Рішення № 141363616 у справі № 676/7439/26 від 09.11.2026

Справа №676/7439/26

Номер провадження 2/676/5430/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді - Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначив, що 27.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №237798373, за умовами якого відповідачу наданий кредит у сумі 5000 грн зі сплатою процентів за користування коштами. Зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконав. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №29 від 04.06.2019 року за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлена право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги №4 від 09.04.2021 року до договору факторингу 2, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №05/06/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 05.06.2025 року за договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18650 грн. Сума заборгованості за кредитним договором, яку просить стягнути позивач складає 14350 грн., з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9350 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, а також сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Рух справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 року зазначена цивільна справа визначена судді Пилипенко І.О.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2026 року, за клопотанням представника позивача, витребувано у банка-емітента АТ КБ «Приватбанк» інформацію по рахунку відповідача ОСОБА_1

24.09.2026 року від відповідача ОСОБА_1 через систему електронний суд надійшов відзив на позову заяву та 08.10.2026 рок через систему електронний суд заперечення на відповідь на відзив, згідно яких сам факт укладення електронного кредитного договору не звільняє позивача від обов`язку довести фактичне надання кредитних коштів. Позивач посилається на те, що 27.02.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений електронний кредитний договір № 237798373 на суму 5 000 грн. Таким чином, внутрішній розрахунок кредитодавця, анкета, інформація з інформаційної системи та сам текст договору не можуть автоматично підміняти первинний доказ фактичного зарахування коштів конкретній особі. Позивач не обґрунтував належним чином заявлену до стягнення суму 9 350 грн процентів. Згідно з пунктами 1.2-1.4 кредитного договору: строк дії договору становив 30 днів; кредит надавався на 30 днів; процентна ставка становила 1,7 % від суми кредиту за кожний день користування. Сам графік розрахунків, який є невід`ємною частиною договору, передбачав: термін платежу - 29.03.2019; сума кредиту - 5 000 грн; проценти - 2 550 грн; загальна сума до сплати - 7 550 грн. Отже, саме 2 550 грн становили погоджену сторонами плату за користування кредитом у межах визначеного договором 30-денного строку. Розрахунок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» також не підтверджує суму 9 350 грн, заявлену позивачем. З наданого розрахунку вбачається, що Moneyveo здійснювало щоденні нарахування по 85 грн. Станом на 29.03.2019 сума відповідала 7 550 грн, тобто 5 000 грн основного боргу та 2 550 грн процентів. Після цієї дати нарахування продовжилися. Станом на 04.06.2019, тобто дату продажу права вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», у розрахунку Moneyveo фігурує вже 8 440 грн нарахованих процентів. Проте Позивач заявляє до стягнення 9 350 грн процентів. Різниця становить 910 грн. Відповідач заперечує проти стягнення 7 000 грн у заявленому розмірі. Справу не можна віднести до категорії справ, яка потребує складного правового аналізу або формування унікальної правової позиції позивача. Позов ґрунтується переважно на стандартному пакеті документів фінансової компанії щодо стягнення заборгованості за мікрокредитом та містить значний обсяг типових посилань на положення законодавства і судову практику. Ціна позову становить лише 14 350 грн, тоді як заявлені витрати на правничу допомогу - 7 000 грн, тобто майже половину суми основних позовних вимог

Просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення 14 350 грн заборгованості відмовити. У разі якщо суд встановить факт отримання відповідачем кредитних коштів та наявність непогашеного основного боргу, відмовити у стягненні тієї частини 9 350 грн процентів, правова підстава, період та порядок нарахування якої Позивачем належним чином не доведені. Відмовити у стягненні 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а у разі часткового задоволення позову - зменшити їх до співмірного та обґрунтованого розміру.

28.09.2026 року, 08.10.2026 року від представника позивача через систему електронний суд надійшов відповідь на відзив та пояснення, згідно яких відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 5000,00 грн. на картковий рахунок відповідача. Уклавши Договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також мав вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Згідно п.4.3 Кредитного договору Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором, за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України). До позовної заяви долучено свідоцтво адвоката Тимошенка О.О., довіреність надана ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в судове засідання не з`явилися, просила розгляд справи здійснювати у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, через систему електронний суд подав заяву в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали цивільної с прави, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.02.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір №237798373, за умовами якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 5000 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4 цього договору. Строк дії договору починається з моменту його укладання та становить 30 днів.

