Ухвала № 141365329 у справі № 500/4018/26 від 10.11.2026

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/4018/26

10 листопада 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Баб`юка П.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через представника,- адвоката Кару Діану Юріївну, звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , його матері - ОСОБА_1 з 05.11.2025 до дня визнання ОСОБА_2 загиблим або до дня остаточного виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 згідно пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, з 05.11.2025 до дня визнання ОСОБА_2 загиблим або до дня остаточного виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 мати зниклого безвісти ОСОБА_2 16 лютого 2026 року звернулася до військової частини НОМЕР_1 для здійснення нарахувань грошового забезпечення, однак листом від 25 лютого 2026 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для здійснення будь-яких нарахувань на користь солдата ОСОБА_2 , що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.08.2025 №240 солдата ОСОБА_2 , колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 , який прибув із самовільного залишення військової частини, для подальшого проходження військової служби, з 21.08.2025 зараховано на продовольче забезпечення та тимчасовий облік до військової частини НОМЕР_2 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.08.2025 №248, солдат ОСОБА_2 прибув та приступив до виконання службових обов`язків до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 с-ще Покровське з 21.08.2025 з метою виконання службових (бойових) завдань у відрядження із батальйону резерву військової частини НОМЕР_2 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.08.2025 №251 солдата ОСОБА_2 допустили до виконання обов`язків за вакантною посадою 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , а саме до посади кулеметника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 07.12.2025 №6327 "Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 ", вважати таким, що до отримання рішення суду або лікарського свідоцтва про смерть, солдат ОСОБА_2 , тимчасово виконуючий обов`язки кулеметника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 05.11.2025 під час здійснення заходів захисту Батьківщини, в районі населеного пункту Привільне, Пологівського району, Запорізької області. Під час виконання бойового завдання перебував в належних засобах індивідуального захисту та не мав ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. В діях солдата ОСОБА_2 відсутні ознаки адміністративних, кримінальних чи інших порушень. Підтвердити або заперечити факт загибелі або потрапляння в полон чи вказати місце знаходження вищезазначеного військовослужбовця неможливо.

До суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому серед іншого представник вказує, що солдат ОСОБА_2 не перебував та не перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , а також не зараховувався до списків її особового складу.

Зазначає, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.08.2025 № 248 солдат ОСОБА_2 прибув до військової частини НОМЕР_1 виключно у відрядження з військової частини НОМЕР_2 .

Вказує, що військова частина НОМЕР_1 не є суб`єктом владних повноважень, на якого законом покладено обов`язок здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 або членам його сім`ї. Відповідно, вона не могла допустити бездіяльності, яка є предметом спору у цій справі.

Поряд із цим суд зауважує, що предметом оскарження у цій справі є бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , його матері - ОСОБА_1 .

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості:

- до списків особового складу якої військової частини був зарахований ОСОБА_2 станом на момент зникнення безвісти;

- якою саме військовою частиною здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на момент зникнення безвісти.

Відсутність вказаних доказів перешкоджає встановленню чи дійсно Військова частина НОМЕР_1 допустила протиправну бездіяльність, а також, хто має виплачувати грошове забезпечення родичам зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч.3 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може збирати докази з власної ініціативи.

Відповідно до ч.3 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно з частиною шостою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною 1 статті 2 Закону №1951-VIII встановлено, що основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням наведеного, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність витребування додаткових доказів, а саме інформації:

- до списків особового складу якої військової частини був зарахований ОСОБА_2 станом на момент зникнення безвісти (05.11.2025);

- якою військовою частиною здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на момент зникнення безвісти;

- якою військовою частиною має виплачуватись грошове забезпечення родичам зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 .

Оскільки у справі містяться суперечливі відомості щодо зазначених обставин, з метою розгляду справи по суті та належного захисту порушених прав родичів зниклого безвісти військовослужбовця, слід витребувати вказану інформацію у Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно статті 9 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує суд вчинити необхідні дії для повного та всебічного з`ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.

Згідно статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства (стаття 119 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведене, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, з метою дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність продовження процесуального строку розгляду справи поза межами процесуального строку розгляду справи.

Керуючись статтями 9, 80, 241, 248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-,

УХВАЛИВ:

Продовжити процесуальний строк розгляду справи №500/4018/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії поза межами процесуального строку розгляду справи.

Витребувати у Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил (колишній Повітрофлотський проспект), 6, м. Київ, 03168) наступну інформацію:

- до списків особового складу якої військової частини був зарахований солдат ОСОБА_2 станом на момент зникнення безвісти (05.11.2025);

- якою військовою частиною здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на момент зникнення безвісти;

- якою військовою частиною має виплачуватись грошове забезпечення родичам зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 .

Інформацію надати у 15-тиденний строк з дня отримання вказаної ухвали безпосередньо до суду, або засобами поштового зв`язку чи за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Вказаний строк може бути продовжений за вмотивованим клопотанням.

Копію даної ухвали надіслати для виконання Головному управлінню персоналу Генерального штабу Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил (колишній Повітрофлотський проспект), 6, м. Київ, 03168), учасникам справи для відома.

Роз`яснити, що відповідно до ч.7 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 КАС України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 10 листопада 2026 року.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.