Справа №: 671/2172/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.,
при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
встановив:
25 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років, починаючи із дня пред`явлення позову. В обгрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що з 24.11.2007 по 14.02.2013 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від цього шлюбу у них є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.02.2009 у справі № 2-159/2009 з відповідача на її користь стягувались аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі 250 грн. щомісячно, починаючи з 21.01.2009 і до досягнення дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 виповнилось 18 років, у зв`язку з чим стягнення аліментів припинилось. Син зареєстрований та проживає разом з нею у смт. Наркевичі, Хмельницького району Хмельницької області. З 01.09.2026 ОСОБА_4 навчається на 1 курсі денної форми навчання на контрактній основі, у зв`язку з чим не працює, стипендію не отримує, а тому потребує матеріальної підтримки. Відповідач матеріальної допомоги синові не надає, хоча має таку можливість, оскільки здоров`я та матеріальне становище дозволяє йому надавати кошти на утримання сина. Відповідач офіційно працює на приватному підприємстві «ТРАНС-АВТО-Д» та має стабільний дохід.
Сторони подали до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, позивачка позовні вимоги підтримала, відповідач позов визнав повністю.
Третя особа ОСОБА_3 , який про дату, час та місце судового засідання повідомлений відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з`явився.
Дослідивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 24 листопада 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 14 лютого 2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.11.2007, копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 14.02.2013 (а.с. 5-6).
Від цього шлюбу у сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21.07.2026, витягами з реєстру територіальної громади від 28.06.2024, від 18.09.2026, копією довідки про склад сім`ї від 15.09.2026 № 189 (а.с. 4, 7-8, 10).
На підставі рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.02.2009 у справі № 2-159/2009 року, з відповідача на користь позивачки стягувались аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі 250 грн. щомісячно, починаючи з 21.01.2009 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11)
З 01.09.2026 повнолітній син сторін ОСОБА_3 навчається у Хмельницькому національному університеті на факультеті «Інженерії, транспорту та архітектури» на 1 курсі, денній формі навчання, на контрактній основі, термін завершення навчання 30.06.2030, загальна вартість навчання становить 192000 грн., що підтверджується копією довідки від 14.09.2026 № 103, копією договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців між Хмельницьким національним університетом та фізичною особою № 133962-26 від 01.09.2026, копією платіжної інструкції від 20.08.2026 (а.с. 9, 12-13).
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
В силу ч. 1 ст. 199 даного Кодексу якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд враховує надані позивачем докази про те, що їх з відповідачем повнолітній син ОСОБА_4 навчається, тому потребує матеріальної допомоги для належного забезпечення навчання та побуту, у зв`язку з чим стягнення аліментів з відповідача на його утримання є необхідним.
Судом враховано, що відповідач працевлаштований, має дохід та не заперечує проти сплати аліментів на утримання повнолітнього сина.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , у зв`язку з його навчанням в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 25 вересня 2026 року і на період його навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 49, 76, 80, 81, 133, 141, 206, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 141, 191, 198, 199, 200, 201 СК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця селища Дунаївці, Дунаєвецького району Хмельницької області, аліменти на користь повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із його навчанням, щомісячно, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 25 вересня 2026 року і на період його навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін: позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повне рішення складено 10 листопада 2026 року.
Суддя: