Ухвала № 141365195 у справі № 480/6879/26 від 09.11.2026

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

09 листопада 2026 року Справа № 480/6879/26

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Соп`яненко О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом і просить суд:.

- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України (в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум) у повторному розгляді заяви та пакету документів ОСОБА_1 щодо реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю його батька ОСОБА_2 та скасувати пункт 15 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.06.2023 №9/д про повернення на доопрацювання документів позивача;

- зобов`язати Міністерство оборони України (в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю батька - військовослужбовця ОСОБА_2 в період дії воєнного стану, пов`язаною із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.

Ухвалою суду від 16.09.2026 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із пропуском строку звернення та наданням заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, представником позивача подано клопотання заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що в даному випадку спір у справі виник не у зв`язку з оскарженням і висновку Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсацій сум від 02.06.2023 № 9/д про повернення на доопрацювання документів для щ одноразової грошової допомоги, а саме через відмову відповідача у формі листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 25.08.2026 у повторному розгляді заяви та відповідного пакету документів у зв`язку із зміною правового регулювання правовідносин щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Також повідомляє, що позивач під час несення військової служби, позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 28.10.2023 по 15.12.2023, з 15.05.2024 по 13.06.2024 та 30.06.2024 по 16.08.2024, надаючи підтверджуючі довідки.

Між позивачем та адвокатським об`єднанням 18.06.2025 був укладений договір про надання правничої допомоги, отримавши копію витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивач, через представника звернувся до Роменського міськрайонного суду Сумської області із заявою про встановлення факту перебування на утриманні загиблого батька ОСОБА_2 з метою отримання одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII. Роменським міськрайонний судом Сумської області відмовлено у відкритті провадження. Справа перебуває на розгляді у Сумському апеляційному суду.

Вважає, що причини пропуску строку є поважними, є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними перешкодами.

У зв`язку з перебуванням судді у плановій відпустці, заява у період з 06.10.2026 по 30.10.2026 не розглядалась.

Надаючи правову оцінку вказаним у заяві про поновлення строку звернення доводам, суд зазначає наступне.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

Зі змісту позовної заяви суд вбачає, що позивач, зокрема просить суд скасувати пункт 15 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.06.2023 №9/д про повернення на доопрацювання документів позивача.

При цьому, позивач посилаючись на проходження служби в заяві вказано, що на період винесення протоколу від 02.06.2023 №9/д позивач перебував на військовій службі в ЗСУ та вподальшому приймав безпосередню участь в бойових діях у період з 28.10.2023 по 15.12.2023, з 15.05.2024 по 13.06.2024 та 30.06.2024 по 16.08.2024. Однак впродовж 2025 року та до моменту звернення до суду (02.09.2026), позивач не надав суду доказів залучення до виконання бойових та спеціальних завдань у складі діючих угруповань військ Сил оборони держави, що перешкоджало у в доступі до суду.

Стосовно доводів позивача про те, що він перебував на службі в Збройних Силах України, то суд зазначає, що у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 Верховний Суд зазначив, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;

2) виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;

3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання визначеного процесуальним законом строку для звернення до суду;

4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;

5) обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.

Аналізуючи правовий підхід Верховного Суду, застосований у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов`язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов`язку із захисту суверенітету і незалежності держави, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2025 у справі №990/98/25 дійшла висновку, що лише факт проходження військової служби особою, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду.

Позивач не надав суду доказів виконання обов`язків військової служби, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

Також позивач посилається на тривалості судового процесу (у суді першої та другої інстанції) у справі №585/2903/25 про встановлення факту перебування позивача на утриманні у загиблого батька.

Однак, суд вважає наведені твердження необґрунтованими, оскільки наявність рішення по справі №585/2903/25 та розгляд його у апеляційній інстанції, не наділяє позивача привілеїв для поновлення строку звернення до суду із цим позовом.

Таким чином, наведені у заяві причини, з яких позивача просить поновити строк звернення до суду, не можна визнати поважними та об`єктивними причинами пропуску вказаного строку, оскільки наведені підстави для поновлення строку звернення до суду свідчать про те, що позивач не вчиняла будь-яких дій в межах встановленого строку для захисту свого порушеного права та інтересів, що свідчить про пасивність поведінки позивача у здійсненні права на пред`явлення позову.

Так, обставини, на які посилається позивач у заяві, не свідчать про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист з метою відновлення порушених прав, свобод чи законних інтересів у публічно-правових відносинах.

Суд зазначає, що наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, судом не встановлено.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про недостатність вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, відтак у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених підстав.

З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для поновлення строку звернення позивача до суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а підстави, наведені його представником у заяві про поновлення цього строку, не є поважними, тому позовну заяву в частині позовних вимог "скасування пункту 15 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.06.2023 №9/д про повернення на доопрацювання документів позивача" слід повернути.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії і додані до неї документи в частині позовних вимог про "скасування пункту 15 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.06.2023 №9/д про повернення на доопрацювання документів позивача" повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя О.В. Соп`яненко