Постанова № 141365520 у справі № 299/6183/25 від 10.11.2026

Справа № 299/6183/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 листопада 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бровді Іван Андрійович на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року, у складі судді Леня В.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат на дитину, -

встановив :

У грудні 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат на дитину.

Позовні вимоги мотивовано тим, що донька сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стала повнолітньою. На протязі останніх трьох років у зв`язку з війною позивач разом з донькою ОСОБА_3 постійно проживають в Чеській Республіці.

Згідно Посвідки на проживання НОМЕР_1 виданої 02.12.2024 року Міністерством внутрішніх справ Чеської Республіки м.Їглава ОСОБА_3 має, тип дозволу постійне проживання - член сім`ї, термін дії до 01.12.2034.

Згідно Посвідки на проживання НОМЕР_2 виданої 02.12.2024 року Міністерством Внутрішніх справ Чеської Республіки м.Їглава позивач ОСОБА_2 , має тип дозволу постійне проживання - член сім`ї, термін дії до 01.12.2034.

На протязі цих років проживання у Чеській Республіці донька сторін ОСОБА_3 здобуває освіту та з 2023 року навчається у Середній школі прикладного мистецтва Їглава-Геленін. На час звернення до суду з позовом (навчальний рік 2025/2026 рік) перейшла і навчається на третьому курсі денної форми навчання.

Відповідно до довідки про Витрати на навчання від 11.09.2025 року підписаної Магістр Сільвіе Чермакова (директор школи), витрати на навчання ОСОБА_3 становлять: проживання: 1000 чеських крон/місяць, харчування: 130 чеських крон/день, міський транспорт: 1000 чеських крон/рік образотворчі матеріали (основні): 2500 чеських крон (фарби, пензлі, природне вугілля, папери, різці, дошки тощо). Пленер 1-го і 2-го курсу (обов`язкова частина предмету «художня підготовка»): 6000 чеських крон + кишенькові витрати. Лижний курс 2 курс: 6000 чеських крон + кишенькові витрати спортивний курс з-го курсу - 3000 чеських крон + кишенькові витрати. Екскурсії (рекомендовані): 1-й курс - Відень (одноденна): 500 чеських крон + кишенькові витрати; 2 й курс - Краків (3 дні): 3000 чеських крон + кишенькові витрати; 3-й курс - Флоренція (тиждень): 10 000 чеських крон + кишенькові витрати; 4-й курс - Берлін (3 дні): 4000 чеських крон; інші екскурсії та актуальні виставки протягом навчання: приблизно 2000 чеських крон. Необхідні витрати для спеціальності «Живопис і ілюстрація» (рами, полотна, олійні та акрилові фарби, пензлі, деревоволокнисті плити, папери, тощо): 2-4 курси: приблизно 5000 чеських крон Державна підсумкова робота (випускна): приблизно 2000 чеських крон».

Оплата за харчування, з розрахунку 130 чеських крон на день, на рік становить близько 25 610 чеських крон. Розрахунок проведено шляхом встановлення кількості днів із навчання у навчальний рік, що становить (за виключенням вихідних (субота-неділя), осінніх канікул у жовтні, канікули на Різдво, Великодні канікули і літніх канікул): вересень 22 дні, жовтень 20 днів, листопад 20 днів, 15 днів, січень 21 день, лютий 16 днів, березень 21 день, квітень 19 днів, травень 22 дні, червень 21 день, липень - серпень літні канікули) приблизно - 197 днів.

Вказує, що лише офіційні витрати понесені позивачем на навчання доньки ОСОБА_3 за один рік у Середній школі прикладного мистецтва Їглава-Геленін (Чеська Республіка) становлять не менше 80000 гривень.

До цих витрат також позивач вважає за необхідне додати 500 чеських крон щомісячно на автобус до школи, додатково 2000 чеських крон - на різні обов`язкові витрати: книги, музеї ,кінотеатр; один раз на рік за проїзний квиток (на інші види громадського транспорту) по 700 чеських крон; на особисті витрати 3 000 чеських крон, планшет за 25 000 чеських крон, мобільний телефон за 6000 чеських крон, також одяг по сезону для доньки 3000 - 10000 чеських крон на місяць (в залежності від місяця).

Зазначає, що всі вищеперераховані витрати на дочку ОСОБА_3 до цього часу понесла і несе позивач, так як відповідач як не надавав за останні 10 років жодної допомоги на дочку, так і не надає на даний час.

Також у зв`язку з захворюванням доньки позивач понесла витрати на купівлю окулярів за період 2022 -2025 роки, в загальному розмірі 39285,50 грн., з яких 19642,65 грн. має сплатити відповідач.

Крім того, позивач зазначає, що матеріальний стан відповідача покращився, так як отримав 1500000 гривень одним платежем у травні та з червня отримує на свою картку ще по 150000 гривень щомісячно, і буде отримувати виплати до жовтня 2028 року у зв`язку із загибеллю сина. В свою чергу донька сторін ОСОБА_3 буде навчатись ще два курси до 2027 року, тому відповідач зможе понести витрати на її навчання.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , додаткові витрати на утримання дитини, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей) разово в сумі 19 642,65 грн. як половину понесених витрат на щорічну купівлю окулярів донці ОСОБА_3 , та 80000 грн. як у понесених витрат на оплату за навчання дочки ОСОБА_3 , а також стягувати з ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання в розмірі 1/4 від всіх його доходів щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до закінчення її навчання, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання ОСОБА_3 у розмірі 6456,05 гривень.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 від всіх його доходів щомісячно, починаючи з дати звернення до суду - 16.12.2025 року і до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 двадцяти трьох років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 1211,2 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бровді Іван Андрійович, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин що мають значення для справи та невідповідність висновків викладених у рішенні суду обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не надано жодних доказів, які б вказували на те, що позивач ОСОБА_2 продовжує утримувати свою повнолітню доньку, яка навчається за кордоном. Факт проживання разом з донькою не вказує на її утримання позивачем. Також зазначає, що матеріали справи жодних підтверджень отримання відповідачем одним платежем коштів у сумі 1500000 грн. не містять і такі твердження є виключно припущенням позивача і необґрунтованими обставинами у рішенні суду. Крім того, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції задовольняючи частково позовну вимогу про стягнення додаткових витрат у розмірі 6456,05 грн. взято до уваги докази, які є неналежними і не підтверджують факт понесення позивачем додаткових витрат на утримання повнолітньої доньки. Позивачем долучено копії чеків та інших фінансових документів Чеської Республіки, які долучені не у спосіб визначений ст.ст. 76-79,177 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 виданим виконкомом Сасівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області 12 липня 2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 досягла вісімнадцятирічного віку, тобто є повнолітньою.

ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю в Чеській Республіці, за адресою АДРЕСА_1 , маючи при цьому дозвіл на постійне проживання, що підтверджується, посвідкою на проживання НОМЕР_1 виданої 02.12.2024 року Міністерством внутрішніх справ Чеської Республіки м.Їглава ОСОБА_3 має, тип дозволу постійне проживання - член сім`ї, термін дії до 01.12.2034 та посвідкою на проживання НОМЕР_2 виданої 02.12.2024 року Міністерством Внутрішніх справ Чеської Республіки м.Їглава позивач ОСОБА_2 , має тип дозволу постійне проживання - член сім`ї, термін дії до 01.12.2034 (а.с. 57-58, 59-61).

Згідно наданих позивачем Довідкок про навчання перекладених з чеської мови на українську мову, донька сторін - ОСОБА_3 навчається у Чеській Республіці та здобуває освіту у Середній школі прикладного мистецтва Їглава-Геленін (586 м.Їглава, вул.Галкова,42). Наразі вона навчається на третьому курсі денної форми навчання (а.с.62-65).

Довідка про навчання ОСОБА_3 , видана на іноземній мові перекладена на українську мову. Підпис перекладача нотаріально посвідчено (а.с.120-121).

ОСОБА_3 , 2007 року народження з 2021 року знаходиться на обліку в окуліста з діагнозом змішаний астигматизм обох очей (а.с.56).

З наданих позивачем доказів вбачається, що ОСОБА_3 систематично відвідує лікаря окуліста в Чеській Республіці та несе витрати на придбання окулярів.

Суд першої інстанції, оцінивши надані позивачем докази та враховуючи заперечення відповідача дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання повнолітньої ОСОБА_3 у розмірі 6456,05 гривень та аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання: ОСОБА_3 в розмірі 1/4 від всіх його доходів щомісячно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у частині стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, однак, вважає помилковим та таким що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, рішення суду щодо стягнення з відповідача додаткових витрат на повнолітню доньку, з наступних мотивів.

Згідно із ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов`язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

Відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які утримуються одним з батьків на утримання дитини.

Відповідно до положень статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Разом з тим, статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).

При цьому, стаття 199 СК України передбачає лише право на стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, а не додаткових витрат на повнолітню дитину.

Саме такі висновки щодо застосування статті 185 СК України висловлені в постановах Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15, від 24 липня 2019 року в справі №521/2016/16-ц, від 25 лютого 2020 року в справі №521/4397/17.

Разом з тим, вимога позову про стягнення із відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 яка продовжує навчання після досягнення повноліття і до припинення навчання, є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

За змістом ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчання, а також той з батьків, з яким вони проживають.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та неповнолітніми дочкою, сином.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними віку двадцяти трьох років.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

З матеріалів справи вбачається, що повнолітня ОСОБА_3 , на день звернення до суду не досягла 23 років, є ученицею денної форми навчання за спеціальністю прикладний живопис у Середній школі прикладеного мистецтва Їглава-Геленін Чеської Республіки. Навчання за денною формою позбавляє останню можливості працевлаштуватися та отримувати певний дохід, у зв`язку з чим є такою, що потребує матеріальної допомоги.

Позивачем було надано належні та достатні докази на підтвердження понесених нею витрат у зв`язку з навчанням доньки. Колегія суддів також враховує те, що позивач несе додаткові витрати на повнолітню ОСОБА_3 у зв`язку поставленим їй діагнозом - змішаний астигматизм обох очей.

Обґрунтовуючи достатній матеріальний стан відповідача, позивач вказувала на те, що відповідач ОСОБА_1 у зв`язку із загибеллю їх спільного сина повинен отримати грошову допомогу у розмірі 7500000 гривень. З даної суми ОСОБА_1 отримав у травні 1500000 грн. одноразовим платежем, після чого залишок суми 6000000 грн. розділено між позивачем та відповідачем порівну і з червня 2025 року отримує по 150000 грн. щомісяця до жовтня 2028 року.

Так, згідно копії витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №89/168 від 18 квітня 2025 року батьку та матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_4 призначено виплату в сумі 15000000 грн. у рівних частках.

Згідно з підпунктом «а» пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України членам сімей військовослужбовців, поліцейських чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов`язків та/або захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Оскільки сума грошової допомоги, яка надається членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання службових обов`язків не оподатковується, тому така грошова допомога не може вважатися доходом (заробітком) відповідача і не підлягає врахуванню при стягненні визначеного розміру аліментів.

Однак, отримання відповідачем зазначеної грошової допомоги свідчить про наявність у нього можливості надавати допомогу повнолітній донці, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі всіх видів його доходів, оскільки повнолітня донька сторін по справі потребує матеріальної допомоги, а відповідач не довів відсутності можливості її надавати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання ОСОБА_3 у розмірі 6456,05 гривень, відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухвалення нового судового рішення, яким позовну заяву у цій частині слід залишити без задоволення. У решті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бровді Іван Андрійович, задовольнити частково.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання ОСОБА_3 у розмірі 6456,05 гривень скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву у цій частині залишити без задоволення.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 листопада 2026 року.

Головуючий :

Судді: