Ухвала № 141366016 у справі № 191/6663/26 від 30.10.2026

Справа № 191/6663/26

Провадження № 4-с/191/17/26

У Х В А Л А

іменем України

30 жовтня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чорна О.В., розглянувши скаргу боржниці ОСОБА_1 на бездіяльність в.о начальника Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бігми Г.О.,

ВСТАНОВИВ:

До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність в.о начальника Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бігми Г.О., якою вона просить зобов`язати Синельниківський відділ Державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного 16.06.2010 року, номер запису про обтяження 24007339 накладений Покровською державною нотаріальною конторою Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області АЕ № 917456 від 31.05.2010 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 38804699 від 18.12.2017 Покровської державної нотаріальної контори Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кривошей Ольги Григорівни.

Ознайомившись зі скаргою та доданими до неї матеріалами, суддя дійшов висновку, що скарга не відповідає вимогам ЦПК України з таких підстав.

Відповідно до ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини другої, третьої, четвертої статті 447 ЦПК України скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

До скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Суд встановив, що в порушення правових приписів статті 447 ЦПК України у поданій скарзі не зазначено:

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у всіх учасників;

- ідентифікатора для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

- реквізитів виконавчого документа;

- дати, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

- зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

- викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Також відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 448 ЦПК України до скарги додаються докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Всупереч вимогам закону скаржниця взагалі не зазначає у скарзі стягувача, інших учасників (нотаріуса) й відповідно їх повного найменування, місцезнаходження та відомостей щодо електронного кабінету і не надає доказів направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів цим учасникам справи.

Боржниця безпідставно посилається на бездіяльність державного виконавця як на триваючу дію, оскільки зверненню до суду з вимогою про зняття арешту передує звернення до державного виконавця та відмова державного виконавця у скасуванні такого арешту. Дата отримання такої відмови і є початком 10-денного строку, коли особа дізналась про порушення своїх прав в цій частині. При цьому зі скарги незрозуміло чи зверталась скаржниця із заявою про зняття арешту до державного виконавця і чи отримувала відмову.

Також в скарзі відсутні будь-яке викладення фактичних обставин у зв`язку з чим накладений арешт, у якій справі, хто стягувач, яка сума боргу, чи вона погашена тощо.

Скаржниця через систему «Електронний суд» надала копію листа від державного виконавця, яка є нечитабельною, дуже поганої якості; з цього листа неможливо встановити його зміст.

Окрім того, суд зазначає наступне.

Скаржниця посилається на те, що листом від 01.07.2026 року за вихідним № 63399 за підписом в.о. начальника Синельниківського відділу Державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бігми Г.О. їй було повідомлено, що матеріали виконавчого провадження періоду по 2017 рік знищені відповідно до п.2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказами Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5, зареєстрованою МЮУ 08.06.2017 року за № 699/30567 у зв`язку із закінченням передбаченого законодавством терміну його зберігання на підставі розпорядчого документа керівника відділу ДВС. Також зазначено, що відповідно до ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» відсутні законні підстави для зняття арешту з майна (коштів) боржника.

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 2-2744/2010 (постанова від 12 серпня 2026 року) і в цій постанові прямо посилається на те, що «нормою пункту 16 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції від 01 листопада 2022 року) визначено, що у разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення, знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження. …».

Виходячи з правових висновків Верховного суду боржниці слід звернутися з відповідною заявою до державного виконавця про вжиття заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження; в рамках відновленого провадження слід звернутися із заявою про скасування арешту майна і у разі відмови - звертатися до суду.

У даному випадку суд позбавлений навіть можливості витребувати матеріали виконавчого провадження для розгляду скарги про зняття арешту майна по суті; більше того - оскільки на теперішній час виконавче провадження знищене - державний виконавець не міг надати мотивоване обґрунтоване рішення про зняття арешту (або відмову про зняття арешту) до моменту відновлення ним такого виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Враховуючи, що скарга не відповідає вимогам ч.ч. 3, 4 ст. 448 ЦПК України, скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

Зазначене не перешкоджає заявнику повторно звернутись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця.

Керуючись ст. ст. 447 - 448 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу боржниці ОСОБА_1 на бездіяльність в.о начальника Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бігми Г.О. повернути без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення скарги без розгляду не позбавляє його права повторно звернутися до суду після усунення обставин, що стали підставою для її повернення, з дотриманням вимог ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Суддя О. В. Чорна