Ухвала № 141365319 у справі № 500/7074/26 від 10.11.2026

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/7074/26

10 листопада 2026 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Юзьків М.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якій позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 28.08.2026 № 192650014248 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років;

- визнати протиправними дії відповідача щодо визначення спеціального стажу позивача без належного врахування всіх документально підтверджених періодів роботи після 11 жовтня 2017 року, а також без надання повного, послідовного та обґрунтованого розрахунку спеціального стажу із зазначенням правових підстав зарахування або незарахування кожного періоду;

- визнати протиправним застосування відповідачем вимоги про наявність 26 років 6 місяців спеціального стажу станом на 11 жовтня 2017 року як самостійної підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років, без урахування рішення Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року № 2-р/2019 та правових висновків, викладених у судових рішеннях у справі № 500/5566/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести повний розрахунок спеціального стажу ОСОБА_1 з урахуванням усіх документально підтверджених періодів роботи на посадах та в закладах, які відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, дають право на пенсію за вислугу років, у тому числі за період з 12 жовтня 2017 року по 23 січня 2026 року;

- зобов`язати відповідача надати повний письмовий розрахунок спеціального стажу позивача із зазначенням усіх зарахованих та незарахованих періодів роботи, назв закладів, посад, дат початку та закінчення кожного періоду, тривалості кожного періоду та конкретних правових підстав його зарахування або незарахування;

- зобов`язати відповідача врахувати під час визначення права позивача на пенсію за вислугу років правові висновки, викладені в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 у справі № 500/5566/25, а також рішення Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року № 2-р/2019. 7;

- разі встановлення судом наявності у позивача необхідного спеціального стажу та виконання інших передбачених законом умов зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати, визначеної відповідно до вимог законодавства. Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору регламентує Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За нормами пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

З огляду за зміст позовних вимог, суд вважає, що позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 28.08.2026 № 192650014248 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та визнати протиправними дії відповідача щодо визначення спеціального стажу позивача без належного врахування всіх документально підтверджених періодів роботи після 11 жовтня 2017 року, а також без надання повного, послідовного та обґрунтованого розрахунку спеціального стажу із зазначенням правових підстав зарахування або незарахування кожного періоду), які мають бути оплачені судовим збором у розмірі 2129,92 грн. (3328 x 0.4) (1331,2 x 2) (2662,4 x 0.8).

Однак, позивачкою за подання до суду цієї позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Отже, позивачці слід доплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн (2129,92-1331,20=798,72), за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду:

ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача [рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інший недолік позовної заяви полягає у наступному.

Відповідно до пункту 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

Водночас, положеннями статті 5 КАС України регламентовано право на звернення до суду та способи судового захисту.

Зокрема частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частини першої статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Отож, зміст та обсяг порушеного права та виклад обставини, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачка, серед іншого просить суд у разі встановлення судом наявності у позивача необхідного спеціального стажу та виконання інших передбачених законом умов зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати, визначеної відповідно до вимог законодавства.

Отож, позивачкою таких вимог частини першої статті 5 КАС України при формулюванні змісту позовних вимог не дотримано, чим порушено вимоги пункту 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Разом із тим, щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача врахувати під час визначення права позивача на пенсію за вислугу років правові висновки, викладені в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 у справі № 500/5566/25, а також рішення Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року № 2-р/2019. 7, суддя зауважує, що така вимога не може бути предметом судового розгляду у цій справі, оскільки за своєю юридичною природою є предметом незгоди позивачки із способом та повнотою реалізації судового рішення у іншій адміністративній справі.

Суддя зауважує, що сам факт прийняття відповідачем у процесі виконання судового рішення певного управлінського рішення або застосування ним нормативного регулювання не змінює процесуальної природи правовідносин, якщо такі дії вчинені саме з метою реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням. Визначальним у такому випадку є не форма відповідного акта чи дії суб`єкта владних повноважень, а їх функціональний зв`язок із виконанням судового рішення.

Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.07.2026 у справі № 990/282/24, якою підтверджено самостійне процесуальне значення інституту судового контролю та його спрямованість на забезпечення виконання вже ухваленого судового рішення.

При цьому встановлений Кодексом адміністративного судочинства України механізм судового контролю має стадійний характер та передбачає послідовну перевірку виконання судового рішення і застосування відповідних процесуальних заходів у разі його невиконання або неналежного виконання. Така законодавча конструкція свідчить про те, що питання, які виникають безпосередньо у зв`язку з виконанням судового рішення, мають вирішуватися у межах спеціальної процедури судового контролю, а не шляхом повторного розгляду вже вирішеного спору в позовному провадженні.

Отже, якщо особа пов`язує порушення своїх прав саме з тим, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок, належним способом судового захисту є використання передбачених статтями 382, 382-1- 382-3, 383 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення виконання цього рішення.

Разом із тим, у позовній заяві позивачкою заявлено клопотання про витребування у відповідача пенсійної справи позивачки, включаючи заяву від 16 вересня 2025 року, документи, подані разом із нею, матеріали повторного розгляду, усі наявні розрахунки страхового та спеціального стажу, електронні відомості, а також документи й матеріали, які стали підставою для ухвалення рішення від 28 серпня 2026 року № 192650014248.

Вирішуючи клопотання позивачки про витребування доказів, суд враховує наступне.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до статті 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Предметом доказування згідно з частиною другою статті 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Докази суду надають відповідно до частини четвертої статті 77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з частиною третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження, що представником позивача здійснювалась заходи, щодо збирання доказів, вказаних у клопотанні про витребування доказів, відтак, неможливості самостійно надати суду такі докази в розумінні частини першої статті 80 КАС України.

Отож, позивачці слід надати суду докази, що нею здійснювалась заходи, щодо збирання доказів, вказаних у клопотанні про витребування доказів.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення вказаних недоліків.

Позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду:

- документа про сплату судового збору, або доказів, які підтверджують підстави звільнення від його сплати;

- позовної заяви у новій редакції з чітким формулюванням змісту позовних вимог, викладом обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги до відповідача;

- докази самостійного вжиття заходів представником позивача, щодо збирання доказів, вказаних у клопотанні про витребування доказів.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду, відправлені поштою або через систему "Електронний суд".

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.

Роз`яснити позивачці, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Юзьків М.І.