Ухвала № 141363336 у справі № 607/24241/26 від 10.11.2026

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

10.11.2026 Справа №607/24241/26 Провадження №2-о/607/600/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Войнарський Андрій Йосифович, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області про встановлення факту постійного проживання на території України,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2026 заявник ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Войнарський А.Й., звернулись до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України за станом на 24.08.1991.

Відповідно до ч. 3, ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим Цивільним процесуальним кодексом України, так і вимогам щодо її змісту.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Перевіривши заяву та додані до неї документи, вважаю, що заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

1. Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Проте, у порушення вказаних вимог закону, до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У заяві заявник заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Однак вважаю, що вказана заявником підстава для звільнення від сплати судового збору не відповідає вимогам закону з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов'язків.

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 2, 3 ст. 1 Закону).

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

У даному випадку заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991, тобто подання зазначеної заяви не пов`язане із захистом порушених прав ОСОБА_1 саме як військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту заявника у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Виходячи з вищенаведеного, вважаю, що підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні, а тому судовий збір повинен сплачуватися на загальних підставах.

Так, розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Згідно п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду даної заяви про встановлення факту складає 665,60 грн.

Проте, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки заява про встановлення факту подана в електронній формі заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що глава 6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про встановлення факту смерті, приходжу до висновку за можливе застосувати аналогію закону та відповідно до статті 185 ЦПК України заяву про встановлення факту смерті, залишити без руху.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, заяву слід залишити без руху і надати заявнику строк п`ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зокрема: сплатити судовий збір за подання до суду даної заяви про встановлення факту у розмірі 532,48 грн та подати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 185, 260, 293, 306 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Войнарський Андрій Йосифович, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області про встановлення факту постійного проживання на території України - залишити без руху, надавши заявнику строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити, що якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Cуддя Н. Р. Кунець