Рішення № 141366290 у справі № 274/3718/26 від 09.11.2026

Справа № 274/3718/26 Провадження № 2/0274/2728/26 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.11.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю.О.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 867398050 від 07.05.2025 у розмірі 32 069,10 гривень та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 07.05.2025 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 867398050 на суму 10 500,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора EDES-8835.

Згідно з умовами Кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 10 500,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

08.07.2025 між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № МВ-ТП/43, на підставі якого, перейшло право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс».

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС » та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/1225-01.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором та має заборгованість у сумі 37 319,10 грн, яка складається з: 10 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 939,10 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 630,00 грн - заборгованість за комісією; 5 250,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі, клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

Відповідач про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Бердичівського міськрайонного суду, та за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.

Суд, за письмовою згодою представника позивача, ухвалює заочне рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить вимогам ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.

Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний право чин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного право чину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

Згідно ч. ч. 3, 4 ст.12, ч. ч. 1, 3 ст.13, ч. ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що 07.05.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА » та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 867398050 на суму 10 500,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора EDES-8835.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту, відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту TOB "Манівео швидка фінансова допомога".

У пункті 2.2 договору встановлено, що загальний розмір кредиту становить 10500 грн, проте позичальникові можуть бути надані додаткові кошти шляхом надання додаткових траншів.

Кредитодавець надає перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 07.05.2025 (що є датою надання Кредиту)(п. 2.3).

Кредит надається з метою задоволення споживчих потреб (п. 2. 5 договору).

У пункті 5.1 договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-3454, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Відповідно до п. 14.2 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього договору, для цілей ініціювання отримання нових траншів чи пролонгацій, позичальник здійснює авторизацію в особистому кабінеті в ІКС.

Основні умови договору зазначено в Паспорті споживчого кредиту.

07.05.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10500,00 грн на банківську карту відповідача 4441-11XX-XXXX-3454, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» .

Згідно інформації, наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду від 01.06.2026, вбачається зарахування 07.05.2025 на рахунок відповідача коштів в сумі 10500,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 867398050 від 07.05.2025 станом на 18.03.2026 розмір заборгованості становив 37 319,10 грн, яка складається з: 10 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 939,10 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 630,00 грн - заборгованість за комісією; 5 250,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Вимоги стягнення комісії та штрафних санкцій у межах даного позову не заявлялися.

За встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність договору кредитної лінії № 867398050 від 07.05.2025 між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Також під час розгляду справи встановлено, що 08.07.2025 між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № МВ-ТП/43, на підставі якого, перейшло право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс».

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 08.07.2025 до договору факторингу № МВ-ТП/43, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача в розмірі 22 192,80 грн., яка складається з наступного:10 500,00 грн - заборгованість по тілу, 5 812,80 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам, 630,00 грн - заборгованість за комісією, 5 250,00 грн - неустойка.

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС » та позивачем укладено договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Юніт капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 04.12.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37 319,10 грн, яка складається з: 10 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 939,10 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 630,00 грн - заборгованість за комісією; 5 250,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.

У пунктах 7.1 - 7.2 кредитного договору визначено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими т є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 06.06.2025, а саме протягом 30 (тридцяти) день від дати отримання першого траншу позичальником. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: - закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; - дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору.

Згідно з п. 7.3 договору кінцева дата повернення(виплати) кредиту 06.06.2030.

У пункті 11.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Тобто, на час звернення до суду з позовом строк дії договору не закінчився, строк повернення тіла кредиту не настав, а позивач просить стягнути повністю кошти за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором.

У пункті п.9.1.1.7. кредитного договору визначено, що у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц зазначила, що, визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 2.5 кредитного договору кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит).

Таким чином, наданий кредит є споживчим і на нього розповсюджуються норми Закону України "Про споживче кредитування".

Праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування".

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц зроблений правовий висновок, якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 16 цього Закону, не дотримавши передбачений кредитним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Подібний за змістом правовий висновок щодо необхідності застосування ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" викладений і в постанові Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду від 22.10.2025 у справі № 539/402/24.

При цьому суд зауважує, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Закону України "Про споживче кредитування" порядок.

03.12.2025 ТОВ "Таліон плюс" направлена вимога відповідачу про дострокове розірвання договору з 03.12.2025 та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 37319,10 грн.

За таких обставин наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 500,00 грн.

Що стосується вимоги про стягнення заборгованості за відсотками.

Згідно з пунктами 3.1-3.4 договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником; сторони погодили, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2520 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. Продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для позичальника. Оскільки пролонгація не є зміною істотних умов договору, зокрема строку дії договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим договором умов користування кредитом без зміни строку дії договору.

Відповідно до п. 7.4 кредитного договору передбачений порядок сплати процентів за договором. Так, протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування, у разі продовження позичальником дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування; після закінчення дисконтного періоду, позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щоденно.

Отже, за умовами кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати відсотки по закінченню кожного дисконтного періоду, а по його закінченню - щоденно.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення відсотків у розмірі 20 939,10 грн, які нараховані за період з 04.12.2025 - 18.03.2026.

Таким чином, виходячи з умов кредитного договору, строк сплати відсотків є таким, що настав.

Проаналізувавши умови укладеного договору в частині умов сплати відсотків, судом встановлено, що заявлені до стягнення відсотки у розмірі 10489,26 грн нараховані за період з 04.12.2025 - 18.03.2026 у межах строку дії договору, що цілком відповідає умовам, які визначені у розділі 8 кредитного договору, підтверджується змістом долученого розрахунку.

Беручи до уваги те, що умовами кредитного договору порядок сплати відсотків передбачений по завершенню дисконтного періоду, а після його завершення - щоденно, то строк сплати відсотків за договором є таким, що настав, а відтак вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню.

Суд вважає, що до вимоги позивача про стягнення відсотків не підлягають застосуванню положення ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" в частині дотримання процедури направлення досудової вимоги, оскільки строк сплати відсотків є таким, що настав, відповідач в цій частині допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання, що призвело до порушення майнових прав позивача, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд стягує судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно положень ч. 1 - ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача надав суд: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду № 25771509131 до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого адвокатське бюро «Тараненко та партнери» надавало правові та юридичні послуги позивачу щодо стягнення заборгованості з відповідача, послуги надано на загальну суму 7000,00 грн, докази на підтвердження повноважень представника.

Як визначає ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу повинні відповідати критерію необхідності чи було їх вчинення обов`язковим, і чи доцільним було їх виконання чи вплинули вони на перебіг розгляду справи. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Розподіляючи витрати, понесені заявником на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи та надані суду документи є підставою для частково відшкодування судом витрат на правничу допомогу з іншої сторони, адже цей розмір не є доведений, необхідним та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Відтак, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, складності справи, ціни позову, критерію реальності адвокатських витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, що буде відповідати принципу співмірності, виваженості та розумності.

Керуючись ст. ст.247,258,259,263-265,273,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість заборгованість за кредитним договором № 867398050 від 07.05.2025 у розмірі 32 069,10 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповіда льністю "ЮНІТ КАПІТАЛ",адреса: вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, 01024, ЄДРПОУ43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА