Рішення № 141365638 у справі № 520/14431/26 від 09.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 листопада 2026 року Справа № 520/14431/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (с. Старовірівка, Нововодолазький р-н, Харківська обл., 63251, рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Черніков Денис Юрійович, діючи в інтерсах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 05.11.2024 по 12.12.2024;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 05.11.2024 по 12.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у порушенням вимог чинного законодавства, за час перебування позивача за період з 05.11.2024 по 12.12.2024 на лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з отриманими травмами під час захисту Батьківщини, відповідачем належним чином не було нараховано та не виплачено позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. Зазначену бездіяльність позивач вважає протиправною, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2025 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд клопотань було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у щорічній відпустці.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник Військової частини НОМЕР_2 , через систему «Електронний суд» 16.06.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що єдина наявна в матеріалах справи довідка про обставини травми № 1571/80 від 10.12.2025 (видана командиром в/ч НОМЕР_2 ) підтверджує обставини отримання травми від 25.10.2024 - вибухова травма, Цефалгічний синдром. Зазначена довідка стосується виключно цієї конкретної травми. Аналіз медичних документів, свідчить про таке: лікування з 05.11.2024 по 12.11.2024 (КНП ХОР «ОКПЛ № 3», виписка №29/14380 від 12.11.2024) - діагноз: порушення адоптації, асоційоване з бойовим стресом, тривожно -депресивний синдром, який не є наслідком травми від 25.10.2024 та не охоплюється довідкою № 1571/80 від 10.12.2025; лікування з 13.11.2025 по 12.12.2025 (КНП «ХОЗзНПД», виписка № 8131) - діагноз: розлад адоптації у вигляді тривожно - депресивної реакції з інсомнічним компонентом, який не є наслідком травми від 25.10.2024 та не охоплюється довідкою № 1571/80 від 10.12.2025. Крім того, представник відповідача звертає увагу на відсутність наказу командира як підстави виплати відповідно до дворівневої дискреційної процедури, передбаченої пунктами 9- 12 розділу XXXIV Порядку № 260: командир підрозділу подає рапорт із переліком осіб та відомостями про характер їхньої участі; командир частини на підставі рапорту та підтвердних документів видає наказ. За відсутності підтвердних документів - а саме довідки за формою Додатку 5 до Положення про ВЛК, яка б прямо пов`язувала конкретне стаціонарне лікування з бойовим пораненням - у командира відсутня підстава для видання відповідного наказу.

Представником позивача, через систему «Електронний суд» 22.06.2025 подано до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що довідка про обставини травми №1571/80 від 10.12.2025 підтверджує факт отримання позивачем вибухової травми, що пов`язане з виконанням бойового завдання із захисту Батьківщини. Вказана довідка встановлює причинний зв`язок між отриманою вибуховою травмою та виконанням бойового завдання. Бойове травмування 25.10.2024 солдатом ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_2 визнане таким, що пов`язане з виконанням бойового завдання із захисту Батьківщини, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1571/80 від 10.12.2025. Відповідач не надав жодного медичного висновку, який би спростовував наявність причинного зв`язку між вибуховою травмою від 25.10.2024 та подальшим стаціонарним лікуванням Позивача. Відповідач фактично підміняє медичну оцінку власними припущеннями, стверджуючи, що встановлені діагнози «не є наслідком травми від 25.10.2024». Однак, жодного документу, як судово-медичної експертизи чи іншого, який би встановлював відсутність такого причинного зв`язку, відповідачем не подано. Саме по собі зазначення у виписках діагнозів «розлад адаптації», «тривожно-депресивний синдром», «бойовий стрес» не свідчить про їх відокремленість від наслідків вибухової травми та участі у бойових діях, а навпаки зазначено у виписці №8180 стаціонарного лікування діагноз : порушення адаптації, асоційоване з бойовим стресом. Перебування позивача на безперервному стаціонарному лікуванні розпочалося через короткий проміжок часу після отримання вибухової травми - вже 05.11.2024, тобто через 11 днів після події, що свідчить про безпосередній зв`язок між отриманим бойовим травмуванням та необхідністю подальшого лікування. Позивач був направлений на огляд до психіатру у ЗМЗ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та після проведеного огляду було встановлено діагноз: тривожно-депресивний розлад з емоційно-вольовою нестійкістю та просуїцидальною налаштованістю, внаслідок перенесеної гострої реакції на стрес, що підтверджується довідкою про огляд психіатром від 30.10.2024, копія якої наявна в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 17.06.2025 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_4 .

Відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році" та директиви командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-22/ДСК "Про проведення додаткових організаційних заходів у Командуванні Сил територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році" Військова частина НОМЕР_4 з 26.07.2025 переформована, умовне найменування та ідентифікаційні коди анульовано. Правонаступником визначена військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), що підтверджено відповідачем.

Відповідно до первинної медичної картки Форми 100 позивачем 25.10.2024 отримано вибухову травму.

За наявними матеріалами справи позивачу 30.10.2024 проведено огляд психіатром у ЗМЗ ОТУ «ДОНЕЦЬК» та поставлено діагноз: Тривожно-депресивний розлад з емоційно-вольовою нестійкістю та просуїцидальною налаштованістю, внаслідок перенесеної гострої реакції на стрес. Стан після ВТ (25.10.2024) цефалгічний синдром.

Відповідно до виписки №8180 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Хмельницькій психіатричній лікарні №1 Хмельницької обласної ради з 05.11.2024 по 12.11.2024 з діагнозом: F43.2 Порушення адаптації, асоційоване з бойовим стресом, тривожно-депресивний синдром. Супутній діагноз Хронічний бронхіт. Ускладнення: ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН І ст.

Відповідно до виписки з карти стаціонарного хворого №9262 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ХОЗзНПД» ХОР з 13.11.2024 по 12.12.2024 з діагнозом: Розлад адаптації у вигляді тривожно-депресивної реакції з інсомнічним компонентом. Супутній діагноз: Посттравматична енцефалопатія І ст. з незначним порушенням функції у вигляді лівобічного комірцевого синдрому. Хронічна вертеброгенна цервіко-люмбалгія з незначним порушенням функції у вигляді мязево-клонічного, корінцево-больового синдромів. Змішаний астигматизм ступенем 0,5 Д при гостроті зору з корекцією 0,6 правого ока, 0,7 лівого ока, екзофтальм, початкова катаракта, пресбіопія обох очей. Стеатоз печінки без порушення функції. Хронічний холецистит, стадія ремісії. Хронічний панкреатит, стадія ремісії. Наслідки ВТ (23.01.2023) ВОСП м`яких тканин грудної клітки зліва на задній поверхні у вигляді зміцнілого рубця.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 від 23.06.2025 №1572/3340 позивач з 27.02.2022 по 10.10.2022, з 16.10.2022 по 13.01.2023, з 20.01.2023 по 17.02.2023, з 29.09.2024 по 03.10.2024, з 17.10.2024 по 25.10.2025, з 19.12.2024 по 26.01.2025, з 11.02.2025 по 11.02.2025, з 26.02.2025 по 11.05.2025, з 27.05.2025 по 17.06.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1571/80 від 10.12.2025 позивач 25.10.2024 одержав Вибухову травму (25.10.2024). Цефалгічний синдром. За обставин: 25.10.2024 року в районі населеного пункту Золота Нива під час стрілецького бою. Причинами та умовами, що сприяли отриманню бойового травмування, стала збройна агресія з боку збройних сил Російської Федерації. Бойове травмування військовослужбовця пов`язане з виконанням бойового завдання із захисту Батьківщини, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, під час виконанням обов`язків військової служби. Перебував в засобах індивідуального захисту. Причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) Не пов`язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення та Не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, Не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Позивач не погоджується з ненарахуванням та невиплатою додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. за період перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з отриманими травмами під час захисту Батьківщини з 05.11.2024 по 12.12.2024. З цих підстав позивач через представника звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Положення абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII передбачають, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 статті 9-2 Закону № 2011-ХІІ під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).

Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

За змістом п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої п. 1 Постанови № 168, Міністр оборони України прийняв Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.

Положеннями п. 7 Окремого доручення № 912/з/29 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також, включати військовослужбовців, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної комісії).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).

У Довідці обов`язково зазначити: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі одночасно надавати висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 2, 3 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Згідно з п. 17 розділу I Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Таким чином, додаткова винагорода у розмірі збільшеному до 100 000 грн виплачується також військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної комісії).

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.1. Положення № 402 визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Розділом 21 Положення № 402 визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.

У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення (п. 21.1 Положення № 402).

Відповідно до пункту 21.5. постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочиннихугруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Верховний Суд у постанові від 27.08.2026 у справі № 400/13836/23 дійшов висновку, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.

З аналізу нормативного регулювання слідує, що саме військово-лікарська комісія у своїй постанові встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв. При цьому відповідне Положення розмежовує такі формулювання: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»; «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби»; а також «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» та ін.

Саме формулювання постанови ВЛК має вирішальне значення для вирішення питання про право на виплату додаткової винагороди. Зокрема, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) кваліфіковане як пов`язане із захистом Батьківщини - виплата здійснюється. Натомість, якщо встановлено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов`язане лише з виконанням обов`язків військової служби (поза бойовими діями) або взагалі не пов`язане з проходженням військової служби - підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн відсутні.

Постанова КМУ № 168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Відповідно до виписки №8180 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Хмельницькій психіатричній лікарні №1 Хмельницької обласної ради з 05.11.2024 по 12.11.2024 з діагнозом: F43.2 Порушення адаптації, асоційоване з бойовим стресом, тривожно-депресивний синдром. Супутній діагноз Хронічний бронхіт. Ускладнення: ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН І ст.

Відповідно до виписки з карти стаціонарного хворого №9262 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ХОЗзНПД» ХОР з 13.11.2024 по 12.12.2024 з діагнозом: Розлад адаптації у вигляді тривожно-депресивної реакції з інсомнічним компонентом. Супутній діагноз: Посттравматична енцефалопатія І ст. з незначним порушенням функції у вигляді лівобічного комірцевого синдрому. Хронічна вертеброгенна цервіко-люмбалгія з незначним порушенням функції у вигляді мязево-клонічного, корінцево-больового синдромів. Змішаний астигматизм ступенем 0,5 Д при гостроті зору з корекцією 0,6 правого ока, 0,7 лівого ока, екзофтальм, початкова катаракта, пресбіопія обох очей. Стеатоз печінки без порушення функції. Хронічний холецистит, стадія ремісії. Хронічний панкреатит, стадія ремісії. Наслідки ВТ (23.01.2023) ВОСП м`яких тканин грудної клітки зліва на задній поверхні у вигляді зміцнілого рубця.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, зокрема, довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), які пов`язують порушення адаптації позивача із захистом Батьківщини.

Суд зазначає, що питання пов`язаності захворювання позивача із проходженням військової служби чи пов`язаності його із захистом Батьківщини не є спірним у даному випадку, оскільки враховуючи положення Постанови № 168 підставою для нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є саме підтверджені обставини отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаних із захистом Батьківщини.

У той же час, надані позивачем довідки та виписки із медичних установ містять інформацію щодо проходження ним лікування через захворювання, яке хоча й пов`язане з проходженням військової служби, однак не створює умов для отримання щомісячної додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168.

Стосовно посилань позивача не те, що захворювання, що спричинило проходження лікування у спірний період, було наслідком отриманої під час захисту Батьківщини травми, суд зазначає про відсутність будь-яких доказів факту отримання такого поранення чи травми.

Надані позивачем первинні медичні картки (форма 100) також не містять відомостей про отримання позивачем саме поранення, контузії, травми чи каліцтва.

За наведених обставин суд доходить висновку, що перебування позивача у спірні періоди на стаціонарному лікуванні не є правовою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої Постановою № 168.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволені адміністративного позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (с. Старовірівка, Нововодолазький р-н, Харківська обл., 63251, рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 03.11.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.