Рішення № 141365848 у справі № 191/7075/25 від 13.10.2026

Справа № 191/7075/25

Провадження № 2/191/3825/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді -Форощука О.В.

за участю секретаря - Рибак М.П.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02.05.2025-100001688 від 02.05.2025 року, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти та зобов`язався повернути їх разом із процентами у строки, визначені договором.

Оскільки відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача в сумі 30 300, 00 грн., з яких: 10000 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 13 300,00 грн. - заборгованість по процентам, 2000 грн. - загальна заборгованість по комісії, неустойка - 5000,00 грн., а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча завчасно та належним чином був повідомленим про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02.05.2025-100001688 від 02.05.2025 року, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти та зобов`язався повернути їх разом із процентами у строки, визначені договором.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст. ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 02.05.2025-100001688 від 02.05.2025 року, сума заборгованості становить 30 300, 00 грн., з яких: 10000 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 13 300,00 грн. - заборгованість по процентам, 2000 грн. - загальна заборгованість по комісії, неустойка - 5000,00 грн..

Відповідачем, наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не спростований, власних розрахунків останнім не подано, тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний.

Враховуючи те, що судом встановлено факт укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору №02.05.2025-100001688 від 02.05.2025 року, встановлено факт отримання відповідачем коштів за кредитним договором та факт неповернення їх відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, ту обставину, що ТОВ «Споживчий центр», тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками у загальному розмірі 25 300,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості неустойки в розмірі 5000,00 грн. суд зазначає наступне.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані виключно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний суд у постанові від 18.10.2023 року у справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23) вказав, що аналізу положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень та статей 1046, 10493, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розпоряджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Отже, судом враховані пункти 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, пункти 6-1 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, тому такі нарахування підлягають списанню.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 5000,00 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2022,66 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №02.05.2025-100001688 від 02.05.2025 року в розмірі 25 300 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2022 грн., 66 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. В. Форощук