Судові рішення

Рішення № 141363430 у справі № 671/2033/26 від 04.11.2026

Рішення від 04.11.2026 у цивільній справі № 671/2033/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин»). Суд: Волочиський районний суд Хмельницької області, суддя Никифоров Є. О.

Справа№ 671/2033/26
СудВолочиський районний суд Хмельницької області
СуддяНикифоров Є. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із сімейних відносин
Дата ухвалення04.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141363430

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 671/2033/26

Провадження № 2/671/1508/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді секретаря судового засідання Никифорова Є. О., Краснай Л. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину, зазначивши у позовній заяві, що сторони 20 травня 2012 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року № 671/1233/17.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 .

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2021 року у справі № 671/717/21, вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 2000 грн. 00 коп, щомісячно, починаючи з 11 травня 2021 і до досягнення дитиною повноліття.

Неповнолітня ОСОБА_3 надалі постійно проживає з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 , та повністю перебуває на її утриманні.

Окрім того, неповнолітня ОСОБА_3 за своїм станом здоров`я потребує постійного лікування, що тягне за собою як витрати на проїзд до місця знаходження клініки, так і витрати на проживання на період перебування, на медичні препарати, харчування. Також, оскільки дитина росте, їй потрібно часто змінювати сезонних одяг.

Так у відповідності до висновку спеціаліста від 25 травня 2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , хворіє, діагноз H52.10, H52.20. Рекомендації : лікування 2р на рік на базі VISUS центру Слезавіт 1к 1p/2р/рік., окуляри постійно.

У зв`язку із захворюванням дочки позивач понесла додаткові витрати на лікування дитини, що підтверджується наступними доказами: накладна від 27 липня 2024 року на суму 1500 грн., накладна від 12 березня 2025 року на суму 2000 грн., накладна від 26 грудня 2025 року 2000 грн., накладна від 06 січня 2026 року на суму 7000 грн., накладна від 12 травня 2026 року на суму 2000 грн. Також позивачем було придбано ліки: Слезавін - 412,15 грн.

Загальна сума додаткових витрат на лікування дитини, які понесла позивач згідно пред`явлених розрахункових документів, - складає 14 912,50 грн. Оскільки зазначені послуги з лікування оплачувалися матір`ю за призначенням лікаря та у зв`язку з хворобою доньки, а відтак з урахуванням ст. 141 СК України, яка визначає, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дітей, сума додаткових витрат яка підлягає стягненню з відповідача становить 7456,25 (14912,50 грн./2).

З часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів минуло більше 5 років. Визначений судом мінімальний розмір аліментів на даний час не може покривати усі витрати на утримання дочки відповідача, яка підросла та потребує більше коштів для забезпечення нормального розвитку, навчання та виховання, а також для створення їй умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Приблизний розрахунок витрат, які позивач несе на утримання дитини розроблений позивачем та міститься в матеріалах справи з долученими квитанціями.

Матеріальне становище Відповідача покращилось, він має стабільний дохід він також має можливість сплачувати кошти у вигляді частки від заробітку (доходу).

При призначені розміру аліментів, позивач просить врахувати необхідність постійних витрати на оплату за лікування дитини, відвідування гуртків, оплату за навчання в закладі освіти, оздоровчі послуги, консультації та лікування у спеціалістів вузького профілю, платні аналізи та обстеження, витрати на одяг, відпочинок, дитячі курси та заняття з репетитором, які вона буде нести у зв`язку з вихованням та розвитком дитини.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути одноразово з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 7456,25 грн.

Ухвалою суду від 04.11.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення додаткових витрат залишено без розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги в частині зміни способу стягнення аліментів підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надав відзив на позов.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що не заперечує проти задоволення позову в частині зміни способу стягнення аліментів. Також вказує про оплату додаткових витрат на дитину та витрат на правову допомогу про що надав відповідні докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд встановив наступні обставини.

Сторони перебували у шлюбі, який розірвано 06.02.2018, що підтверджується копією рішення Волочиського районного суду Хмельницької області у справі № 671/1233/17.

Від вказаного шлюбу у сторін є дочка - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Підволочиського районного управління юстиції у Тернопільській області серії НОМЕР_1 , актовий запис № 54.

Згідно з копією рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 26.08.2021 у справі № 671/717/21 судом вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 2000 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 11 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Дитина проживає з позивачем за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акту № 44 про фактичне проживання ОСОБА_1 .

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

У Декларації прав людини проголошено, дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 Конвенції ООН передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Так, за змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частини 2, 3 ст. 181 СК України).

Частина 1 ст. 182 СК України вказує на обставини, які мають враховуватися при визначені розміру аліментів.

Отже, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1, 2 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Даний висновок міститься в правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 05 лютого 2014 року по справі № 143цс13.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років в розмірі 3512 гривень.

Отже, постійні зміни співвідношення розміру аліментів у твердому розмірі з прожитковим мінімумом, інфляція грошових коштів, проблеми, що виникають із застосуванням щомісячної індексації цього розміру (ч. 2 ст. 184 СК України), а також характер відносин, що склались між батьками дитини, дійсно свідчать про те, що визначення аліментів на дітей у частці від заробітку (доходу) батька буде сприяти захисту інтересів дітей.

Таким чином, судом враховано, що відповідач є працездатним, зобов`язаний утримувати дитину в межах, необхідних для її зростання і виховання, повноцінного здоров`я, задовільного фізичного, духовного та морального розвитку, має можливість сплачувати аліменти в мінімально визначеному на законодавчому рівні розмірі однієї четвертої частини своїх доходів, щомісячно, до досягнення дитиною віку повноліття.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні законні підстави для задоволення позову враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, виходячи з найкращого та максимально можливого врахування інтересів дитини, суд вважає за можливе змінити розмір і спосіб стягнення аліментів з 2000 грн. щомісячно, починаючи з 11 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття - на 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, що буде у повній мірі відповідати вимогам закону, розумності і справедливості, з урахуванням обставин справи та доказів наданих позивачем.

Згідно з роз`ясненням у постанові Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином, стягнення аліментів у зміненому розмірі необхідно розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про зміну способу їх стягнення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач не сплачувала судовий збір при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення відповідно до ст. 141 ЦПК України, присуджує стягнення з відповідача судового збору в дохід держави у розмірі, визначеному на день подачі позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 180-184, 192 СК України, статтями 12, 81, 141, 229, 247, 259, 263-265, 352, 354, ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі, у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, на підставі рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2021 року у справі №671/717/21.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 10.11.2026.

Суддя Є. О. Никифоров

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
04.11.2026 Ухвала № 141363427 Волочиський районний суд Хмельницької області
08.10.2026 Ухвала № 140443299 Волочиський районний суд Хмельницької області