Рішення № 141363540 у справі № 166/1197/26 від 10.11.2026

справа № 166/1197/26

провадження № 2/166/764/26

категорія: 69

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Свистун О.М.,

за участю секретаря Заєць Н.П.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

установив:

ОСОБА_2 09 липня 2026 року звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 , у якій зазначила, що між нею та відповідачем 22 листопада 2022 року укладено шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 .

Указала, що відповідач в добровільному порядку виконувати свій обов`язок щодо утримання дитини не бажає, у зв`язку з чим вона змушена звернутись до суду з цим позовом, оскільки її матеріальне становище не дозволяє самостійно утримувати сина та забезпечити йому належний рівень життя.

Просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття.

28.09.2026 до суду представник відповідача адвокат Давидов О.В. скерував відзив на позов, у якому зазначив, що натепер відповідач отримує значне грошове забезпечення у зв`язку з проходженням військової служби. За таких обставин стягнення доходу може становити суму, яка істотно перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Відповідач бажає, щоб кошти, сплачувані як аліменти, використовувалися на потреби сина. ОСОБА_3 просить визначити розмір платежів передусім на підставі доказів про потреби дитини та становище сторін. Окрім щомісячної сплати аліментів, відповідач не відмовляється безпосередньо купувати синові необхідні речі та брати участь у забезпеченні його потреб. З огляду на викладене просить стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального гарантованого розміру.

Позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, у письмовій заяві від 16.10.26 просила справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача пояснив, що ОСОБА_3 погоджується сплачувати аліменти на утримання дитини, однак заявленою позивачкою розмір аліментів уважає надмірним. Ураховуючи розмір грошового забезпечення відповідача, переконаний, що 1/8 частина його доходу буде достатнім і справедливим розміром аліментів на утримання сина з огляду на взаємний обов`язок батьків утримувати дитину.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом установлено, стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , що між сторонами 22 листопада 2022 року укладено шлюб, який зареєстрований Ратнівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 122.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.07.2023, виданого виконавчим комітетом Велимченської сільської ради, вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивачка та відповідач.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Згідно із ст. 141 згаданого Кодексу мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей. Таким чином, відповідач як батько дітей зобов`язаний брати участь у їх вихованні та утриманні поряд з позивачкою.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.

Частинами 1, 2 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У силу норм СК України обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладається рівною мірою на матір і батька.

За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум з 01 січня 2026 року на дітей віком до 6 років становить 2817 гривень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму в контексті ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" задовольняє тільки мінімальні потреби дитини, вказана величина свідчить про мінімальний рівень матеріального забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Визначаючи розмір аліментів, суд ураховує стан здоров`я та матеріальне становище сторін і малолітньої дитини, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини а також рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини.

Позивачка на надала будь-яких доказів, які б свідчили про розмір її щомісячних витрат на утримання дитини.

Із доданих представником відповідача до відзиву довідок за місцем несенння військової служби вбачається, що за період із 01 лютого 2026 року по 31 липня 2026 року ОСОБА_3 нараховане грошове забезпечення у розмірі 942128,02 грн. При цьому, щомісячні розміри нарахувань є змінними, зокрема в лютому 2026 року ОСОБА_3 нараховано 297645,03 грн, в липні 2026 року - 52227,19 грн.

Ураховуючи зазначене, а також положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, відповідно до яких під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини, з огляду на значне зростання вартості проживання, а також на значний розмір отримуваного відповідачем доходу, суд дійшов висновку про те, що з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовом до суду та до досягнення дітьми повноліття.

На думку суду, такий розмір аліментів є справедливим і розумним, відповідатиме інтересам та потребам дитини.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з огляду на звільнення позивачки від сплати судового збору в такій категорії справ, із відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10-13, 81, 141, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 182-184 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 липня 2026 року й до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Дата проголошення повного рішення 10 листопада 2026 року о 16 год 30 хв.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун