Рішення № 141366104 у справі № 520/26432/26 від 09.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 р. № 520/26432/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо внесення змін до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) у режимі «макетної обробки», що полягають у: заміні автоматично розрахованих системою ІКІС ПФУ значень складових пенсійної виплати на інші значення; видаленні окремих складових пенсійної виплати, як таких, що здійснені без достатніх правових підстав;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:

скасувати всі зміни, внесені до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в режимі «макетної обробки» за весь період з 07.10.2009 та відновити попередні значення складових пенсійної виплати, що існували в електронній пенсійній справі до проведення макетної обробки, зокрема достовірне значення показника «Середньомісячний заробіток» та достовірне значення ознаки роботи;

застосовувати до ОСОБА_1 загальний порядок обчислення пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без «макетного» або іншого ручного втручання в електронну пенсійну справу, та не допускати повторного застосування режиму «макетної обробки»;

здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 з урахуванням відновлених відповідно до пункту 2.1 значень складових пенсійної виплати, з використанням стандартних алгоритмів ІКІС ПФУ, та виплатити нараховані суми за вирахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, постійно проживає у Державі Ізраїль та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 200/6286/23, яке набрало законної сили 26.06.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату позивачу пенсії на її рахунок, відкритий в акціонерному товаристві «Акцент-Банк», нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії за період з 07 жовтня 2009 року по місяць поновлення пенсійної виплати на її рахунок, відкритий в акціонерному товаристві «Акцент-Банк», з компенсацією втрати частини доходів.

З метою виконання зазначеного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 10.07.2024 № 0500-0304-5/70576 звернулося до Пенсійного фонду України щодо надання дозволу на проведення перерахунку та виплатних операцій шляхом ініціювання перерахунку «Макетна обробка». У листі зазначено, що для проведення розрахунку пенсії необхідно встановити її твердий розмір з 07.10.2009 у сумі 544,00 грн.

Листом від 13.08.2024 № 0500-0304-5/81781, поданим на заміну попереднього листа, відповідач повторно звернувся до Пенсійного фонду України з проханням надати дозвіл на опрацювання електронної пенсійної справи позивачки у режимі «Макетна обробка», зазначивши про необхідність установлення з 07.10.2009 твердого розміру пенсії у сумі 34,00 грн.

Листом від 15.10.2024 № 2800-030201-9/62488 Пенсійний фонд України повідомив відповідача, що користувачем центрального рівня у підсистемі «Призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи» ініційовано перерахунок «Макетна обробка» для подальшого опрацювання електронної пенсійної справи користувачем регіонального рівня.

За результатами проведеного 16.10.2024 перерахунку відповідачем прийнято рішення № 057250005107 від 19.10.2024.

Відповідно до зазначеного протоколу показник «середньомісячного заробітку визначено у значенні 0,00000, розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - 0,00 грн, а у графі «ознака роботи» зазначено «Працює». Розмір пенсійної виплати з 07.10.2009 визначено у сумі 34,00 грн за рахунок доплати до прожиткового мінімуму.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі № 200/2311/25, яке набрало законної сили 30.10.2025, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.10.2024 року №057250005107 щодо нарахування позивачу пенсії за період з 07.10.2009 по теперішній час. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 07.10.2009 року відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем 22.11.2025 проведено перерахунок пенсії позивачки. Надалі відповідачем проведено перерахунки від 01.12.2025 та 21.12.2025.

Водночас у протоколах зазначених перерахунків показник середнього заробітку залишився визначеним у значенні 0,00000, розмір пенсії за віком відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 0,00 грн, а у графі «ознака роботи» продовжувало зазначатися «Працює».

Станом на 01.01.2026 загальний розмір пенсійної виплати позивачки становив 3758,00 грн та був сформований із доплати до прожиткового мінімуму, доплати до мінімальної пенсійної виплати, компенсаційної виплати особі, яка досягла 80-річного віку, та відповідної вікової доплати. При цьому основний розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становив 0,00 грн.

28.01.2026 представник позивачки звернувся до відповідача із заявою про надання інформації та документів щодо проведених перерахунків пенсії.

Листом від 11.02.2026 № 0500-0202-8/13010 відповідач повідомив, що на виконання рішення суду позивачці проведено перерахунок пенсії з 07.10.2009 без застосування режиму «Макетна обробка». Водночас у цьому листі зазначено, що у зв`язку з відсутністю в електронній пенсійній справі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії показник заробітку внесено з нульовим значенням.

07.05.2026 представник позивачки повторно звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати документи щодо ініціювання та проведення макетної обробки електронної пенсійної справи, повний витяг із модуля «Історія макетної обробки», скасувати наслідки відповідного втручання та застосувати загальний порядок обчислення пенсії.

Листом від 05.06.2026 № 0500-0507-8/60377 відповідач повідомив, що пенсійна справа позивачки не опрацьовувалась та не підлягала опрацюванню в режимі «Макетна обробка», водночас зазначивши, що такий режим може застосовуватися під час опрацювання пенсійних справ із технічних причин. Витяг із модуля «Історія макетної обробки» позивачці не надано.

Не погодившись із застосуванням під час проведення перерахунків пенсії нульового значення показника середньомісячного заробітку та ознаки роботи «Працює», а також вважаючи, що після скасування рішення від 19.10.2024 відповідач не усунув наслідків утручання в електронну пенсійну справу, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позову та зазначив, що застосування режиму «Макетна обробка» було обумовлене необхідністю виконання рішення суду у справі № 200/6286/23 і технічними особливостями програмного забезпечення ІКІС ПФУ. Відповідний режим був ініційований користувачем центрального рівня Пенсійного фонду України після отримання звернення територіального органу, а тому, на думку відповідача, не становив самовільного втручання працівника Головного управління в електронну пенсійну справу.

Відповідач указав, що після проведення макетної обробки електронна пенсійна справа позивачки надалі опрацьовувалася у загальному порядку, у тому числі шляхом проведення масових перерахунків у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму та індексацією пенсій. Розмір пенсійної виплати поступово збільшувався та з 01.03.2026 становив 4213,00 грн, що, на переконання відповідача, спростовує твердження про виключення позивачки із загального механізму перерахунку пенсій.

Посилаючись на статтю 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач зазначив, що заробітна плата для обчислення пенсії визначається за даними системи персоніфікованого обліку та документами пенсійної справи. Сам факт існування певного технічного значення в інформаційній системі не підтверджує його правильності, а позивачкою не визначено та документально не обґрунтовано конкретне значення середньомісячного заробітку, яке вона вважає достовірним.

Також відповідач зазначив, що позовна вимога про відновлення достовірного значення ознаки роботи є неконкретною, оскільки позивачка не вказала, яке саме значення такої ознаки має бути встановлено та на підставі яких документів.

На думку відповідача, вимога про скасування всіх змін, внесених до електронної пенсійної справи з 07.10.2009, не враховує проведених у цей період законних автоматичних перерахунків, змін законодавства, прожиткових мінімумів, механізмів індексації та осучаснення пенсій. Механічне повернення показників електронної пенсійної справи до попереднього стану не є тотожним правильному обчисленню пенсії та може призвести до скасування результатів правомірних перерахунків.

Відповідач також заперечив проти заборони застосовувати режим «Макетна обробка» в майбутньому, вважаючи таку вимогу абстрактною та спрямованою на встановлення загальної заборони використання технічного інструменту безвідносно до конкретних дій і правових наслідків.

У відповіді на відзив представник позивачки підтримав позовні вимоги та зазначив, що відповідач не навів нормативно-правового акта, який би дозволяв установити нульове значення середньомісячного заробітку, ознаку роботи «Працює» або виключити основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Представник позивачки наголосив, що предметом позову є не технічне найменування режиму опрацювання електронної пенсійної справи саме по собі, а конкретні зміни відомостей, які вплинули на склад та розмір пенсійної виплати. Проведення масових перерахунків, на його думку, не свідчить про усунення порушення, оскільки вони здійснювалися зі збереженням нульового показника середньомісячного заробітку й нульового основного розміру пенсії за віком.

Також представник позивачки зазначив, що точні попередні значення показників та повний перелік здійснених операцій перебувають виключно у володінні відповідача і можуть бути встановлені з модуля «Історія макетної обробки», доступу до якого позивачка не має.

Отже, між сторонами виник спір щодо правомірності застосування відповідачем під час проведення перерахунків пенсії позивачки показника середньомісячного заробітку 0,00000 та ознаки роботи «Працює», а також щодо належного способу відновлення відомостей електронної пенсійної справи і подальшого обчислення пенсійної виплати.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/6286/23 було зобов`язано пенсійний орган поновити позивачу виплату пенсії з 07.10.2009.

У подальшому, під час проведення перерахунку пенсії на виконання зазначеного судового рішення, відповідачем 19.10.2024 прийнято рішення, яким здійснено перерахунок пенсії позивача. При цьому в електронній пенсійній справі позивача показник середньомісячного заробітку визначено у розмірі 0,00000 грн, розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - 0,00 грн, а в графі щодо ознаки роботи зазначено «Працює».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі № 200/2311/25, яке набрало законної сили 30.10.2025, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.10.2024, а також зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 відповідно до статей 27, 28, 42 та пунктів 4-1, 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.

Після набрання законної сили рішенням у справі № 200/2311/25 відповідачем проведено нові перерахунки пенсії позивача, зокрема 22.11.2025, 01.12.2025 та 21.12.2025. Водночас у відповідних розрахунках показник середньомісячного заробітку позивача залишено на рівні 0,00000 грн, розмір пенсії, обчислений за статтею 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - 0,00 грн, а ознаку роботи визначено як «Працює».

З листа відповідача від 11.02.2026 вбачається, що перерахунок пенсії позивача здійснено без застосування режиму «макетної обробки», а нульове значення середньомісячного заробітку пояснено відсутністю в електронній пенсійній справі довідки про заробітну плату.

Не погоджуючись із застосуванням зазначених показників під час нових перерахунків пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті або вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою його надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та своєчасно.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Таким чином, заробітна плата застрахованої особи є обов`язковим елементом формули обчислення основного розміру пенсії. Її значення повинно визначатися за правилами статті 40 Закону № 1058-IV.

Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9, 14, 15 і 16 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

За змістом статей 40 та 41 Закону № 1058-IV дані про заробітну плату після 01.07.2000 визначаються, зокрема, за відомостями системи персоніфікованого обліку, а заробітна плата за періоди до 01.07.2000 підтверджується документами, виданими на підставі первинних документів про нараховану заробітну плату.

При цьому стаття 44 Закону № 1058-IV наділяє органи Пенсійного фонду повноваженнями перевіряти обґрунтованість документів, поданих для призначення або перерахунку пенсії, а також перевіряти відповідні відомості та первинні документи.

Пунктами 4.2 та 4.3 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено обов`язок органу, який призначає пенсію, перевірити зміст і належне оформлення поданих документів, а рішення за результатами розгляду заяви приймати на підставі всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів і наявних відомостей.

З наведеного випливає, що відсутність в електронній пенсійній справі окремої довідки про заробітну плату сама по собі не є достатньою правовою підставою для автоматичного визначення середньомісячного заробітку пенсіонера у розмірі 0,00000 грн.

Суд зауважує що пенсійний орган повинен був з`ясувати, на підставі яких документів позивачу первинно призначено пенсію, які відомості про її заробітну плату містяться в паперовій та електронній пенсійній справі, чи наявні відповідні дані в системі персоніфікованого обліку, за який саме період вони враховуються, а в разі відсутності необхідних відомостей вирішити питання про витребування додаткових документів або надання позивачу можливості їх подати.

Натомість відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, які саме періоди заробітку позивача досліджувалися, які документи або відомості персоніфікованого обліку були використані, які коефіцієнти заробітної плати визначені за кожний місяць та внаслідок яких математичних і правових підстав показник середньомісячного заробітку набув значення 0,00000 грн.

Посилання відповідача виключно на відсутність довідки про заробітну плату не пояснює, яким чином позивачу раніше було призначено пенсію, не спростовує можливості використання відомостей, що містяться в пенсійній справі та системі персоніфікованого обліку, і не підтверджує, що відповідач ужив усіх передбачених законом заходів для встановлення належного показника заробітної плати.

Суд також ураховує, що в розрахунках відповідача зазначено страховий стаж позивача тривалістю 41 рік 1 місяць 20 днів. За наявності такого страхового стажу визначення заробітної плати для обчислення пенсії на рівні 0,00000 грн потребувало окремого, чіткого та документально підтвердженого обґрунтування, якого відповідач суду не надав.

Щодо зазначення в електронній пенсійній справі ознаки «Працює» суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів перебування позивача у трудових відносинах у період проведення спірних перерахунків.

Відповідачем не зазначено, на підставі якого документа або відомостей електронного реєстру позивачу встановлено ознаку працюючого пенсіонера. Відзив не містить обґрунтування правомірності застосування такої ознаки, а докази її відповідності фактичним обставинам до суду не подані.

Оскільки ознака роботи пенсіонера може впливати на застосування окремих правил перерахунку, індексації, встановлення доплат і підвищень, її внесення до електронної пенсійної справи повинно ґрунтуватися на належних та достовірних відомостях.

Таким чином, застосування до позивача ознаки «Працює» без установлення відповідних фактичних обставин та без посилання на документ, яким вони підтверджуються, не відповідає критеріям обґрунтованості та добросовісності, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що спірні перерахунки проведено без режиму «макетної обробки».

Сам по собі спосіб технічного опрацювання електронної пенсійної справи - автоматизований або із залученням працівника пенсійного органу не визначає законність результату перерахунку. Визначальним є те, чи відповідають внесені до пенсійної справи показники документам, відомостям реєстрів і вимогам законодавства та чи забезпечує отриманий результат правильне обчислення пенсії.

Отже, відсутність застосування режиму з назвою «макетна обробка» не спростовує доводів позивача про використання відповідачем непідтверджених значень середньомісячного заробітку та ознаки роботи.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не довів, що показник середньомісячного заробітку 0,00000 грн та ознака «Працює», застосовані під час перерахунків пенсії 22.11.2025, 01.12.2025 та 21.12.2025, визначені на підставі повного дослідження пенсійної справи, даних персоніфікованого обліку та інших належних документів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що дії відповідача щодо застосування під час зазначених перерахунків середньомісячного заробітку в розмірі 0,00000 грн та ознаки роботи «Працює» без належної перевірки і документального обґрунтування є протиправними.

Разом із тим суд не наділений повноваженнями самостійно здійснювати пенсійний розрахунок замість Пенсійного фонду, визначати коефіцієнти заробітної плати за окремі місяці або встановлювати конкретне числове значення середньомісячного заробітку без перевірки первинних документів і відомостей персоніфікованого обліку.

Визначення належного показника заробітної плати потребує перевірки матеріалів пенсійної справи, первинних документів та відомостей інформаційних систем Пенсійного фонду, доступ до яких має відповідач.

Тому належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо визначення показника середньомісячного заробітку та ознаки роботи позивача, за результатами проведеної відповідної перевірки внести до електронної пенсійної справи документально підтверджені відомості із проведенням перерахунку пенсії з урахуванням установлених показників.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині належить відмовити, оскільки на час розгляду справи відповідачем ще не проведено належної перевірки документів пенсійної справи, відомостей персоніфікованого обліку та підстав застосування показника середньомісячного заробітку 0,00000 грн і ознаки «Працює».

Відтак вимоги про відновлення конкретних попередніх значень, здійснення перерахунку пенсії за весь заявлений період на їх підставі та виплату відповідних сум є передчасними, оскільки їх вирішення залежить від результатів перевірки, яку відповідач зобов`язаний провести на виконання цього рішення.

Водночас вимога про недопущення в майбутньому режиму «макетної обробки» стосується правовідносин, які ще не виникли, та ґрунтується на припущенні про можливе повторне порушення. Судовому захисту підлягає порушене право, тоді як підстав для встановлення загальної заборони на вчинення відповідачем невизначених дій у майбутньому судом не встановлено.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Визначаючи тривалість цього строку, суд ураховує характер покладених на відповідача обов`язків, необхідність дослідження паперової та електронної пенсійної справи, перевірки відомостей інформаційних систем Пенсійного фонду, встановлення документально підтверджених показників та проведення відповідного перерахунку пенсії.

За таких обставин запропонований позивачем десятиденний строк не є достатнім для належного і повного виконання рішення.

Суд вважає обґрунтованим установити відповідачу строк три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання до суду звіту про виконання рішення суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування під час перерахунків пенсії ОСОБА_1 , проведених 22.11.2025, 01.12.2025 та 21.12.2025, показника середньомісячного заробітку 0,00000 грн та ознаки «Працює» без їх належного документального підтвердження.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути питання щодо визначення показника середньомісячного заробітку та ознаки роботи ОСОБА_1 під час перерахунків пенсії, проведених 22.11.2025, 01.12.2025 та 21.12.2025, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, за результатами перевірки внести до електронної пенсійної справи документально підтверджені відомості та провести перерахунок пенсії з урахуванням установлених показників.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення суду у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2026 року.

Суддя Н.А. Полях