.12.2024 року - 22 224,25 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 8004,77 грн., заборгованість по відсотках - 14219,48 грн.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача пені/штрафу через їх невідповідність вимогам закону.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 81,09 % таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Свеа Фінанс» кредитну заборгованість за кредитним договором №8638485 від 05 січня 2025 року в загальній сумі 15 570 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят) гривень, з яких:

- 7100 (сім тисяч сто) гривень кредитних коштів;

- 8470 (вісім тисяч чотириста сімдесят) гривень відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Свеа Фінанс» кредитну заборгованість за кредитним договором №5195641 від 22.12.2024 року в загальній сумі 22 224 (двадцять дві тисячі двісті двадцять чотири) гривні 25 копійок, з яких:

- 8 004 (вісім тисяч чотири) гривні 77 копійок кредитних коштів;

- 14 219 (чотирнадцять тисяч двісті дев`ятнадцять) гривень 48 копійок відсотків.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Свеа Фінанс» 2 158 (дві тисячі сто п`ятдесят вісім) гривень 94 копійки судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Інформація про сторін:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Свеа Фінанс»; місцезнаходження - вулиця Іллінська, буд.8, місто Київ; код ЄДРПОУ - 37616221;

відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук