Рішення № 141363395 у справі № 608/2968/26 від 09.11.2026

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2026 р. Справа № 608/2968/26

Номер провадження2/608/1607/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О. С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

В позовній заяві позивачка зазначила, що 04 лютого 2009 року між сторонами укладено шлюб, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 14. Заочним рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 18 листопада 2025 року у справі № 608/2519/25 (провадження № 2/608/1248/2025) шлюб між ними розірвано. Рішення набрало законної сили 06 січня 2026 року.

В період шлюбу, 10 листопада 2017 року сторони спільно набули у власність 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 454317061103, номер об`єкта в РПВН 4373081. Квартира складається з таких приміщень: 4-1 коридор площею 8,4 кв. м, 4-2 санвузол площею 3,6 кв. м, 4-3 кухня площею 6,8 кв. м, 4-4 вбудована шафа площею 0,5 кв. м, 4-5 кімната площею 12,2 кв. м, 4-6 кімната площею 16,3 кв. м, 4-7 кімната площею 16,0 кв. м, балкон площею 3,3 кв. м, 30 % площі якого входить в загальну площу квартири, що становить 1,0 кв. м. Вказане майно набуте на підставі договору купівлі-продажу від 10 листопада 2017 року, посвідченого Лесейко Л. В., приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області, зареєстрованого в реєстрі за № 675. Згідно з п. 3 цього договору продаж вчинено за 226 800,00 грн. Право власності на Квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 листопада 2017 року, номер відомостей про речове право 23293583, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 103320865 від 10.11.2017, та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 497488610 від 09 жовтня 2026 року. Відомостей про іпотеку та обтяження Квартири реєстри не містять. Іншого спільно набутого за час шлюбу майна, яке підлягало б поділу, сторони не мають, а тому цей позов охоплює все спільне сумісне майно подружжя.

Позивачка просить поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 64,8 кв. м, житловою площею 44,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 454317061103, визнавши за ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частку цієї квартири, а за ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , - право власності на 1/2 частку цієї квартири.

Представник позивачки адвокат Калінніков М. О. подав письмову заяву про проведення підготовчого судового засідання без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Косєй К. В. в підготовче судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі, відповідач погоджується, що нерухоме майно підлягає поділу між сторонами в рівних частинах, також просить вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до положень ст. 141, 142 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України ухвалення в підготовчому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 вищезазначеного Кодексу в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 цього ж Кодексу обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Визнання відповідачем позову в даній справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності таких обставин та добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 лютого 2009 року, який розірвали згідно заочного рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 18 листопада 2025 року.

За час перебування у шлюбі вони набули нерухоме майно, яке зареєстровано на ім`я відповідача ОСОБА_2 , а саме: 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 10 листопада 2017 року, посвідченого Лесейко Л. В., приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області, зареєстрованого в реєстрі за № 675 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 103320865 від 10.11.2017, та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 497488610 від 09 жовтня 2026 року.

Частина 3 статті 368 Цивільного кодексу України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 60 СК України визначено що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Виходячи з положень ч. 1 та 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними і у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

З урахуванням того, що на майно, яке придбано за час шлюбу розповсюджується презумпція спільності права власності подружжя на майно, оскільки договір про поділ спільно набутого майна між сторонами не укладався, суд приходить до висновку про те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між колишнім подружжям шляхом визнання за кожним з них права власності на 1/2 частину, задовольнивши позов.

Згідно ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач позовні вимоги визнає, суд приходить до висновку про повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 3 304 гривень згідно квитанції АТ «ПУМБ» № 413TS8Y54DRE від 13 жовтня 2026 року, що становить 1 652 гривень.

На основі встановленого та керуючись ст.ст. 60, 61, 70, 72 Сімейного кодексу України, ст.ст. 368, 370, 372 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10-13, 76-82, 141, 142, 82, 200, 206, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 64,8 кв. м, житловою площею 44,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 454317061103, визнавши за ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частку цієї квартири, а за ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , - право власності на 1/2 частку цієї квартири.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37977599, що розташоване за адресою: м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 39, повернути із спеціального фонду Державного бюджету України позивачці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви в розмірі 3 304 гривень, який було сплачено згідно квитанції АТ «ПУМБ» № 413TS8Y54DRE від 13 жовтня 2026 року, що становить 1 652 (одна тисяча шістсот п`ятдесят дві) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом

Рішення набрало законної сили «____» _________________ 202__ року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2968/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець