Рішення № 141364855 у справі № 688/4528/26 від 10.11.2026

Справа 688/4528/26

№ 2/688/2831/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

10 листопада 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Лук`янової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 5562501 від 01.09.2025 у розмірі 25170 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту - 9950 грн, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту - 10220 грн, заборгованість за штрафом - 5000 грн, а також просило стягнути спалений судовий збір.

В обґрунтування позову посилається на те, що 01.09.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №5562501, відповідач отримала кредит у розмірі 1000 грн, строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом розмір яких передбачено кредитним договором.

Договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора та підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору. Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким вона ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://miloan.ua.

Відповідач відповідно до умов кредитного договору, відповідач в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти кредитний договір та підписала його 01.09.2025 о 18:51 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 479498, надісланий на її номер телефону НОМЕР_2 .

Таким чином, загальна сума кредиту становить 25170 грн.

Відповідачем частково було сплачено заборгованість за кредитним договором, а саме 15.12.2025 було здійснено останній платіж у сумі 1470 грн.

26.03.2026 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-12/26, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги за зобов`язанням ОСОБА_1 по вищевказаному договору.

Оскільки позичальник не виконав свої зобов`язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 5562501 від 01.09.2025 у розмірі 25170 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту - 9950 грн, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту - 10220 грн, заборгованість за штрафом - 5000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено до судового розгляду по суті на 19.10.2026. Судове засідання 19.10.2026 було відкладено у зв`язку з відсутністю електроенергії на 09.11.2026. Ухвалою суду від 10.11.2026 постановлено про заочний розгляд справи у зв`язку з тим, що відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив про причини неявки, відзив не подав, представник позивача не заперечувала проти такого вирішення справи.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 01.09.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №5562501, відповідач отримала кредит у розмірі 1000 грн, строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом розмір яких передбачено кредитним договором. Договір укладено в електронній формі, шляхом його підписання електронними підписами сторін, відповідач підписала його 01.09.2025 о 18:51 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 479498, надісланий на її номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно з п.1.1., 1.4. кредитного договору сума кредиту складає 10000 грн, строк кредиту 360 днів, дата повернення кредиту 27.08.2026.

Згідно з п.1.5. договору загальні витрати за кредитом складають 32150 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 42150 грн.

Відповідно до п.1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 30 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

За даними п.1.5.2. договору комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 32120 грн, що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.

Згідно з п.1.5.3. договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно з п.1.5.3. та 1.5.4. договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0.00 грн (п.1.5.4. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку, що підтверджується платіжним дорученням №161192534 від 01.09.2025.

За даними розрахунку заборгованості за договором станом на дату складання розрахунку заборгованість відповідача становить 25170 грн., що складається з: суми заборгованості по кредиту - 9950 грн, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту - 10220 грн, заборгованість за штрафом - 5000 грн.

Відповідно до договору факторингу №01.02-12/26 від 26.03.2026, акту прийому-передачі реєстру боржників до вказаного договору, платіжної інструкції №10349 від 26.03.2026 про оплату згідно з договором факторингу №01.02-12/26 від 26.03.2026 та реєстру боржників право вимоги за кредитним договором №5562501 від 01.09.2025 перейшло до ТОВ «Свеа зФінанс» у розмірі заборгованості 25170 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту - 9950 грн, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту - 10220 грн, аборгованість за штрафом - 5000 грн.

За умовами цього договору відповідач зобов`язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошті згідно умов кредитного договору, позичальник свої зобов`язання не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за вказаним договором.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №5562501 від 01.09.2025, паспортом споживчого кредиту; розрахунком заборгованості за кредитним договором №5562501 від 01.09.2025; копією платіжного доручення № 161192534 від 01.09.2025; копією договору факторингу №01.02-12/26 від 26.03.2026; копією реєстру прав вимог до договору факторингу та іншими матеріалами справи.

4. Застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

5. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов`язань перед позивачем, який набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором факторингу.

В той же час суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафом слід відмовити.

У п. 6.4 кредитного договору зазначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1000 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 2 дні.

Розмір заборгованості за штрафом становить 5000 грн.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжено, останній раз - Указом Президента України від 26.10.2026 № 1060/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану», який затверджений Законом України від 26.10.2026 № 5029-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 05 год 30 хв 29 січня 2027 року на 90 діб.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Крім того, суд вважає, що вимога позивача про стягнення комісії за обслуговування кредиту в сумі 10220 грн є неправомірною з огляду на таке.

Відповідно до ст. 18 Зкону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-19) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону №1734-19 до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №1734-19 умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, Закон України №1734-19 визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні послуги, зокрема, пов`язані з наданням кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику, проте не за надання кредиту, що складає предмет кредитного договору.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного суду, викладені в постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з обслуговуванням кредиту, за які встановлена комісія.

Тож ця умова договору про надання споживчого кредиту, що передбачає комісію за дії, які не є послугою, є нікчемною. Підстави для стягнення комісії відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення заборгованості за штрафом в сумі 5000 грн, комісії за обслуговування кредиту в загальній сумі 10220 грн, задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 5562501 від 01.09.2025 у розмірі 9550 грн, що є тілом кредиту.

6. Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, ціна позову 25170 грн, позов задоволено на суму 9950 грн, тобто на 39,5%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1051,65 грн судового збору (2662,40/100х39,5).

Керуючись ст. 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 5562501 від 01.09.2025 у розмірі 9950 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн, що є тілом кредиту.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» 1051,65 грн судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, ЄДРПОУ 37616221);

відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Алла ЦІДИК