Ухвала № 141365827 у справі № 200/4046/26 від 09.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 листопада 2026 р. № 200/4046/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №406 від 27.10.2024 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

На виконання вимог ухвали суду представником позивача надано заяву, відповідно до якої зазначено, що 24.10.2024 року позивача було фактично затримано працівниками поліції та представниками ТЦК та СП, після чого його примусово доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він утримувався без належного документального оформлення, без доступу до адвоката та без вручення будь-яких документів. У подальшому позивача було доставлено до навчального центру, при цьому жодних документів щодо проходження ВЛК, направлення до військової частини чи наказу про призов йому не вручалось та не надавалось для ознайомлення. Саме наказ командира військової частини НОМЕР_1 №406 від 27.10.2024 року, який є предметом оскарження у даній справі, позивачу не вручався та про його існування позивач не був повідомлений. Лише після звернення представника позивача із адвокатським запитом від 30.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , листом від 19.02.2026 року вперше було надано копію наказу №406 від 27.10.2024 року про призов позивача на військову службу. Таким чином, саме 19.02.2026 року позивач фактично дізнався про існування оскаржуваного наказу та отримав можливість ознайомитися зі змістом відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

У період з 29.10.2026 по 30.10.2026 суддя Пасечнік О.В. перебувала у щорічній основній відпустці, у період з 26.10.2026 по 28.10.2026 суддя Пасечнік О.В. перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, тому вирішення питання щодо розгляду даної заяви здійснюється в перші робочі дні.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви убачається, що предметом оскарження є, зокрема, наказ №406 від 27.10.2024.

Відтак, спірні правовідносини пов`язані із проходженням позивачем публічної служби.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Установлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зауважено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Позивач оскаржує наказ від №406 від 27.10.2024.

Разом з тим, з цим позовом до суду звернувся 19.05.2026.

Суд зазначає, що позивач сам у заяві зазначає, що 24.10.2024 року позивача було фактично затримано працівниками поліції та представниками ТЦК та СП, після чого його примусово доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він утримувався без належного документального оформлення, без доступу до адвоката та без вручення будь-яких документів. У подальшому позивача було доставлено до навчального центру, при цьому жодних документів щодо проходження ВЛК, направлення до військової частини чи наказу про призов йому не вручалось та не надавалось для ознайомлення.

Так, позивачем зазначено у позовній заяві, що 26.10.2024 року у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги особовий склад військової частини було розосереджено. За цих обставин ОСОБА_1 залишив територію військової частини.

Враховуючи вищевикладене, позивачем істотно порушено строк звернення до суду з даним позовом, таким чином, суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені позивачем підстави поновлення такого строку є неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 .

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Пасечнік О.В.