Рішення № 141365774 у справі № 206/8409/26 від 10.11.2026

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа №206/8409/26

2-а/206/60/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 року Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Румянцев О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2026 року Самарського районного суду міста Дніпра надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою №542 від 20.07.2026р. начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) наклав на Мельникова С.В. як на керівника ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА «ТРАНССТРОЙІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 35201169) штраф 59500 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Єдина фактична підстава, викладена в постанові: 17.06.2026 представники Відповідача разом з представником Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради прибули до юридичної адреси ТОВ (м. Дніпро, вул. Каденюка Леоніда, 6К) для планової перевірки стану військового обліку, але представників підприємства там не виявили, тому перевірку провести не вдалося. Звідси зроблено висновок, що ОСОБА_1 , як посадова особа Товариства не посприяв ІНФОРМАЦІЯ_2 у його роботі. За постановою, про перевірку керівника ТОВ було повідомлено листом ТВО начальника Відповідача, і проводитися вона мала в період з 09 по 13 червня 2026 року. Візит відбувся 17.06.2026, тобто поза цим періодом. Протокол про адміністративне правопорушення не складався; у постанові це обґрунтовано посиланням на ст.258 КПК України. За постановою, 07.07.2026 йому рекомендованим листом надіслано повідомлення про розгляд справи 20.07.2026 о 10:00 за адресою: вул. Електрична, 1Б. Адреси відправлення, номера відправлення й доказів вручення постанова не містить. Такого повідомлення він не отримував. Копію постанови йому не вручено й не надіслано (графа про отримання копії в постанові порожня). Про існування постанови він дізнався лише 08.10.2026 року через сповіщення Банку, про те, що за виконавчим провадженням №82114955 було накладено арешт на його рахунки. Після цього сповіщення, він перевірив та отримав постанову про відкриття виконавчого провадження через «ДІЯ», теж 08.10.2026р. Тоді ж йому стало відомо про заяву Відповідача №244/4673 до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі про відкриття виконавчого провадження та саму Постанову №542. Щодо заяви до виконаної служби - у цій заяві сума названа тричі по-різному: 59 500 грн, «34 000 грн 00 коп.» і 119 000 грн; як місце проживання «боржника» вказано адресу підприємства (вул. Леоніда Каденюка, 6-К), а не його адресу, зазначену в самій постанові. Протокол не складено без законної підстави (ст.ст.254, 256, 258 КУпАП). Протокол - обов`язкова форма фіксації обвинувачення: у ньому викладається суть правопорушення, відображаються пояснення особи, їй роз`яснюються права. Виняток, передбачений ст. 258 КУпАП (у редакції Закону № 3696-ІХ), стосується лише правопорушень за ст. 210, 210-1, вчинених в особливий період особою, яка без поважних причин не з`явилася на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про його дату, час і місце, - і лише за наявності в ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику. У цій справі: (а) йому не ставиться у вину неявка на виклик ТЦК, йомк інкримінують нібито несприяння перевірні підприємства; (б) жодних підтвердних документів про отримання ним будь-якого виклику Відповідач не навів. Також, відповідач у тексті оскаржуваної Постанови посилається на ст.258 КПК України - проте, КПК регулює кримінальне провадження, а не справи про адміністративні правопорушення. Отже підстав не складати протокол не було, і він був позбавлений гарантій та прав, які він забезпечує. Подію і склад правопорушення не доведено (ст. 9, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП). Фабула постанови суперечить сама собі. У ній одночасно сказано, що члени комісії «не були допущені до перевірки» і що за адресою «не було виявлено представників» підприємства. Недопуск можливий лише тоді, коли є особа, яка відмовляє в доступі. Якщо нікого не було, відмови не було, а отже не встановлено ні дії, ні бездіяльності, яку можна поставити мені у вину. Також, проводитися перевірка мала в період з 09 по 13 червня 2026 року. Візит відбувся 17.06.2026, тобто поза цим періодом. Відсутні докази. Постанова не посилається на акт, рапорт, фото- чи відеофіксацію, пояснення членів комісії чи свідків, не називає членів комісії й документи про її створення. Без таких матеріалів факт недопуску ґрунтується лише на твердженні самого органу, а оцінка доказів за ст. 252 КУпАП і з`ясування обставин за ст. 280 КУпАП неможливі. Замість встановлених обставин, як того вимагає ст. 283 КУпАП, постанова містить перелік законів і висновок «тобто не посприяв». Перевірку не було належно призначено. Згідно з самою постановою перевірка мала відбутися 09-13.06.2026; візит 17.06.2026 відбувся поза цим періодом, а доказів повідомлення про нову дату немає і не зазначено. Доказів вручення мені листа ТВО начальника також немає і не вказано. Обов`язку бути за юридичною адресою ТОВ «ІГ «ТРАНССТРОЙІНВЕСТ» у довільний день, про який мене не попереджали, закон не встановлює. Порядок № 1487 (розділ про перевірки стану військового обліку та додаток 31) передбачає проведення перевірки комісією за планом і фіксацію результатів актом; жодного акта, у тому числі про неможливість проведення перевірки, постанова не містить і не вказує навіть реквізити документу. Не названо порушену норму та не встановлено вину. Постанова цитує ст. 21 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 38 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 34 Порядку № 1487. Ці норми зобов`язують підприємства сприяти ТЦК. подавати на його вимогу відомості та звіряти списки військового обліку. Постанова не стверджує, що мені чи підприємству ставилася вимога про подання відомостей, яку не виконано, чи що порушено строки звіряння. Жодна з цих норм не зобов`язує керівника особисто перебувати на юридичній адресі підприємства в день візиту комісії. Постанова не містить жодного слова й про форму вини (ст. 9-11 КУпАП), хоча без вини немає правопорушення. Сумнівна підстава перевірки. Постанова посилається на Закон «Про місцеві державні адміністрації» і на План перевірок, затверджений рішенням Дніпровської міської ради від 17.02.2026 № 9-17/2. Рішення Дніпровської міської ради містить графік перевірок, за яким районні ТЦК та СП мають провести звіряння облікових даних особових карток призовників і військовозобов`язаних, які працюють на підприємствах. Зазначеним рішенням не встановлюється обов`язок Товариства надавати якісь відомісті. За цим рішенням міської ради Відповідач мав звернутись до Товариства для звіряння облікових даних особових карток призовників і військовозобов`язаних, проте запитів або листів таких від Відповідача не надходило. Саме по собі рішення міської ради не є підставою для виходу на перевірку. Також, оскаржувана постанова навіть не містить ніякого підтвердження, що Товариство знаходиться в переліку підприємств для проведення звіряння облікових даних. Відповідач зобов`язаний довести законність підстав перевірки (ч. 2 ст. 77 КАС). Штраф призначено в максимальному розмірі без мотивування (ст. 33 КУпАП) Санкція ч., ст. 210-1 КУпАП для посадових осіб - від 34 000 до 59 500 грн. Йому призначено верхню межу. У оскаржуваній постанова чітко зазначено, що до адміністративної відповідальності він раніше не притягувався: обтяжуючих обставин не встановлено; характер діяння, ступінь вини, особу та майновий стан не враховано. Максимальне стягнення без обґрунтування порушує ст. 33 КУпАП і вимогу пропорційності рішення суб`єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 2 КАС), Постанову не вручено, тому примусове виконання передчасне (ст. 285, 307, 308 КУпАП). Копія постанови має бути вручена або надіслана протягом трьох днів (ст. 285). Штраф сплачується не пізніше 15 днів з дня вручення постанови (ст. 307), і лише після спливу цього строку постанова спрямовується на примусове виконання зі стягненням подвійного розміру штрафу (ст. 308). Доказів вручення немає, тож 15-денний строк не розпочався, а звернення до органу ДВС та вимога подвійного штрафу є безпідставними. Заява до ДВС до того ж суперечлива за сумами (59 500 / 34 000 / 119 000 грн) і містить неправильну адресу боржника. Постанова №542 від 20.07.2026 винесена з істотними порушеннями матеріального й процесуального права, а його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, Відповідачем не доведена. Це підтверджується усім вищезазначеним. Перевірка мала проводитися в період з 09 по 13 червня 2026 року. Візит ніби то відбувся 17.06.2026, тобто поза періодом перевірки. За таких обставин обов`язок довести правомірність рішення лежить на Відповідачі (ч. 2 ст. 77 КАС), а всі сумніви щодо події й вини тлумачаться на мою користь (ст. 62 Конституції, ст. 6 ЄКПЛ). Відповідач цього обов`язку не виконав. Оскаржувана постанова є необґрунтованою, ухваленою не у спосіб, визначений законом, і підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Відповідач звернувся до органу ДВС з вимогою стягнути з мене штраф у подвійному розмірі (за його ж розрахунком - 119 000 грн). Примусове виконання може призвести до арешту коштів і майна та інших обмежень, а поновлення порушених прав після цього буде ускладненим. Ознаки протиправності постанови очевидні (розділ II). Прошу зупинити дію постанови № 542 від 20.07.2026 та зупинити стягнення за нею, включно з виконавчим провадженням №82114955, відкритим за заявою Відповідача № 244/4673 від 29.09.2026р., до набрання законної сили рішенням у цій справі. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 542 від 20.07.2026 про накладення на нього штрафу 59 500 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП (відсутність події і складу адміністративного правопорушення). Стягнути з Відповідача судові витрати. Вжити заходів забезпечення позову, зазначених у розділі IV.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 20 жовтня 2026 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та забезпечено позов.

29 жовтня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІГ «ТРАНССТРОЙІНВЕСТ», керівником якого є позивач, було включене до затвердженого плану перевірок стану військового обліку на 2026 рік. Однак 17 червня 2026 року провести перевірку не вдалося у зв`язку з відсутністю Товариства та його посадових осіб за місцезнаходженням, що було зафіксовано актом міжвідомчої комісії. Представник відповідача зазначає, що забезпечення організації військового обліку та можливості проведення відповідної перевірки належить до обов`язків керівника підприємства, а тому вважає, що позивач допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Також вказує, що повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення було завчасно направлено позивачу за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулося у зв`язку із закінченням строку зберігання. Копію оскаржуваної постанови також було направлено позивачу поштою у встановлений законом строк. На думку відповідача, допущені в повідомленні про перевірку неточності щодо її дат та описка в посиланні на процесуальний кодекс не вплинули на законність оскаржуваної постанови. Вважає постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП правомірною та обґрунтованою. Також заперечує проти стягнення з відповідача судового збору, сплаченого позивачем.

04 листопада 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що твердження відповідача про обізнаність товариства та його керівника щодо проведення перевірки не відповідають дійсності, оскільки товариство не отримувало відповідного повідомлення, а зазначена в ньому дата перевірки не відповідала фактичній. Крім того, товариство не мало обов`язку самостійно контролювати затверджені виконавчим комітетом Дніпровської міської ради плани перевірок. Також позивач заперечує висновок про відсутність товариства за юридичною адресою 17 червня 2026 року, посилаючись на те, що відповідачу було достеменно відомо про фактичне місцезнаходження товариства, оскільки з 2022 року його представники неодноразово відвідували територію підприємства з метою відбору транспортних засобів та техніки для потреб ЗСУ, а товариством загалом передано 17 одиниць техніки та транспортних засобів. При цьому акт міжвідомчої комісії, затверджений 26 червня 2026 року, на думку позивача, не є беззаперечним, достатнім та допустимим доказом відсутності товариства за місцезнаходженням. Щодо поштових відправлень позивач зазначає, що надані відповідачем роздруківки з трекінгу Укрпошти самі по собі не підтверджують належного повідомлення позивача та товариства. Відповідачем не надано належних поштових документів, які б підтверджували вручення або невручення кореспонденції, зокрема оригіналів конвертів із відповідними відмітками оператора поштового зв`язку та описів вкладення. За таких обставин позивач вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за його відсутності порушив право на захист. Крім того, позивач звертає увагу на допущені відповідачем помилки в документах, зокрема щодо періоду проведення перевірки (09-13 червня замість 16-20 червня) та посилання на статтю 258 КПК України. На думку позивача, такі неточності не можуть розцінюватися виключно як технічні описки, оскільки стосуються обставин, покладених в основу притягнення до адміністративної відповідальності, та свідчать про порушення вимог до змісту постанови, передбачених статтею 283 КУпАП. Також позивач зазначає, що відповідач безпідставно посилається на відсутність обставин, які пом`якшують відповідальність, оскільки товариство тривалий час сприяло виконанню мобілізаційних заходів та передавало транспортні засоби й техніку для потреб ЗСУ, а сам позивач був позбавлений можливості надати пояснення та повідомити про такі обставини під час розгляду адміністративної справи. Окремо позивач наголошує на відсутності підстав для розгляду справи без складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки передбачений статтею 258 КУпАП виняток стосується визначених законом випадків неявки особи за викликом ТЦК та СП за умови її належного повідомлення, тоді як у цій справі йому інкримінується несприяння проведенню перевірки підприємства. При цьому доказів отримання ним або товариством відповідних повідомлень відповідачем не надано. З огляду на викладене позивач вважає, що постанова № 542 від 20 липня 2026 року винесена з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, а його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, не доведена. Відповідач не виконав покладеного на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язку щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим позивач просить позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову № 542 від 20 липня 2026 року про накладення штрафу в розмірі 59 500 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи позицію позивача та представника відповідача, дослідивши надані письмові докази, суддя вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що постановою №542 від 20.07.2026р. начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 наклав на Мельникова С.В., як на керівника ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА «ТРАНССТРОЙІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 35201169) штраф 59500 грн за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Із постанови вбачається, що 17.06.2026 представники ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з представником Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради прибули до юридичної адреси ТОВ (м. Дніпро, вул. Каденюка Леоніда, 6 К) для планової перевірки стану військового обліку, але представників підприємства там не виявили, тому перевірку провести не вдалося. Звідси зроблено висновок, що я, ОСОБА_1 , як посадова особа Товариства не посприяв ІНФОРМАЦІЯ_2 у його роботі.

ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу керівника ТОВ «ІГ ТРАНССТРОЙІНВЕСТ» направлено повідомлення №244/2605 від 08.05.2026 року про те, що 09-13 червня 2026 року заплановано перевірку військового обліку військовозобов`язаних, резервістів та призовників у ТОВ «ІГ ТРАНССТРОЙІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 35201169 комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Згідно п.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

В силу положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі ст.279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз`яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов`язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягається до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

При цьому обов`язок належним чином повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06 лютого 2020 року по справі № 205/7145/16-а.

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил,норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За правилами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Зі змісту оскаржуваної постанови та наданого повідомлення вбачається, що перевірку стану військового обліку ТОВ «ІГ ТРАНССТРОЙІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 35201169було заплановано на період з 09.06.2026-13.06.2026, тоді як фактичний вихід представників контролюючих органів за адресою підприємства відбувся 17.06.2026, тобто поза межами визначеного періоду. При цьому постанова не містить відомостей про зміну строків проведення перевірки, належне повідомлення про нову дату її проведення або докази отримання ОСОБА_1 відповідного повідомлення.

Крім того, в оскаржуваній постанові одночасно зазначено, що представників підприємства за його адресою не виявлено та що членів комісії не було допущено до перевірки. Водночас сам факт відсутності представників підприємства за місцем його знаходження не підтверджує вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання перевірці, або невиконання ним конкретного обов`язку, передбаченого законодавством. Відповідачем не наведено відомостей про встановлену вимогу, яку позивач не виконав, чи про конкретні дії або бездіяльність, що утворюють об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення.

Саме по собі нездійснення перевірки через відсутність представників підприємства за його юридичною адресою не є достатнім доказом вчинення посадовою особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Для притягнення до адміністративної відповідальності необхідно встановити конкретне порушення вимог законодавства, обставини його вчинення та вину особи.

Також суд бере до уваги доводи позивача щодо недотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

За загальним правилом, установленим ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, у якому зазначаються обставини правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи. Винятки з цього правила передбачені ст.258 КУпАП і підлягають застосуванню лише за наявності визначених законом умов.

Однак, з оскаржуваної постанови не вбачається, що позивачу інкримінувалася неявка за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за умови належного повідомлення про такий виклик. Йому поставлено у вину несприяння проведенню перевірки стану військового обліку підприємства. Відомостей про наявність передбачених ст.258 КУпАП підстав для не складення протоколу постанова не містить.

Недотримання встановленої процедури притягнення до адміністративної відповідальності за наведених обставин свідчить про порушення процесуальних гарантій позивача.

Відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності. Відомості, викладені в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості дійти висновку про наявність у діях позивача конкретного порушення вимог закону, а також про його вину у вчиненні такого правопорушення.

За приписами п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення за результатами оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи встановлені обставин, суд приходить до висновку, що постанова №542 від 20.07.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення винесена без належного встановлення обставин справи та підтвердження складу адміністративного правопорушення, а відтак підлягає скасуванню.

Оскільки відповідачем не доведено наявності в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 129 Конституції України, ст.ст. 7, 38, 210-1, 245, 247, 251, 252, 258, 260, 265-4, 267, 280, 293, 296 КУпАП України, ст.ст.6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 257-262, 286, 295 КАС України, суддя -

ВИРІШИВ:

Адміністративного позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №542 від 20.07.2026 про накладення на позов ОСОБА_1 штрафу у розмірі 59500 грн за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П.Румянцев