Ухвала № 141366157 у справі № 200/7450/25 від 09.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

09 листопада 2026 року Справа № 200/7450/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01 липня 2014 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01 липня 2014 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 200/7450/25 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 200/7450/25 клопотання відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про залучення співвідповідача - задоволено. Залучено до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3).

Ухвалою судді від 09.11.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суд прийшов до переконання про необхідність залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, з огляду на таке.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з недостатністю коштів на такі потреби та скрутним матеріальним становищем. Тако позивач зазначає про те, що є пенсіонером, непрацездатною особою та пенсія для нього є єдиним джерелом доходу, яку він не отримує тривалий час, що підтверджується відповіддю пенсійного фонду та відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податку про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 19.01.2023, де вказано, що дана інформація в реєстрі відсутня.

Згідно зі пп 1 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 (справа № 215/3329/19) аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Згідно з практики Європейського Суду з прав людини (рішення від 19.06.2001 року, справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява N 28249/95) суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Разом і з тим, аналіз норм Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що суд може звільнити від сплати судового збору, якщо майновий стан особи є таким, що ускладнює виконання цього обов`язку у повному обсязі.

При цьому, факт відсутності доходів не є безумовним підтвердженням наявності підстав для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати пенсійні виплати тощо.

Висновки аналогічного змісту викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28.04.2022 (справа № 9901/377/21).

Позивач у клопотанні про відстрочення сплати судового збору зазначає про те, що пенсія для нього є єдиним джерелом доходу, яку він не отримує тривалий час, що підтверджується відповіддю пенсійного фонду та відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податку про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 19.01.2023.

Однак такі відомості відсутні в матеріалах справи.

Будь-яких інших доказів на підтвердження недостатнього рівня свого майнового стану позивачем суду не надано, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, але не виключно, є також довідка управління соціального захисту щодо перебування позивача на обліку та отриманих ним соціальних виплат за попередній рік, банківська довідка про відсутність коштів на рахунках.

З огляду на викладене вище, приходжу переконання про те, що суду не надано достатніх доказів, які б підтверджували складне матеріальне становища, що ускладнює виконання позивачем обов`язку сплати судовий збір за подання адміністративного позову до суду не надано, а тому підстави для відстрочення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду відсутні, а відтак у клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду необхідно відмовити.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано через систему "Електронний суд", предметом позову у даній справі є позовна вимога немайнового характеру.

Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 968,96 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.

За таких обставин, приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ст. 160 КАС України, а відтак такий необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 295 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

Керуючись статтями 161, 171, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

У клопотанні позивача про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позов буде залишено без розгляду.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 09.11.2026.

Суддя М. І. Садова