Відповідно до пункту 1.3. договору кредит надається строком на 30 днів.

Пунктом 1.4 - 1.5 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного п.1.3 цього договору. З врахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користуванням кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 620,50 відсотків річних.

Відповідно до пункту 1.6 договору розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частину договору.

З довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та заявки на отримання коштів в кредит від 27.02.2019 року слідує, що ОСОБА_1 надано суму кредиту в розмірі 5000 грн., строк кредитування 30 днів, процентна ставка 1,70% в день, заявка на видачу кредиту подана 27.02.2019 року та підписання договору здійснено одноразовим ідентифікатором HW6Y527J за допомогою мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 , номер карти НОМЕР_2 .

Із витребуваної судом інформації наданої АТ КБ «Приватбанк», згідно ухвали Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2026 року слідує, що 27.02.2019 року було здійснено зарахування кредитних коштів у розмірі 5000 на карту, яка емітована на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_3 . Таким чином, підтверджено зарахування кредитних коштів ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_3 в сумі 5000 грн.

Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №237798373 від 27.02.2019 року станом на 04.16.2019 року (на дату придбання прав вимоги) заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 5000 грн., заборгованість за відсотками становить 8440 грн.

З розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №237798373 від 27.02.2019 року станом на 09.04.2021 року (на дату придбання прав вимоги) заборгованість ОСОБА_1 складає 5000 грн - заборгованість за кредитом та 9350 грн.- заборгованість за процентами.

За розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Ейс» за кредитним договором №237798373 від 27.02.2019 за період з 05.06.2025 року по 15.06.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 16850 грн., з яких: 5000 грн - заборгованість за кредитом; 9350 грн. - заборгованість за процентами, 2500 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшли права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, у тому числі до відповідачки за договором №237798373 від 27.02.2019 року. Строк дії договору до 28 листопада 2019 року. Право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги.

28 листопада 2019 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 19 до цього договору, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої текст договору викладено у новій редакції. За умовами договору право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27 про продовження строку дії договору в редакції від 31 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року.

31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31 і продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32 про продовження строку дії договору до 31 грудня 2024 року та виклали розділ 3. Фінансування та порядку розрахунків у новій редакції.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №29 від 04.06.2019 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №237798373 від 27.02.2019 року на загальну суму 13440 грн.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги означає всі права клієнта за кредитним договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №4 від 09.04.2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №237798373 від 27.02.2019 року на загальну суму 14350 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за кредитом, 9350 грн. - заборгованість за процентами.

05 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №05/06/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступати факторові право грошової вимоги, строк зобов`язання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою та інші платежі.

Відповідно до витягу з реєстру боржників ід 05.06.2025 року до договору факторингу №05/06/25-Е ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №237798373 від 27.02.2019 року на загальну суму 16850 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за кредитом, 9350 грн. - заборгованість за процентами, 2500 грн. - штраф. Форма Реєстру прав вимоги також підписана між сторонами.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що договір №237798373 від 27.02.2019 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором HW6Y527J, що відповідає наведеним вище нормам права.

Зазначений договір містить персональні дані відповідача, зокрема, дані паспорта громадянина України, ідентифікаційний номер, зареєстроване місце проживання, електронну адресу. Також додатком № 1 до договору визначено порядок та умови надання кредиту, сплати процентів.

Укладаючи кредитний договір №237798373 від 27.02.2019 року, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Наявність заборгованості за тілом кредиту підтверджується розрахунком, який не спростований ОСОБА_1 .

Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за договором №237798373 від 27.02.2019 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «Таліон плюс» та в подальшому до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та відповідно до ТОВ «ФК «ЕЙС» позивач підтвердив належними та допустимими доказами, які відповідач не спростував.

За договором №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з урахуванням додаткових угод право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Такий реєстр прав вимоги №29 був підписаний ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» 04.06.2019 року, тобто після виникнення у ТОВ «Манівеошвидка фінансова допомога» права вимоги до відповідача за договором №237798373 від 27.02.2019 року. За умовами договорів факторингу фактор має право відступити права вимоги на користь третіх осіб.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3. кредитного договору №237798373 від 27.02.2019 року строк дії договору починається з моменту його укладання та становить 30 днів. Кредит надається строком на 30 днів.

