Рішення № 141365484 у справі № 520/11951/26 від 09.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 листопада 2026 р. Справа №520/11951/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради (61037, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 195, код ЄДРПОУ 02003787) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 пов., код ЄДРПОУ 40478572), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 29.04.2026, опублікований на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 29.04.2026, про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-03-05-006781-a за предметом «Капітальний ремонт покрівлі нежитлової будівлі літ. "Б-5" комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17" Харківської міської ради за адресою: 61023, м. Харків, вул. Олеся Гончара, будинок 5 (інвентарний номер будівлі 10310004)» в частині виявлених порушень вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, пунктів 3 та 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а також частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний висновок є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки органу контролю ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.

Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач подав до Харківського окружного адміністративного суду 13.04.2026 відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 29.04.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-03-05-006781-a винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позов є таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

КНП «МІСЬКА КЛІНІЧНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ №17» Харківської міської ради здійснювалась закупівля № UA-2026-03-05-006781-a за предметом «Капітальний ремонт покрівлі нежитлової будівлі літ. "Б-5" комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17" Харківської міської ради за адресою: 61023, м. Харків, вул. Олеся Гончара, будинок 5 (інвентарний номер будівлі 10310004)», очікувана вартість 1979107.2 UAH.

За наслідком проведення публічної закупівлі UA-2026-03-05-006781-a між позивачем (Замовник) та третьою особою (Підрядник) укладено Договір підряду № 180 на суму 1650250,00 грн.

Договірна ціна, подана третьою особою у складі тендерної пропозиції в рамках публічної закупівлі UA-2026-03-05-006781-a, а також Договірна ціна (Додаток № 1) до Договору підряду № 180 від 01.04.2026 включає в себе рядки «Військовий збір - 1%» та «Єдиний податок - 5%», які включено до підсумку розділу I договірної ціни.

Наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби №76 від 03.04.2026 вирішено розпочати моніторинг процедури закупівлі № UA-2026-03-05-006781-a.

За висновком Північно-східного офісу Держаудитслужби від 29.04.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-03-05-006781-a виявлено наступні порушення:

1) за результатами аналізу питання відповідності умов договору про закупівлю вимогам законодавства встановлено порушення пункту 84 Загальних умов, абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону. Вказане порушення усунуто шляхом укладення додаткової угоди, що була опублікована в електронній системі закупівель разом з запереченнями на висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби;

2) за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей;

3) за результатами аналізу питання укладення договору про закупівлю вимогам законодавства встановлено порушення вимог пунктів 3 та 17 Особливостей, а також частини першої статті 41 Закону.

За висновками органу державного фінансового контролю, єдиний податок є податком, який належить до сплати безпосередньо платником такого податку та не належить до витрат, пов`язаних з виконанням робіт. З врахуванням вищевикладеного, включення до Договірної ціни, поданої учасником у складі тендерної пропозиції, єдиного податку та військового збору платника єдиного податку 3 групи є порушенням норм пунктів 5.1 та 5.34 Настанови №281 та, відповідно, суперечить вимогам пункту 9 Додатку 7 до тендерної документації Замовника.

За наслідками моніторингу, Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення виконання зобов`язань за Договором № 180 від 01.04.2026 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 29.04.2026, опублікований на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 29.04.2026, про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-03-05-006781-a за предметом «Капітальний ремонт покрівлі нежитлової будівлі літ. "Б-5" комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17" Харківської міської ради за адресою: 61023, м. Харків, вул. Олеся Гончара, будинок 5 (інвентарний номер будівлі 10310004)» в частині виявлених порушень вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, пунктів 3 та 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а також частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Законом України «Про публічні закупівлі» визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з п. 14 ч. 1 статті 1 Законом України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Судом установлено, що Північно-східним офісом Держаудитслужби за дорученням Державної аудиторської служби України відповідно до наказу №76 від 03.04.2026, проведено моніторинг закупівлі за ID: № UA-2026-03-05-006781-a.

Моніторингом встановлено, що за умовами пункту 6 розділу ІІІ тендерної документації, для підтвердження відповідності тендерної пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації (інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі), учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати договірну ціну з підтверджуючими розрахунками за статтями витрат договірної ціни. Розрахунки договірної ціни для виконання робіт з капітального ремонту за предметом закупівлі повинні бути розроблені в програмному комплексі АВК-5 або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації. Ціну тендерної пропозиції Учасник розраховує відповідно до Наказу міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01 листопада 2021 року "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" (надалі - Настанова №281) (зі змінами) з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану», включаючи всі види та обсяги робіт, що повинні бути виконані.

Також, відповідно пункту 9 Додатку 7 до тендерної документації Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати договірну ціну з розрахунками, розробленими відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва (зі змінами) з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України. Учасником ФОП ОСОБА_1 , у складі тендерної пропозиції надано Договірну ціну (файл Договірна ціна_розрахунки_календар.план.pdf), яка визначена як динамічна в сумі 1650.25000 тис. грн, поряд з іншим, включає в себе рядки «Військовий збір - 1%» на суму 16.50250 тис. грн та «Єдиний податок - 5%» на суму 82.51250 тис. грн, та які включено до підсумку розділу I договірної ціни та загальної суми договірної ціни. Аналогічні суми за відповідними рядками включено до договірної ціни в укладеному договорі №180 від 01.04.2026.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 установлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178.

За результатами аналізу питання укладення договору про закупівлю встановлено порушення вимог пунктів 3 та 17 Особливостей №1178, а також частини першої статті 41 Закону.

Відповідно до п. 37 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості № 1178).

Відповідно до пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до пункту 17 Особливостей №1178 договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей; є такою, строк дії якої закінчився; є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації; не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Згідно з нормами частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Таким чином, суд зазначає, що податкові зобов`язання підрядника можуть ураховуватися ним при формуванні ціни виконання робіт як елемент його господарської діяльності, однак це саме по собі не свідчить про наявність нормативних підстав для виділення єдиного податку та військового збору окремими рядками у структурі договірної ціни.

Відповідно до пункту 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (далі - Загальні умови №668) договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.

Згідно з пунктом 21 Загальних умов №668 договірна ціна визначається на основі кошторису з урахуванням вимог частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надано Договірну ціну, яка визначена як динамічна в сумі 1 650 250,00 грн без ПДВ та включає в себе рядки «Військовий збір - 1%» на суму 16 502,50 грн та «Єдиний податок - 5%» на суму 82 512,50 грн, які включено до підсумку розділу I договірної ціни.

При цьому, аналогічні суми за відповідними рядками включено до договірної ціни в укладеному договорі підряду від 01.04.2026 №180.

Як встановлено судом з оскаржуваного висновку, ціну тендерної пропозиції учасник розраховує відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».

Відповідно до пункту 5.1 Настанови №281 ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних втрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

У пункті 5.2 Настанови №281 визначено, що договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Пунктом 5.34 Настанови №281 також передбачено, що до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Судом установлено, що ФОП ОСОБА_1 з 02.05.2024 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків, що підтверджується довідкою про систему оподаткування.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені у Главі 1 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 291.2. статті 291 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з пунктом 293.1. статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників 3 групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки), а відповідно до статті 292.1. ПКУ доходом платника єдиного податку (фізичної особи - підприємця) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

У пункті 297.1 ПКУ визначено перелік податків та зборів, від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо яких звільняються платники єдиного податку, серед яких. зокрема, але не виключно: податок на прибуток підприємств (крім випадків, передбачених абз. 2, 3 і 4 підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу); податок на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою; податок на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є, зокрема, платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів), об`єктом оподаткування збором для яких є доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу (за ставкою 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 ПКУ).

За доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач ототожнює обов`язок суб`єкта сплачувати податок, і право включати цей податок окремим рядком до структури договірної ціни у будівництві.

Суд зазначає, що згідно з положеннями Податкового кодексу України єдиний податок у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% обраховуються від загального доходу фізичної особи -підприємця, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування за 3 групою, і такі витрати не є компенсованими витратами, а також їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві та містобудування не передбачається, з огляду на що до вартості будівництва об`єктів сума єдиного податку та військового збору окремо не включається.

Отже, включення до Договірної ціни, поданої учасником у складі тендерної пропозиції, та до Договірної ціни за укладеним договором підряду №127 окремо єдиного податку та військового збору є порушенням норм пунктів 5.1 та 5.34 Настанови №281.

В оскаржуваному висновку зазначено, що відповідно до п.5.34 Настанови №281 значення має не лише сам факт існування податку, а й база його нарахування.

Як було встановлено судом, для ФОП 3 групи базою нарахування єдиного податку та військового збору є дохід, а не витрати на виконання будівельних робіт, про що також було зазначено в оскаржуваному висновку.

Суд зазначає, що єдиний податок - це податок на дохід фізичної особи - підприємця та у разі включення суми єдиного податку окремим рядком до договірної ціни у договорі підряду такий податок стане частиною доходу, спрямується на рахунок платника єдиного податку та увійде до складу оподаткованого доходу, з якого платник єдиного податку 3 групи повинен знову сплатити єдиний податок.

Отже, сума договору з виконавцем, який є платником єдиного податку 5%, є загальною вартістю робіт, а свій обов`язок зі сплати 5% єдиного податку та військового збору 1% виконавець покриває за рахунок цієї суми.

Таким чином, включення єдиного податку та військового збору окремими рядками до договірної ціни фактично призводить до перекладення на замовника (Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17 Харківської міської ради") податкового обов`язку виконавця (ФОП ОСОБА_1 ), що суперечить положенням Податкового кодексу України.

Окрім того, як установлено з матеріалів справи, в договірну вартість включено прибуток позивача, адміністративні витрати та загальні витрати, отже такий податок та військовий збір повинні бути включені у відповідних розділах.

Настанова не містить такої статті витрат як "єдиний податок" та "військовий збір", отже його відображення в кошторисах окремим рядком є необґрунтованим. Єдиний податок - це податок на дохід (прибуток) самого суб`єкта господарювання, який включається до витрат на прибуток у межах дозволених лімітів Настанови.

Щодо доводів позивача, що з висновку моніторингу Північно-східного офісу Держаудитслужби орган моніторингу не конкретизував, яких саме заходів необхідно вжити, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність висновку, суд зазначає таке.

З оскаржуваного висновку вбачається, що Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення виконання зобов`язань за Договором № 180 від 01.04.2026 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Тобто, відповідачем було вказано конкретний спосіб усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Проте, доказів звернення до відповідача за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань позивачем до суду не надано.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.02.2024 у справі №640/18786/22, відповідно до якої визначення органом державного фінансового контролю способу усунення порушення шляхом припинення (розірвання) договору спрямоване на приведення правовідносин сторін у первісний стан та є належним способом реагування на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель (п.68-69).

Верховний Суд зазначив, що у разі визначення у висновку моніторингу необхідності вжиття заходів щодо припинення договору орган державного фінансового контролю конкретизує спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про чіткість та визначеність такого висновку.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №280/8475/20, від 31.01.2023 у справі №260/2993/21 та від 28.09.2023 у справі №140/13717/21.

Суд також ураховує, що під час розгляду даної справи перевірці підлягає не господарська доцільність укладеного договору та не економічна вигідність його умов для сторін, а виключно відповідність оскаржуваного висновку суб`єкта владних повноважень вимогам законодавства, критеріям обґрунтованості, пропорційності та вмотивованості.

Суд виходить з того, що замовник публічної закупівлі зобов`язаний забезпечити дотримання вимог законодавства на всіх стадіях закупівлі, у тому числі під час розгляду тендерних пропозицій та укладення договору про закупівлю. Встановлення органом моніторингу порушень, пов`язаних із формуванням договірної ціни всупереч вимогам нормативно-правових актів у сфері ціноутворення у будівництві, свідчить про наявність правових підстав для реагування шляхом прийняття відповідного висновку.

При цьому суд не встановив, що відповідач вийшов за межі наданих йому законом повноважень або застосував непропорційний спосіб реагування. Висновок містить опис встановлених порушень, їх правове обґрунтування та визначає можливі способи усунення таких порушень, що відповідає меті моніторингу закупівель та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, оскаржуваний висновок прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а наведені позивачем доводи не спростовують встановлених під час моніторингу порушень та не свідчать про протиправність спірного акта.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради (61037, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 195, код ЄДРПОУ 02003787) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 пов., код ЄДРПОУ 40478572), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 09.11.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.