Справа № 175/2540/26
Провадження № 2/175/683/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"09" листопада 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", третя особа - Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", третя особа - Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23.06.2009 року у цивільній справі №2-8370/09 за позовом ЗАТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, зокрема, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що арешт на вказаний будинок було накладено помилково, оскільки приблизно у 1970-1980-х роках у АДРЕСА_2 відбулася зміна нумерації домоволодінь. Так, будинок відповідачів у вказаній цивільній справі раніше мав №49, а будинок, який належав батькам її померлого чоловіка та був успадкований ним у 2012 році - №47. Після зміни нумерації будинку відповідачів було присвоєно №53, а будинку батьків померлого чоловіка №49, про що в подальшому внесено відповідні зміни до правовстановлюючих документів. Зазначає, що відповідачі у вказаній цивільній справі свідомо не повідомили суд про зміну нумерації належного їм житлового будинку, внаслідок чого арешт було помилково накладено на нерухоме майно, яке належало її померлому чоловікові. У зв`язку з наявністю зазначеного арешту позивачка наразі позбавлена можливості належним чином реалізувати свої спадкові права та оформити спадщину після смерті чоловіка. З огляду на викладене просить суд зняти арешт із вказаного нерухомого майна.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідача подано відзив, в якому зазначено, що надані позивачкою письмові докази містять взаємні суперечності щодо ключових обставин спору, а тому не підтверджують належними та допустимими доказами факту помилкового накладення арешту саме внаслідок зміни адресної нумерації домоволодінь. Крім того, представник відповідача звертає увагу, що долучений до матеріалів справи лист Дніпровської районної державної адміністрації від 22.12.2025 року свідчить про те, що за результатами перевірки архівних матеріалів рішення щодо зміни нумерації будинків по відповідній вулиці не виявлено. З огляду на викладене представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.08.2026 року, яка відображена в протоколі судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представником третьої особи у справі подано письмові пояснення, у яких зазначено, що станом на 05.08.2026 року до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області не надходили судові рішення про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 23.06.2009 року у справі №2-8370/09. У зв`язку з цим представник третьої особи вказує, що зазначені заходи забезпечення позову залишаються чинними, а тому правові підстави для зняття відповідного обтяження у межах виконавчих проваджень відсутні.
Позивач у судове засідання не з`явилася, розгляд справи просила здійснювати без її участі.
Відповідачі у судове засідання також не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою реєстрації.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану міста Дніпропетровська від 02.10.1982 року, ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_6 , про що зроблено актовий запис №1384. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВРР № 099687, виданого 10.04.2022 року державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано зазначене свідоцтво, складається з житлового будинку (шлакобетонного, літера «А»), загальною площею 49,1 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 3125 кв. м.
Згідно з витягом про державну реєстрацію прав № 33927190, 24.04.2012 року Комунальним підприємством Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації» прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_3 . Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право на спадщину серії ВРР №099687 від 10.04.2012 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2009 року по справі №2-8370/09 накладено арешт на все майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 в межах заявлених позовних вимог у розмірі 26301,99 дол. США, що складається з нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та інше нерухоме майно, що знаходиться за вказаною адресою.
16.05.2014 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №2-2805/2011 заяву ПАТ КБ «Приват банк» про часткове скасування заходів забезпечення позову задоволено, скасовано заходи забезпечення позовних вимог, прийняті ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №2-8370/09 у відношенні відповідача ОСОБА_4 скасовано в повному обсязі, заходи забезпечення позову відносно відповідачів ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 залишено без змін.
З довідки, складеної депутатом квартального комітету Обухівської селищної ради №4 встановлено, що ОСОБА_10 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 з 1978 року та разом з нею проживають чоловік - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_3 .
Згідно довідки №757, виданої Обухівською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області від 24.07.2023 року, у відповідності до облікових даних Обухівської селищної ради в АДРЕСА_5 по реєстрації значиться ОСОБА_3 .
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №440253461 від 20.08.2025 року встановлено, що ОСОБА_5 є власником житлового будинку загальною площею 105,4 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до відомостей, що містяться у зазначеній інформаційній довідці, щодо вказаного об`єкта нерухомого майна зареєстровано обтяження у вигляді арешту за реєстраційними номерами 9216192 та 9216307. Власником домоволодіння у відповідних записах зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З наявної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №440255051 від 20.08.2025 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок садибного типу загальної площею 60.5 кв.м, житловою площею 30.9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , про що складено актовий запис №110.
04.11.2015 року державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В., було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_5 за №618/2015, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №42015343.
Постановою державного нотаріуса Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвої Л.В. від 04.04.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, оскільки на спадкове майно, а саме на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт.
02.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якій просить зняти арешт з нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 накладений у 2009 році державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ Рубан Д.П.
За результатами розгляду вказаної заяви було надано відповідь за №28.1/54585/5 від 21.08.2023 року відповідно до якої повідомлено, що з метою виконання вимог виконавчого документа, а саме ухвали №2-8370 від 23.06.2009 року виданої Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про забезпечення позову, державним виконавцем у відповідності до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» було накладено арешт на майно боржників, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 та які згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, являються власниками вище зазначеного домоволодіння. Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову. На підставі вище викладеного відсутні підстави для зняття арешту з майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді на запит від 22.12.2025 року за №877/04-24-25 начальником архівного відділу Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області повідомлено, що по протоколам сесій та засідань виконкому Кіровської селищної Ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області за період 1970-1982 роки рішення про упорядкування (зміну) нумерації будинків по АДРЕСА_2 , внаслідок якої будинок АДРЕСА_6 став АДРЕСА_7 , не виявлено. Додатково повідомлено, що в рішенні № 37 від 15.04.1981 року Кіровської селищної Ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області «О выделении земельного участка для временного пользования жителям поселка ОСОБА_11 » значиться « ОСОБА_12 » - АДРЕСА_8 до 0,10 соток». Іншої інформації по документах фонду №149 «Кіровська селищна Рада народних депутатів» за вищевказаний період не виявлено.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частиною 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтями 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що у позивача, як спадкоємця після смерті свого чоловіка існують перешкоди в оформленні свого спадкового права на житловий будинок, розташований за адресою: у зв`язку з накладенням на нього арешту в межах цивільної справи №2-8370/09 на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23.06.2009 року. В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що арешт було накладено помилково внаслідок зміни нумерації домоволодінь по АДРЕСА_2 , оскільки житловий будинок, який належав її померлому чоловікові, раніше мав № 47, а після зміни нумерації отримав № 49, тоді як будинку відповідачів, який раніше також мав №49, було присвоєно №53.
Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Пунктом 5 частини 2 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна.
Порядок ведення Державного реєстру прав визначено Постановою Кабінет Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 «Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Згідно з п. 26 вказаного порядку - відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.
Зняття арешту з майна відбувається на підставах визначених ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» та ч. 5 цієї ж статті, яка встановлює що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У ході судового розгляду встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2009 року у справі № 2-8370/09 накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , у межах заявлених позовних вимог у розмірі 26 301,99 доларів США, зокрема, на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом із тим, суд звертає увагу, що на підтвердження доводів щодо здійснення перенумерації будинків позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів. Більше того, як було встановлено судом з відповіді начальника архівного відділу Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, долученої до матеріалів справи, за результатами опрацювання протоколів сесій та засідань виконавчого комітету Кіровської селищної ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області за 1970-1982 роки рішень щодо упорядкування (зміни) нумерації будинків по АДРЕСА_2 , внаслідок якої будинок АДРЕСА_9 , не виявлено.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо зміни нумерації зазначених будинків не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, що свідчить про необгрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність обгрунтованих підстав для скасування арешту з нерухомого майна.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, надавши оцінку доказам, суд доходить висновку, що в задоволенні позовної заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 76-81, 89, 258, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", третя особа - Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