Справа: 164/2168/26
п/с 2-о/164/89/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 листопада 2026 року. Сел. Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Токарської І.С.,
з участю секретаря Власюка С.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Маневичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він на цей час має можливість оформити пенсію, однак під час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФУ у Волинській області) виявилося, що оформлення пенсії неможливе через неправильне написання прізвища в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10 лютого 1987 року. Зазначає, що у вказаному документі його прізвище в російській транслітерації записане як « ОСОБА_2 », натомість його прізвище « ОСОБА_3 », а російською « ОСОБА_4 ». На його думку неправильне написання прізвища виникло через довільний переклад прізвища з української мови на російську відповідальним працівником « ОСОБА_5 », який оформляв вказану трудову книжку. Те, що його прізвище « ОСОБА_3 » підтверджується свідоцтвом про народження, паспортом, а періоди перебування на обліку в Маневицькому районному центрі зайнятості у 2002 - 2004 роках, які вказані в трудовій книжці - довідкою, виданою Маневицьким відділом Камінь - Каширської філії Волинського обласного центру зайнятості. Так як виправити вказану помилку у позасудовому порядку не має можливості, оскільки підприємство, яким видавалася трудова книжка, знаходиться в російській федерації, просив суд встановити факт належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Ухвалою судді від 08 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Заявник у судовому засіданні підтримав зазначені в заяві вимоги, просив заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.
27 жовтня 2026 року на електронну адресу суду надійшла заява від ГУПФУ у Волинській області, в якій просять суд постановити ухвалу, якою залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , оскільки із його заяви про встановлення факту вбачається спір про право на призначення пенсії (право на зарахування періодів роботи до страхового стажу), який може бути вирішений в порядку адміністративного судочинства. Крім того, заявник вже звертався за призначенням пенсії і рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16 вересня 2026 року №032950015126 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Підставами для відмови стали, зокрема: незарахування періодів трудової діяльності згідно з трудовою книжкою через розбіжність у написанні прізвища (« ОСОБА_2 » у трудовій книжці та « ОСОБА_4 » у паспорті»); незарахування періодів роботи з 19 квітня 2007 року по 2 квітня 2008 року, з 23 червня 2008 року по 9 квітня 2009 року та з 9 грудня 2009 року по 8 жовтня 2010 року згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 16 квітня 2007 року, оскільки робота здійснювалася на території російської федерації; недостатній страховий стаж (11 років 01 місяць 05 днів замість необхідних 21 року); непідтвердження факту проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року протягом не менше 3 років. Просили розгляд заяви ОСОБА_1 проводити у відсутності їх представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи на підставі доказів, наявних у справі.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Із дослідженої судом копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом ЗАГС смт. Маневичі 26 жовтня 1966 року встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.11).
Із наданої заявником копії паспорта серії НОМЕР_4 , виданого 2 грудня 1998 року Маневицьким РВ УМВС в Волинській області вбачається, що прізвище заявника ОСОБА_1 (а.с.4).
Однак у трудовій книжці, копія якої долучена до матеріалів провадження, відповідальною особою зазначено прізвище заявника як « ОСОБА_2 » (а.с.8 - 10).
Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Відповідно до приписів нормативно-правової бази законодавства України, яке регулює порядок нарахування пенсії, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи.
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз`яснено в п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Досліджені судом докази вказують на належність ОСОБА_1 трудової книжки НОМЕР_5 , а написання його прізвища « ОСОБА_2 » зумовлено неправильним перекладом прізвища з російської на українську мову.
Виявлені розбіжності в написанні прізвища заявника зумовлює необхідність встановлення факту, що має юридичне значення в судовому порядку.
Встановлення факту належності трудової книжки для заявника має юридичне значення, оскільки надасть йому можливість реалізації права на пенсійне забезпечення.
Вирішуючи заяву суд звертає увагу на те, що предметом розгляду є встановлення належності правовстановлюючого документу заявнику, а не призначення пенсії чи перегляд рішення про відмову в призначенні пенсії, а тому клопотання ГУПФУ в Волинській області про залишення заяви ОСОБА_1 є необгрунтованою.
Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення та відповідає вимогам ст. 4 ЦПК України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 4 ЦПК України, керуючись ст.ст. 5, 13, 81, 89, 247, 263, 265, 293- 294, 315-316, 318-319 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити юридичний факт, а саме, що трудова книжка НОМЕР_5 , видана 10 лютого 1987 року на ім`я « ОСОБА_8 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , житель АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області, код ЄДРПОУ: 13358826, адреса: 43027, м. Луцьк Волинської області, вул. Київський майдан, 6.
Повний текст судового рішення складено 9 листопада 2026 року.
Суддя
Маневицького районного суду
Волинської області І.С. Токарська