Справа № 361/9785/26
Провадження № 2/675/1433/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
З А О Ч Н Е
"09" листопада 2026 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Трасковського С. Л., за участю: секретаря судового засідання - Тітарчук В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в. м. Ізяслав за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-БАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 7 276,16 грн заборгованості за кредитним договором від 21 березня 2024 року, яка складається з 4 824,41 грн основного боргу, 2 001,75 грн процентів за користування кредитом та 450 грн пені. Позивач також просив стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 21 березня 2024 року відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг АТ «А-БАНК», підписав анкету-заяву та заяву про відкриття поточного рахунку і встановлення кредитного ліміту. На підставі цих документів банк відкрив відповідачу рахунок, надав платіжну картку та встановив кредитний ліміт, яким останній користувався. Відповідач належним чином своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів і сплати процентів не виконав, унаслідок чого утворилася заявлена заборгованість.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
За таких обставин відповідно до статей 280-281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Суд установив, що 21 березня 2024 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ «А-БАНК» і заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
Відповідно до останньої заяви відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 з можливістю користування кредитними коштами в межах установленого банком ліміту.
Пунктом 6 заяви передбачено кредитний ліміт від 1 000 грн до 200 000 грн, конкретний розмір якого встановлюється банком із правом його подальшої зміни.
Згідно з пунктом 7 заяви пільговий період користування кредитними коштами становить до 62 днів із застосуванням процентної ставки 0,000001 %. Після закінчення пільгового періоду передбачено сплату процентів за ставкою 3,4 % на місяць на фактичний залишок заборгованості.
Пунктом 8 заяви визначено строк кредитування - 240 місяців. Відповідно до пункту 9 погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами до останнього дня поточного місяця включно в розмірі не менше 5 % заборгованості, але не менше нарахованих процентів та 100 грн.
Пунктом 10.1 заяви передбачено, що у разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується процентна ставка 6,8 % на місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.
Отже, підписана відповідачем заява містить істотні умови кредитування, зокрема вид кредиту, порядок визначення кредитного ліміту, строк кредитування, процентні ставки та порядок погашення заборгованості.
На підтвердження виконання банком своїх зобов`язань позивач надав довідки про відкритий рахунок, видані платіжні картки та зміни кредитного ліміту, а також виписку за рахунком відповідача.
Із довідки про зміну кредитного ліміту вбачається, що 21 березня 2024 року початковий ліміт становив 0 грн, 18 травня 2024 року його встановлено в розмірі 3 000 грн, а 21 червня 2024 року збільшено до 4 900 грн.
Банківська виписка за період з 21 березня 2024 року до 15 серпня 2026 року містить відомості про здійснені за рахунком операції, використання кредитних коштів, поповнення рахунку, погашення заборгованості та нарахування процентів.
Таким чином, сукупність досліджених доказів підтверджує укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачу можливості користуватися кредитними коштами та їх фактичне використання.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Частинами першою та другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
За змістом частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів, банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення такого платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Процентна ставка може бути фіксованою або змінюваною.
При оцінці погоджених сторонами умов суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, відповідно до якого умови та правила банківського обслуговування, які не підписані позичальником, не можуть самі по собі вважатися погодженою складовою кредитного договору без підтвердження ознайомлення позичальника з відповідною редакцією цих умов.
Водночас у цій справі процентні ставки, строк кредитування та порядок погашення заборгованості безпосередньо визначені у підписаній відповідачем заяві від 21 березня 2024 року. Тому суд виходить із погоджених сторонами умов, викладених у цьому документі.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Наданий банком розрахунок заборгованості станом на 15 серпня 2026 року свідчить про наявність непогашеного основного боргу в розмірі 4 824,41 грн.
Зазначений розмір заборгованості узгоджується з відомостями банківської виписки про використання відповідачем кредитних коштів та здійснені ним погашення. Доказів повного повернення кредиту матеріали справи не містять.
Тому вимога про стягнення 4 824,41 грн основного боргу є обґрунтованою.
Щодо процентів за користування кредитом суд зазначає таке.
Підписаною відповідачем заявою від 21 березня 2024 року передбачено базову процентну ставку 3,4 % на місяць, а в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту - 6,8 % на місяць.
Вказані процентні ставки погоджені сторонами під час укладення договору. Передбачені пунктом 10.1 заяви підвищені проценти нараховуються за користування кредитними коштами протягом погодженого строку кредитування та за своїм змістом є договірною платою за кредит, адже строк дії укладеного сторонами договору становить 240 місяців.
З наданого розрахунку заборгованості та банківської виписки вбачається, що позивач здійснював нарахування процентів відповідно до передбачених договором ставок з урахуванням залишку заборгованості та періодів користування кредитними коштами.
Нарахування процентів підтверджуються розрахунком і відомостями банківської виписки, які узгоджуються між собою. Підстав для висновку про завищення заявленої заборгованості за процентами суд не встановив.
Отже, вимога про стягнення 2 001,75 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення 450 грн пені суд виходить з такого.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення зобов`язання. Штраф є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пеня - неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитний договір між сторонами укладено 21 березня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану. Заявлену неустойку нараховано за прострочення виконання кредитного зобов`язання також у період воєнного стану.
Отже, незалежно від погодження сторонами штрафних санкцій відповідач звільняється від обов`язку їх сплати на підставі прямої норми закону.
Тому в задоволенні вимоги про стягнення 450 грн пені необхідно відмовити.
Встановлене законом звільнення від сплати неустойки не припиняє обов`язку відповідача повернути фактично отримані кредитні кошти та сплатити договірні проценти за користування ними.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 4 824,41 грн основного боргу та 2 001,75 грн процентів, усього 6 826,16 грн. У стягненні 450 грн неустойки належить відмовити.
Щодо судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позов задоволено на 6 826,16 грн із заявлених 7 276,16 грн, що становить 93,82 % позовних вимог.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 497,86 грн судового збору (2 662,40 х 93,82%).
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором від 21 березня 2024 року в розмірі 6 826 (шість тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 16 копійок, а також 2 497 (дві тисячі чотириста дев`яносто сім) гривень 86 копійок судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складено 09 листопада 2026 року.
Суддя: С. Л. Трасковський