Пунктом 1.4 - 1.5 договору передбачено, що нарахування процентів за користування Кредит здійснюється у розмірі 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту. З врахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користуванням кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 620,50 відсотків річних.

Відповідно до пункту 1.6 договору розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частину договору.

Пунктами 4.2 кредитного договору передбачено, що сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.3 договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим договором продовжується на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена 1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.п.1.4-1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносини між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 відсотків за кожен день користування кредитом починаючи з дати укладання договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином, зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70 відсотків розповсюджується на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладання цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого в пункті 1.3.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані згідно п.4.2 договору після закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3 (кредит надається строком на 30 днів) цього договору є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідно до умов кредитного договору №237798373 від 27.02.2019 року, графіку розрахунку відповідача 27.02.2019 року надано кредит у сумі 5000 грн. строком на 30 днів, тобто до 29.03.2019 року, зі сплатою 51% від суми кредиту, що становить 2550 грн. нарахованих процентів.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 14350 грн., з яких: 5000 грн - заборгованість по кредиту та 9350 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 5000 грн., як вбачається з умов кредитного договору пункт 1.3 строк дії кредитного договору 30 днів.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 в повному обсязі отриманих в позику коштів, а тому сума заборгованості по тілу кредиту підлягає стягненню з останнього на користь ТОВ «ФК «ЕЙС».

Заявляючи вимогу про стягнення відсотків у сумі 9350 грн., ТОВ «Юніт Капітал» обчислило їх станом на 15.06.2026 року.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Таким чином, відповідно до графіку розрахунку до кредитного договору, відповідачу 27.02.2019 року надано кредит у сумі 5000 грн строком на 30 днів, тобто до 29.03.2019 року, зі сплатою 51,00 відсотків, що становить 2550 грн. нарахованих процентів.

Враховуючи викладене з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню несплачені відсотки у сумі 2550 грн., а тому суд приходить до висновку, що заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом в сумі 9350 грн., яка заявлена позивачем є необґрунтованою та не відповідає умовам укладеного кредитного договору.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за кредитним договором, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Виписка з особового рахунка за кредитним договором №237798373 від 27.02.2019 року ОСОБА_1 , яка надана ТОВ «ФК «ЕЙС» також не містить розрахунку заборгованості за відсотками відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості та витяг з реєстру боржників до договору факторингу не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості у сумі 14350 грн., оскільки вказані суми виникли внаслідок нарахування відсотків поза межами строку дії договору, який закінчився 29.03.2019 року, у зв`язку із чим права та інтереси кредитодавця за межами строку дії договору захищаються у спосіб застосування до боржника вимог ст. 625 ЦК України.

В матеріалах справи міститься копія кредитного договору, яка підписана ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, при цьому відсутні докази повернення суми отриманого кредиту, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі кредитного договору №237798373 від 27.02.2019 року, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 7550 грн., яка складається з тіла кредиту у розмірі 5000 грн. та заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 2550 грн.

Крім того, ТОВ «ФК «ЕЙС» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано договір про надання правничої допомоги №20/08/26-01 від 20.01.2026 р., протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 19.06.2026 року, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 р. на суму 7000 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.08.2010 р., довіреність від 12.02.2026, 31.03.2026 року.

Відповідно ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд доходить висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути із ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФК «ЕЙС» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 3682,92 грн. (7000 грн * 7550 / 14350).

За подання позову ТОВ «ФК «ЕЙС» сплачено 2662,40 грн судового збору, оскільки позов ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено частково, то із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» необхідно стягнути понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1400,77 грн. (2662,40 грн * 7550 /14350).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»(ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №237798373 від 27.02.2019 року у розмірі 7550 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»(ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 1400,77 грн., а також 3682,92 грн. витрат за надання правничої допомоги в суді.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, 6/13.

Відповідач: ОСОБА_1 адреса проживання АДРЕСА_1 .

Суддя І.О. Пилипенко