Справа № 671/2339/26
09 листопада 2026 року
4-с/671/12/2026
УХВАЛА
іменем України
09 листопада 2026 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Андрущенка О.Ю., за участі секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Волочиського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
встановив:
Представник скаржника адвокат Петришак А.Я. звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 60591416, винесену головним державним виконавцем Волочиського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Козлової В.М. від 25.06.2026.
В обґрунтування зазначає, що на примусовому виконанні в Волочиському відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження від 13.11.2019 по виконанню виконавчого листа Волочиського районного суду Хмельницької області № 671/1314/14, виданого на підставі рішення Волочиського районного суду Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики.
25.06.2026 у виконавчому провадженні головним державним виконавцем Волочиського відділу ДВС Козловою В.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із смертю боржника.
У постанові вказано, що згідно актового запису про смерть № 249 від 22.09.2025 боржник ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.04.2026 державним виконавцем направлено запит державному нотаріусу Волочиської ДНК про надання інформації щодо наявності відкритої спадкової справи після смерті ОСОБА_2
01.05.2026 отримано відповідь, що згідно даних контори спадкова справа не заводилася.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З постанови не вбачається, що державним виконавцем вжито заходів щодо примусового виконання рішення суду, які давали б правові підстави для висновку про відсутність правонаступництва після смерті боржника.
Зокрема, державним виконавцем не встановлено наявність осіб, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та в силу норми ст. 1269 Цивільного кодексу України можуть вважатися такими, що прийняли спадщину та чи визнані майнові об`єкти спадщини відумерлою спадщиною.
Вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця є протиправною та підлягає скасуванню.
Представник скаржника подав заяву про розгляд скарги за їх відсутності, просить скасувати оскаржувану постанову.
Представник Волочиського відділу ДВС в судове засідання не з`явився.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись з скаргою, вислухавши учасників, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у Волочиському відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні перебувало виконавче провадження № 60591416 від 13.11.2019 по виконанню виконавчого листа Волочиського районного суду Хмельницької області № 671/1314/14, виданого на підставі рішення Волочиського районного суду Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договорами позики в розмірі 679937,17 грн..
Постановою головного державного виконавця Волочиського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Козлової В.М. закінчено виконавче провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із смертю боржника.
В обґрунтування постанови вказано, що згідно актового запису про смерть № 249 виданого Волочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.09.2025 боржник ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.04.2026 державним виконавцем направлено запит державному нотаріусу Волочиської ДНК про надання інформації щодо наявності відкритої спадкової справи після смерті ОСОБА_2
01.05.2026 отримано відповідь, що згідно даних контори спадкова справа не заводилася.
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Пункт 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництво, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, які нерозривно пов`язані з особою громадян, якщо інше не встановлено законом або їх становими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України. Частиною 1 ст. 608 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Обов`язок сплатити кошти за кредитним договором, не є особистим немайновим правом чи таким, що нерозривно пов`язано з особою спадкодавця, а тому підлягає відшкодуванню правонаступниками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоди (збитки), яка була завдана спадкодавцем.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторін, яку правонаступник замінив.
Частиною 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою стягувача, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Разом з тим, згідно з п. 5 ч.1 ст. 34 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій в разі звернення виконавця або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою ст. 15 Закону.
У разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускає відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17).
Аналогічна за змістом правова позиція щодо можливості процесуального правонаступництва у виконавчому провадженні у разі смерті боржника - фізичної особи викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що буквальне розуміння норм Закону України «Про виконавче провадження» про те, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника не допускається, а відповідне виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, - є помилковим. Як Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ, так і Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII передбачають обов`язок державного виконавця зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, як у справі № 523/2357/20. Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII; пункт 3 частини першої статті 49 Закону № 606-ХІУ) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавче провадження № 60591416 закінчене 25.06.2026 у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2 ..
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, спадкування може здійснюватися автоматично, в разі проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, та шляхом подання заяви нотаріусу.
При цьому, виконавцем направлено лише запит до Волочиської ДНК щодо наявності спадкової справи.
Відсутність інформації з органу місцевого самоврядування за останнім місцем проживання спадкодавця про зареєстрованих з ним інших осіб на час його смерті, не можна вважати вжиттям державним виконавцем всіх можливостей щодо встановлення правонаступників боржника.
Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Судом оцінено докази наявні в справі, відповідно до ст. 89 ЦПК України, повно і всебічно з`ясовано обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до ст. 229 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання, що головний державний виконавець Волочиського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України діяв неправомірно, а отже скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 258-260, 447-451 ЦПК України, суд,
постановив:
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 60591416 від 25 червня 2026 року, винесену головним державним виконавцем Волочиського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Козловою В.М.
Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби Волочиського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вчинити всі можливі дії для встановлення правонаступників ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 60591416.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя