Рішення № 141365617 у справі № 520/12855/26 від 09.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 листопада 2026 року Справа № 520/12855/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов., м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 26080214), третя особа: Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й поверх, ЄДРПОУ 40217097) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі за текстом - ВКДКА, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № ІІІ-010/2026 від 20.03.2026 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на момент прийняття відповідачем спірного рішення, строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за 2019-2023 роки сплив, позаяк останнім днем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за 2019 рік було 31.12.2020, за 2020 рік - 31.12.2021, за 2021 рік - 31.12.2022, з 2022 рік - 31.12.2023, за 2023 рік - 31.12.2024. Таким чином, на момент прийняття рішення відповідачем від 20.03.2026 про порушення дисциплінарної справи, передбаченого п. п. 3,5,6 ч.2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строк притягнення до відповідальності сплив, а тому позивач не може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності за вищевказаний період, а відтак рішення Вищою кваліфікаційною-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення №ІІІ-010/2026 від 20.03.2026 є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.

Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заява, за змістом якої не визнає викладені у позовній заяві позовні вимоги позивача, а також не погоджується та заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Зазначає, що рішення ВКДКА не створює для позивача жодних юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача в здійсненні професійної адвокатської діяльності. Таким чином, законом не встановлено обов`язку на стадії порушення дисциплінарної справи надавати оцінку обставинам вчинення адвокатом дисциплінарного проступку та прийняття рішення про закриття дисциплінарної справи у зв`язку зі спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, як це передбачено для наступних стадій дисциплінарного провадження. Так, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Твердження позивача стосовно строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є передчасними, на невідповідній стадії дисциплінарного провадження, та невмотивовано встановлено факт спливу строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 залучено Залучити до участі у справі №520/12855/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вищу школу адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , має статус адвоката відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1952, видане Радою адвокатів Харківської області 30.09.2015.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 відносно позивача, в якій ставиться питання про вжиття заходів реагування та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з невиконанням обов`язкових вимог з підвищення кваліфікації.

Членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_3 на підставі доручення №298/24 від 12.11.2024 здійснювалася перевірка відомостей, викладених в скарзі директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка відносно позивача.

За результатом перевірки членом дисциплінарної палати ОСОБА_3 , складено довідку про перевірку відомостей, викладених в скарзі директора Вищої школи адвокатури НААУ С. Кузьменка відносно позивача, згідно з якою, відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи відносно позивача.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 30 липня 2025 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно позивача за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України подала скаргу на вищевказане рішення, котра була отримана Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 05 вересня 2025 року, датована 04 вересня 2025 року.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІІ-010/2026 від 22 березня 2026 року скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України задоволена. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 30.07.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Матеріали дисциплінарної справи направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI /надалі - Закон № 5076-VI/.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 2 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Правовою основою діяльності адвокатури України згідно зі статтею 3 Закону № 5076-VI є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Частиною першою статті 4 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону № 5076-VI адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною першою статті 34 Закону № 5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною другою статті 34 Закону № 5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 40 Закону № 5076-VI передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно зі статтею 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Згідно з приписами частин першої - третьої статті 57 Закону № 5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов`язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Правила адвокатської етики (далі за текстом - ПАЕ) затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15 лютого 2019 року) та згідно преамбули надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката. Правила адвокатської етики (далі по тексту - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Згідно зі статтею 1 ПАЕ норми Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.

Відповідно до статті 2 ПАЕ дія Правил поширюється на:

- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;

- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;

- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;

- відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

За приписами статті 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Відповідно до статті 11 ПАЕ, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв`язку з виконанням доручення.

Згідно зі статтею 12 ПАЕ всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Положеннями статті 64 ПАЕ передбачено, що органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської стики всіма адвокатами України, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні адвокатську діяльність.

Відповідно до до абзацу 1, 2 статті 65 ПАЕ адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об`єднаннями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63 (далі за текстом - Порядок № 63), дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов`язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. У випадку поновлення адвокатської діяльності, яку було зупинено на рік і більше, адвокат зобов`язаний пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ та затвердженими Експертною радою з питань акредитації та сертифікації (далі - Експертна рада НААУ). Адвокат проходить зазначені курси протягом трьох місяців з моменту поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на: зміцнення їх правових навичок; практичну реалізацію правил адвокатської етики; підвищення рівня знань в напрямку прав людини та основоположних свобод; навчання повазі до прав та інтересів клієнтів; навчання захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню; навчання сприянню належному здійсненню судочинства та реалізації права на справедливий суд; заохочення до участі у наданні безоплатної правової допомоги; інше поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, вмінь та навичок.

Пунктами 5, 6 та 11 розділу І Порядку № 63 передбачено, що підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється у відповідності до цього Порядку операторами підвищення кваліфікації адвокатів за адміністрування підвищення кваліфікації адвокатів адміністратором.

Адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ.

Вища школа адвокатури НААУ: є адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні; адмініструє процес підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів; є оператором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, що не потребує акредитації; організовує та проводить заходи з підвищення кваліфікації адвокатів на всеукраїнському та регіональному рівнях (офлайн заходи, онлайн конференції, онлайн курси, дистанційні курси, вебінари тощо); здійснює щорічне планування навчальних продуктів за їх кількістю, тематикою, формою проведення тощо; веде облік і щорічно узагальнює інформацію про підвищення кваліфікації адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; в порядку, передбаченому Експертною радою НААУ, організовує процес акредитації сторонніх операторів підвищення кваліфікації адвокатів, на підставі рішень Експертної ради НААУ оформлює та видає сертифікати акредитації, повідомляє заявникам про відмову в акредитації (сертифікації); моніторить якість організації процесу підвищення кваліфікації адвокатів, що здійснюються сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, та надає відповідну інформацію Експертній раді з питань акредитації та сертифікації для реагування; на виконання Порядку акредитації та сертифікації, затвердженого головою Експертної ради НААУ, організовує процес акредитації заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації лекторів всіх операторів підвищення кваліфікації адвокатів та оформлює сертифікати акредитації (сертифікації) на підставі рішень Експертної ради НААУ; готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; розробляє та подає на затвердження Експертній раді НААУ проекти документів, що встановлюють вимоги до лекторів, експертів, заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та операторів підвищення кваліфікації адвокатів; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов`язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.

Відповідно до пункту 14 розділу І Порядку № 63 види підвищення кваліфікації адвокатів:

навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів. Кількість залікових балів в межах акредитації;

участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном. Кількість залікових балів в межах акредитації; участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення кваліфікації адвокатів (в тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення кваліфікації адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових балів в межах акредитації. У випадку, якщо навчальний продукт являє собою відеозапис, що не має чіткої структури курсу та не передбачає за результатами його перегляду зріз закріпленого матеріалу через тестування, то кількість залікових балів за такий вид підвищення кваліфікації дорівнює 1-му балу незалежно від кількості годин такого відео-запису. Це обмеження не стосується відеоматеріалів, які включаються в структуру онлайн-курсів з відповідною перевіркою знань;

виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. Застосовується подвоєна кількість балів в рамках акредитованого заходу; наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою Вищої школи адвокатури НААУ, 5000 знаків дорівнює одному заліковому балу;

видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання - 12 залікових балів;

здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності - 30 залікових балів;

здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності - 45 залікових балів;

- робота в органах адвокатського самоврядування (в тому числі на виборних позиціях без оформлення трудових відносин згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») - 5 залікових балів на рік; робота в складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та дисциплінарних палатах кваліфікаційно-дисциплінарних комісій в регіонах додатково 2 бали на рік з питань Правил адвокатської етики;

- участь в роботі комітетів НААУ (голова та заступники голови комітету НААУ - 10 балів на рік; член ради комітету 5 балів на рік). Участь адвоката в роботі комітету НААУ з питань адвокатської етики (голова, заступники та члени ради комітету) - додатково 2 бали на рік з питань Правил адвокатської етики; участь адвоката в роботі комітетів із захисту прав адвокатів рад адвокатів регіонів за поданням Голови ради адвокатів регіону (голова та заступники голови комітету - 10 балів на рік; член комітету 5 балів на рік). Чисельність членів комітету в поданні Голови ради адвокатів регіону не може перевищувати 15 осіб (за винятком Ради адвокатів м. Києва та Ради адвокатів Київської області, де чисельність членів комітету обмежується членами, які приймають активну участь в його роботі);

- успішне проходження онлайн тестування з подальшим нарахуванням залікових балів. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ відповідно до галузей права. Тестування з Правил адвокатської етики розробляються Вищою школою адвокатури НААУ із залученням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Максимальна кількість таких балів не може перевищувати 2 залікових бали на рік;

- успішне проходження онлайн тестування на тему «Нормативне регулювання статусу та питання діяльності органів адвокатського самоврядування». Тема включатиме зокрема (але не обмежуючись) такі питання: структура, повноваження органів адвокатського самоврядування, нормативні акти, що регулюють їх діяльність. Максимальна кількість таких балів не може бути більше, ніж 2 залікових балів на рік.

- інша діяльність, визначена Експертною радою НААУ.

Вимоги щодо підвищення кваліфікації адвокатів встановлені розділом ІІ Порядку №63.

Так, згідно з пунктами 16-33 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).

Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком.

Адвокати до досягнення ними 3-х річного адвокатського стажу зобов`язані пройти Модульну програму «Молодий адвокат», яку розробляє та реалізовує Вища школа адвокатури НААУ.

Адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов`язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин, з яких не менше 16 годин - щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.

Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).

Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.

Не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов`язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.

У випадку, якщо кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, то своїм рішенням такі комісії можуть також встановити обов`язок для такого адвоката пройти спеціалізоване додаткове підвищення кваліфікації з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури НААУ. Копія відповідного рішення направляється до Вищої школи адвокатури НААУ, яка забезпечує моніторинг виконання адвокатом вказаного рішення та надсилає відповідному адвокату перелік запланованих заходів з питань адвокатської етики на найближчі три місяці. Адвокат зобов`язаний пройти таке навчання протягом трьох місяців з дати винесення рішення комісією. Порушення адвокатом порядку проходження такого навчання без поважних причин вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком. У випадку не проходження адвокатом такого навчання у встановлений строк Вища школа адвокатури НААУ повідомляє КДКА відповідного регіону про невиконання рішення органу адвокатського самоврядування.

Адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить (з урахуванням обмежень, встановлених цим Порядком).

У разі тривалої (понад трьох місяців) втрати працездатності або з інших поважних причин, за відповідною заявою адвоката та за рішенням ради адвокатів регіону адвокат може бути звільнений від обов`язку підвищення кваліфікації протягом періоду оцінювання повністю або частково. Копія такого рішення ради адвокатів регіону направляється до ВША НААУ.

Адвокату України зараховуються академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів».

Академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів», визнаються еквівалентними академічним годинам та/або заліковим балам, отриманим на відповідних заходах, проведених в Україні.

У разі, якщо адвокат підвищує кваліфікацію відповідно до пункту 27 цього Порядку, адвокат зобов`язаний самостійно зберігати сертифікати (інші підтверджуючі документи) та матеріали про участь у заходах з підвищення кваліфікації, сертифікати про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами, інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом поточного року. Інформація про такі види підвищення кваліфікації надається у Вищу школу адвокатури не пізніше 20 грудня кожного звітного року.

Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ, видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.

Доступ до системи підвищення кваліфікації адвокатів надається адвокатам, які не мають заборгованості зі сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.

Адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки, надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.

З такого правового регулювання слідує, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, які є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Вищою школою адвокатури НААУ, як адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката про підвищення кваліфікації адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі та відповідні дані про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами подаються до НААУ для розміщення її в ЄРАУ. Порушення Правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом, є дисциплінарним проступком адвоката. Вчинення дисциплінарного проступку є підставою для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або рішення про закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути належним чином обґрунтованими та вмотивованими.

З огляду на те, що Вища школа адвокатури НААУ, як адміністратор процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, у відповідності до покладених на неї повноважень має доступ до повної інформації про підвищення кваліфікації адвокатом в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, в тому числі щодо підвищення кваліфікації позивачем, доводи позивача про те, що Вища школа адвокатури, як скаржник, не могла володіти повною інформацією про підвищення ним кваліфікації, колегія суддів відхиляє як безпідставні.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для звернення зі скаргою стала наявність на офіційному сайті ВША НААУ інформації, що адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ, та, на думку скаржника свідчить про порушення адвокатом ст.ст.11,65 Правил адвокатської етики, а також вимог рішення Ради адвокатів України від 03.07.2021 року за №63Ю, яким затверджено в новій редакції порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року за №111, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов`язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, що є відповідно до п.3 ч.2 ст. 34 та п.6 ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком та підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-010/2026 від 20.03.2026 викладені мотиви ВКДКА при прийнятті рішення. Так, в п.п.49-52 зазначеного вище рішення ВКДКА вказано, що в діях адвоката, які полягали у непідвищенні кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2023 роки, наявні ознаки порушення статей 11, 65 Правил адвокатської етики; неналежного виконання професійних обов`язків, визначених статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині дотримання правил адвокатської етики, підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, а саме рішення РАУ від 21.09.2019 №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція з наступними змінами та доповненнями).

Що стосується терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, на сплив якого посилається позивач в позовній заяві, суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».

З огляду на викладене, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з рішенням Ради адвокатів України № 22 від 07.06.2024 невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації за встановленим Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або притягненням винної у невиконанні обов`язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.

Згідно з рішенням Ради адвокатів України № 112 від 18.10.2025, навіть після притягнення винної у невиконанні обов`язку особи до відповідальності, адвокат згідно з законом все рівно зобов`язаний усунути порушення шляхом виконання встановленого законом обов`язку підвищення професійного рівня за роки, в яких він таке підвищення професійного рівня не здійснював.

Дисциплінарне стягнення не скасовує ані законного обов`язку адвоката регулярно підвищувати професійний рівень, ані вимоги усунути порушення. Якщо обов`язок підвищення професійного рівня на встановленому законодавством рівні за минулі роки не виконаний, адвокат продовжує перебувати у стані нового (подальшого) невиконання обов`язку та рішень органів самоврядування - з усіма наслідками за ст.ст. 34 та 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, суд критично оцінює доводи позивача щодо спливу строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язку з підвищення професійного рівня за 2019, 2020, 2021, 2023 роки.

Як встановлено судом, відповідно до статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат, зокрема, зобов`язаний дотримуватися правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, а також виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Невиконання зазначеного обов`язку полягає не лише у ненабранні адвокатом встановленої кількості залікових балів протягом конкретного календарного року, а у подальшому невиконанні обов`язку щодо підвищення професійного рівня за відповідний період.

У цьому контексті суд враховує, триваючим є правопорушення, яке, розпочавшись певною дією або бездіяльністю, надалі здійснюється безперервно шляхом невиконання покладеного на особу обов`язку. При цьому стан протиправності триває до моменту припинення такого невиконання, зокрема шляхом виконання відповідного обов`язку або притягнення особи до відповідальності.

Отже, саме по собі закінчення календарного року, за який адвокатом не виконано встановлені вимоги щодо підвищення кваліфікації, не припиняє обов`язку адвоката та, відповідно, не припиняє стану невиконання цього обов`язку.

Такий висновок узгоджується також із рішенням Ради адвокатів України №22 від 07.06.2024, відповідно до якого невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації за звітний календарний рік та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до моменту отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом установлених вимог з підвищення професійного рівня, або до притягнення винної особи до відповідальності.

Таким чином, обов`язок адвоката щодо підвищення професійного рівня за минулий період не припиняється з настанням 01 січня наступного календарного року. У разі невиконання такого обов`язку адвокат продовжує перебувати у стані невиконання вимог законодавства та рішень органів адвокатського самоврядування.

Вказана позиція суду підтримана Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2026 по справі №520/13158/26.

За встановлених у цій справі обставин позивач не виконав встановлені вимоги щодо підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2023 роки, при цьому доказів належного усунення зазначеного порушення до моменту розгляду дисциплінарної справи матеріали справи не містять.

Відтак, суд дійшов висновку, що невиконання позивачем обов`язку щодо підвищення професійного рівня має характер триваючого дисциплінарного проступку, а тому доводи про те, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності за кожен відповідний календарний рік розпочався та закінчився після спливу одного року з 31 грудня такого року, є помилковими.

За таких обставин перебіг строку притягнення до дисциплінарної відповідальності не може визначатися виключно з дати закінчення кожного календарного року, за який адвокатом не набрано необхідної кількості залікових балів, оскільки відповідне правопорушення продовжується у часі до моменту його припинення.

Таким чином, посилання позивача на сплив строку притягнення до дисциплінарної відповідальності за кожен із зазначених років є необґрунтованим та не спростовує правомірності висновків дисциплінарного органу.

Крім того, суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Також суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі № П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Таким чином, правову оцінку рішенню про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 826/14291/17 та підтриманий у постановах від 26.01.2023 у справі № 420/5597/19, від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов., м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 26080214), третя особа: Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й поверх, ЄДРПОУ 40217097) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 03.11.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.