Рішення № 141365109 у справі № 460/10858/26 від 10.11.2026

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2026 року м. Рівне №460/10858/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області

про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби в Рівненській області, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною відмову Вараського відділу Управління Державної міграційної служби в Рівненській області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992.№2503-XII;

- зобов`язати Вараський відділ Управління Державної міграційної служби в Рівненській області оформити та видати для ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992. №2503-XII.

Позов обґрунтовує протиправною відмовою відповідача щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16 липня 2026 року від Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскільки у 2019 році було прийнято рішення про оформлення паспорта позивачу та заяву-анке[приховано] було передано до Головного обчислювального центру Реєстру для подальших дій визначених законодавством України, ще у 2019 році паспорту позивача було встановлено унікальний номер запису в Реєстрі 1992040307962. Таким чином позивач документована паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 з 2019 року. Посилаються на те, що обмін паспорта у формі ID-картки на паспорт у формі книжечки Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. №302 не передбачений.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О., вказану справу передано для повторного розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного повторного 10.09.2026 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Зозулі Д.П.

Ухвалою суду від 14.09.2026 прийнято адміністративну справу №460/10858/26 до провадження судді Зозулі Д.П.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

01 квітня 2026 року позивачка звернулася до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби в Рівненській області із заявою, в якій просила замінити паспорт у вигляді ID-картки на паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.

Листом Вараського відділу Управління Державної міграційної служби в Рівненській області від 30.04.2026 року за №5611-338/5611.1-26 надано відмову в оформленні та видачі паспорта, в якій зазначено про те, що чинним законодавством не передбачено можливості обміну паспорта громадянина України у формі ID-картки на паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивачка звернулася із даним позовом до суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначені Законом України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус №5492-VI від 20.11.2012 (Закон №5492).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №5492, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону №5492 паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 14 цього Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом.

Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 24 цього ж Закону паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Пунктом 3 Положення про паспорт визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 1-4 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 (далі - Порядок №302) паспорт громадянина України (паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт. Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.

Пунктом 5 Порядку №302 передбачено, що у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.

Згідно з частиною 1статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-У1 (далі - Закон № 2297) мета обробки персональних даних мас бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Статтею 2 Закону № 2297визначено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частини 5, 6статті 6 Закону № 2297).

Тобто, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Згідно матеріалів справи, позивачка 01 квітня 2026 року звернулася до відповідача із заявою про заміну паспорт у вигляді ID-картки на паспорт громадянина України у вигляді книжечки. Підставою для обміну паспорта - позивачка вказала релігійні переконання.

Відповідно просила видати паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.92 № 2503-ХІ1 без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та про відмову в оформленні паспорта громадянина України у формі картки.

Суд зазначає, що нормами Закону України № 5492-VI від 20.11.2012р. «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р., Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015, не передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року замість паспорта громадянина України у формі ІD-картки.

Відтак, правові підстави для видачі позивачці паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки у зв`язку із релігійними переконаннями позивачки були відсутніми, через що відповідач правомірно відмовив позивачці у задоволенні її заяви щодо виготовлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 зазначено, що ознаками цієї типової справи є : а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт.

Крім того, за обставинами цієї зразкової справи позивачка звернулася із заявою про видачу їй паспорта громадянина України у вигляді книжечки та виключити з Єдиного державного демографічного реєстру відомостей про неї.

Разом з тим, за обставинами розглядуваної справи відносно позивачка вже внесена інформація до Єдиного державного демографічного реєстру за її заявою; у вказаному Реєстрі щодо позивачки є наявний УНЗР та їй було видано паспорт громадянина України у формі пластикової ІD-картки.

Суд зазначає, що позивачка вперше звернулася із заявою про оформлення паспорта громадянина України у формі пластикової картки типу ID-картки у 2019 році, відповідно 10.05.2019 їй оформлено та видано паспорт громадянина України у формі пластикової картки типу ID-картки запис № 003339021.

При цьому, при прийнятті рішення по зразковій справі суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) виключно з огляду на його релігійні переконання особи.

Таким чином, безпідставним є посилання позивачки на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17, оскільки ці висновки стосуються інших правовідносин, а саме при їх прийнятті суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) виключно з огляду на його релігійні переконання для особи, яка ніколи не зверталася за оформленням біометричних документів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2024 р. у справі №260/2992/23.

Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 листопада 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 )

Відповідач - Вараський відділ Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області (вул. Правика, 5,м. Вараш,Вараський р-н, Рівненська обл.,34401, ЄДРПОУ/РНОКПП 37829784)

Суддя Д.П. Зозуля