Ухвала № 141364981 у справі № 460/19265/26 від 09.11.2026

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження процесуального строку

09 листопада 2026 року м. Рівне №460/19265/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов`язане з розглядом справи за позовною заявою

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 083850019869 від 15.12.2023, яким відмовлено у зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 12.06.1989 по 04.02.1997 на Запорізькій масложирбазі та ЗАТ «Квіт»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.06.1989 по 04.02.1997 на Запорізькій масложирбазі та ЗАТ «Квіт» згідно запису № 1 у трудовій книжці НОМЕР_1 від 15.06.1989 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою суду від 19.10.2026 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.

05.11.2026 на виконання вимог ухвали суду позивачем подано клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що син позивача ОСОБА_2 відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть № 3775 від 07.07.2023 виданого Комунальною установою «Запорізьке бюро судово-медичної експертизи» Запорізької міської ради помер. Після смерті сина почалися сильні психологічні та психічні розлади, а також довгий час перебувала в депресивному стані. Крім того, вказує, що оскаржуване рішення позивач отримала з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в січні 2024 року. Тому, в січні 2024 року позивачка зверталася із заявою до архівного управління Запорізької міської ради для підтвердження стажу роботи на Запорізькій масложирбазі. Проте, в лютому 2024 року позивач разом із донькою та неповнолітнім онуком вимушена була виїхати за кордон, у Чехію через безпекову ситуацію в м. Запоріжжя. Тільки в жовтні 2025 року повернулася в Україну і оселитися в більш небезпечному регіоні зокрема, на Рівненщині. Вказує, що лише в грудні 2025 року звернулася за професійною допомогою до адвоката. І тільки в останній відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.09.2026 містився детальний розрахунок страхового стажу та причини відмови в призначені пенсії. Зауважує, що є особою похилого віку, часто хворіє і після смерті сина її здоров`я різко погіршилося і ця біль залишиться з нею на все життя. Крім того, вона не обізнана в юридичних тонкощах і не знала, що Законом встановлено строки для звернення до суду, з огляду на що, просить суд поновити строк звернення до суду та прийняти позов до розгляду.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від указаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Так, щодо посилання позивача на психологічні та психічні розлади, а також на перебування в депресивному стані, що перешкоджало вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав, то суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження наявності психологічних та психічних розладів, звернення до лікарів, необхідності отримання психологічної допомоги, перебування на лікуванні чи адаптації тощо, які свідчили б про дійсно непереборні, істотні, поважні обставини пропуску строку звернення до суду з цим позовом до заяви про поновлення строку звернення позивачем долучено не було.

Також, щодо посилання позивача на не обізнаність в юридичних тонкощах, зокрема щодо необхідності дотримання строків звернення до суду, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що у тому разі, якщо заявники не мають спеціальних знань у сфері права для належного й ефективного судового захисту своїх прав, держава гарантує надання відповідних правових послуг за кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел для соціально незахищених верств населення. Право на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначені Законом України від 2 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу».

Суд критично оцінює такі доводи відповідача з огляду на те, що в заяві про поновлення строку звернення позивач вказує, що в грудні 2025 року звернулась за правовою допомогою, тобто могла реалізувати через свого представника право звернення до суду, натомість, жодних аргументів щодо тривалості пропуску строку з моменту звернення за професійною правовою допомогою до безпосереднього звернення до суду позивач не наводить.

В цьому контексті, суд наголошує, що тривале та нічим необґрунтоване зволікання з наданням правової допомоги не може бути обґрунтованою та поважною підставою для поновлення процесуального строку, позаяк не пов`язане із дійсними непереборними обставинами.

Крім того, з приводу посилань позивача на об`єктивні труднощі, пов`язані з її становищем, зокрема щодо безпекової ситуації в місті Запоріжжя, через яку була вимушена виїхати за межі України та певний час проживати в Чеській Республіці, то суд зазначає, що такі обставини дійсно є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, однак позивач не підтверджує їх жодними належними доказами.

Суд наголошує, що сама по собі обставина щодо виїзду скаржника з місця проживання без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (задля визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.06.2024 у справі № 400/3873/23.

Суд зауважує, що для поновлення строку недостатньо лише послатися на факт постійних обстрілів. Важливе значення можуть мати документи, які підтверджують припинення роботи державних органів, втрату документів, відсутність доступу до поштового зв`язку або мережі Інтернет, період виїзду за кордон тощо.

Відтак, для поновлення строку особа повинна довести наявність об`єктивних і непереборних обставин, які перебували у прямому причинному зв`язку з неможливістю своєчасно подати позов. Загальні посилання на воєнний стан чи безпекову ситуацію без конкретних доказів того, як саме ці обставини перешкоджали зверненню до суду, не виправдовують пропуск процесуального строку та не є підставою для відступу від принципу юридичної визначеності.

Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд повинен встановити на підставі поданої заяви наявність або відсутність обставин для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2024 (справа № 560/14349/23), строк звернення до суду, як одна із складових гарантії права на суд, може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (п. 46).

З огляду на наведене, встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви належить продовжити з метою надання позивачу можливості підтвердити належними і допустимими засобами доказування об`єктивно непереборних обставин, що унеможливлювали звернення до суду у строки визначені законом.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З урахуванням положень статей 122, 161 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Водночас, відповідно до частини другої статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною третьою статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

За приписами частини шостої статті 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 19.10.2026, тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали та запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших причини пропуску строку звернення для його поновлення за весь період пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 19.10.2026, тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ольга ПОЛІЩУК