Ухвала № 141363526 у справі № 674/2471/26 від 10.11.2026

Справа № 674/2471/26

Провадження № 2-о/674/177/26

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

10 листопада 2026 року м. Дунаївці

Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Барателі Д.Т., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахмутська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

03 листопада 2026 року до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Наталюком Н.М., у якій заявник просить встановити факт реєстрації 17 вересня 2002 року Бахмутським бюро технічної інвентаризації за ним права спільної часткової власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 178,70 кв. м, житловою площею 74,90 кв. м, на підставі свідоцтва серії АВА № 025959 від 07 травня 1999 року, виданого Першою Артемівською державною нотаріальною конторою і зареєстрованого в реєстрі за № 1-2102, із внесенням запису до реєстраційної книги за № Б-1259.

Заяву мотивовано тим, що право заявника на частку будинку зареєстроване Бахмутським бюро технічної інвентаризації 17 вересня 2002 року, про що на свідоцтві проставлено реєстраційний напис. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Дунаєвецької міської ради Хмельницької області від 19 травня 2026 року № 84896687 ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відмовлено в проведенні реєстраційних дій за заявою від 26 березня 2026 року, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про їхні права немає, а на запит державного реєстратора КП "Бахмутське БТІ" не надало відомостей про права, зареєстровані до 01 січня 2013 року. Через бойові дії та релокацію документації бюро технічної інвентаризації отримати такі відомості неможливо, тому, на думку заявника, підтвердити своє право інакше, ніж у судовому порядку, він не може.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частина перша ст. 315 ЦПК України містить перелік фактів, що встановлюються судом, і факту реєстрації права власності на нерухоме майно цей перелік не містить. Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 зазначила, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення, - позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними. Приймаючи заяву, суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження. У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства (пункти 51-54). Такі самі висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2898/16-ц.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Порядок підтвердження такої реєстрації визначено Законом. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (ч. 1 ст. 37 Закону).

Отже, те, чи було право заявника зареєстроване бюро технічної інвентаризації до 01 січня 2013 року, перевіряє й підтверджує державний реєстратор під час державної реєстрації прав, а спір щодо відмови державного реєстратора в державній реєстрації права за заявою самого власника, коли він не стосується речових прав на це майно третіх осіб, є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц, провадження № 14-331цс18). Можливість оскаржити відмову до територіального органу Міністерства юстиції України та/або до адміністративного суду роз`яснено й у рішенні державного реєстратора від 19 травня 2026 року № 84896687. Доказів його оскарження до заяви не додано.

Звертаючись до суду, заявник фактично просить замінити судовим рішенням передбачену Законом процедуру отримання й перевірки державним реєстратором відомостей про раніше зареєстровані права. Неможливість отримати відповідь бюро технічної інвентаризації, на яку посилається заявник, цього не змінює: правомірність відмови державного реєстратора в такому разі перевіряється в порядку, визначеному ст. 37 Закону, а не шляхом встановлення факту в окремому провадженні. Розглядаючи такий спір, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29 червня 2026 року у справі № 200/5158/25 зазначив, що обов`язок державного реєстратора запитувати інформацію, необхідну для державної реєстрації прав, що виникли до 01 січня 2013 року, не є безумовним: за змістом п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону він виникає лише в разі, якщо заявник не подав документів, які містять таку інформацію. Свідоцтво серії АВА № 025959 із реєстраційним написом бюро технічної інвентаризації не втрачено, воно є в заявника.

Оскільки законом визначено інший, позасудовий, порядок підтвердження факту, про встановлення якого просить заявник, доходжу висновку, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження у справі слід відмовити. Заявник не позбавлений права оскаржити рішення державного реєстратора від 19 травня 2026 року № 84896687 до територіального органу Міністерства юстиції України або до адміністративного суду (ст. 37 Закону).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі. Клопотання про повернення судового збору заявник не заявив, тому це питання при постановленні цієї ухвали не вирішується.

Керуючись п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 186, ст. 260, 261, 293, 315, 353, 354 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахмутська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.

Копію ухвали направити заявнику та його представнику.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