Ухвала № 141363926 у справі № 682/3218/26 від 10.11.2026

Справа № 682/3218/26

Провадження № 2/682/2412/2026

У Х В А Л А

10 листопада 2026 року

Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Мотонок Т.Я., розглянувши матеріали цивільної справи № 682/3218/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

До Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ознайомившись з матеріалами даної справи та вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі суддею встановлені наступні обставини.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд, перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

Оскільки ціна позову становить 11 920 грн, то з урахуванням наведеної вище норми закону сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за подачу даного позову, з урахуванням подання позовної заяви через систему «Електронний суд», становить 2662,40 грн.

Разом із тим, звертаючись до суду із даним позовом, представником позивача до матеріалів справи додано платіжну інструкцію № СЦ00137054 від 21.08.2026, про сплату судового збору на суму 2 662,40 грн.

При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного майна України, встановлено, що в автоматизованій системі «Д3» у графі вартісні показники неможливо створити автопоєднання з підтвердженням казначейства щодо сплати судового збору за подання цього позову із платіжною інструкцією № СЦ00137054 від 21.08.2026, оскільки вона вже поєднана з іншою цивільною справою № 682/2459/26.

З огляду на викладене, надана суду копія платіжної інструкції не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

З огляду на викладене, позивачу слід надати до суду докази сплати судового збору за належними реквізитами у встановленій законом сумі - 2662, 40 грн.

Сплата судового збору проводиться за платіжними реквізитами Славутського міськрайонного суду (Отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Славутська мтг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача : Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або РНОКПП для фізичних осіб; судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Славутський міськрайонний суд Хмельницької області (назва суду, де розглядається справа).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без руху, про що повідомити позивача та його представника.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мотонок Т. Я.