Судові рішення

Постанова № 141366305 у справі № 686/4255/26 від 09.11.2026

Постанова від 09.11.2026 у цивільній справі № 686/4255/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Хмельницький апеляційний суд, суддя П'єнта І. В.

Справа№ 686/4255/26
СудХмельницький апеляційний суд
СуддяП'єнта І. В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення09.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141366305

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/4255/26

Провадження № 22-ц/820/2074/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Сурник І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2026 року (суддя Чевилюк З.А.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову зазначав, що сторони з 20.04.2017 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2025 року у справі № 686/20699/24. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказував, що судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.06.2024 у справі 686/17499/24 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки від його заробітку/доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21.06.2024 і до досягнення повноліття.

Крім того, судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі 686/1111/25 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частки від його заробітку/доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28.03.2025 і до досягнення повноліття.

Зауважує, що за вказаними судовими наказами він сплачує аліменти на двох дітей у розмірі половини заробітку (доходу), хоча цей розмір не повинен перевищувати третини заробітку (доходу), тобто по 1/6 частки на кожну дитину.

Вказував, що на сьогодні його матеріальне становище погіршилося, на його утримані перебуває дружина, яка не має самостійного доходу та має обмежені можливості до працевлаштування, а також брат дружини, який є особою з інвалідністю, також відповідач несе витрати на лікування та сплату комунальних послуг. Він неспроможний сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, при цьому заборгованість по аліментах збільшується.

Звертав увагу суду, що він не відмовляється від утримання дітей і буде їх утримувати, проте, йому теж потрібні кошти для своїх потреб та на утримання дружини та її брата, як особи з інвалідністю.

Враховуючи викладене вище, просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини заробітку/доходу щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили; зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини заробітку/доходу щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1/6 частині усіх видів заробітку(доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дітей.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. При цьому, посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції ухвалено рішення про зменшення розміру аліментів без встановлення реального розміру доходів платника аліментів.

Вважає, що суд дійшов передчасного висновку про те, що матеріальне становище позивача істотно погіршилось, через що він не має можливості сплачувати аліменти у раніше встановленому розмірі. що позивач несе витрати на лікування та сплату комунальних послуг, а також про відсутність самостійного доходу та наявність обмежених можливостей до працевлаштування у дружини позивача, з огляду на відсутність відповідних доказів в підтвердження вказаних обставин.

Вказує, що наявність заборгованості, що виникла внаслідок умисного чи неумисного невиконання позивачем своїх обов`язків, є правопорушенням з боку боржника. Створення боргу не може слугувати законною підставою для зменшення обсягу майнових прав дитини.

Звертає увагу на те, що законом не покладено на позивача юридичного обов`язку утримувати повнолітнього брата дружини, а добровільне взяття на себе витрат сторонніх осіб не може здійснюватися за рахунок урізання базових потреб дітей.

На думку скаржниці, сам факт укладення нового шлюбу чи наявність нових побутових витрат не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Зауважує, що зменшення сукупного розміру аліментів з 1/2 до 1/3 частки доходів, без будь-яких підтверджень для цього, істотно знижує рівень матеріального забезпечення неповнолітніх дітей, при цьому, з урахуванням інфляційних процесів в Україні, витрати на дітей об`єктивно зросли.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, місце і час слухання повідомлені належним чином. До апеляційного суду 14.09.2026 надійшла заява від відповідачки ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності. Також від адвоката Станіславської А.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , 09.11.2026 до апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Проте, рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам.

Задовольняючи позов про зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції виходив з встановлених судом обставин щодо неможливості позивача сплачувати аліменти у визначеному судовими рішеннями розмірі.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного.

Встановлено, сторони з 20.04.2017 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2025 року у справі № 686/20699/24 (а.с. 8).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9,10).

Судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.06.2024 у справі 686/17499/24 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки від його заробітку/доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21.06.2024 і до досягнення повноліття (а.с. 11).

Судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі 686/1111/25 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частки від його заробітку/доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28.03.2025 і до досягнення повноліття (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.08.2025, ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_5 (а.с. 13).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено право кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до вимог статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Положення статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на користь кого вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

За змістом вказаних норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що після ухвалення судових рішень про стягнення аліментів у нього змінися сімейний стан, оскільки він одружився, крім того, змінився матеріальний стан - на його утриманні перебуває дружина та брат дружини, який є особою з інвалідністю 2 групи.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що самостійною підставою для зменшення або збільшення розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану.

При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, саме позивач повинен довести обставини, які мають значення для вирішення спору за ст. 192 СК України, зокрема, і те, що зміна його сімейного становища вплинула на можливість виплачувати ним аліменти на утримання дітей в раніше визначеному судовими наказами розмірі та надати відповідні докази, що позивачем зроблено не було.

Досліджені апеляційним судом докази свідчать про те, що сімейний стан позивача в порівнянні з тим, який був на час винесення Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області судових наказів (25.06.2024, 08.04.2025) дійсно змінився. Проте, створення нової сім`ї не може бути достатньою та безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23, «зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів».

У справі, яка переглядається, належних та допустимих доказів того, що зміна сімейного становища позивача вплинула на можливість виплачувати аліменти на утримання дітей в раніше визначеному судовими рішеннями розмірі до суду не надано.

Також не заслуговують на увагу посилання позивача на перебування на його утриманні брата дружини - ОСОБА_6 , який є особою з інвалідністю 2 групи, оскільки доказів того, що позивач здійснює за ним догляд та несе витрати у зв`язку з цим суду не надано. Надана позивачем довідка про акт огляду медико-соціальної експертної комісії від 19.03. 2019 року про встановлення ОСОБА_6 другої групи інвалідності з дитинства, відповідно до приписів ч. 1 ст. 80 ЦПК України, не дає змоги дійти висновку про наявність обставин перебування ОСОБА_6 на утриманні саме позивача ОСОБА_1 .

Щодо посилань позивача на те, що зменшення розміру аліментів на утримання дітей надасть йому можливість погасити заборгованість по аліментах, слід зазначити, що вказані обставини не свідчать про погіршення майнового стану позивача та не можуть слугувати підставою для зменшення розміру аліментів.

Крім того, позивачем не надано суду будь-яких доказів щодо свого реального майнового стану, наявність чи відсутність доходів (заробітку). І з цього приводу, є підставними доводи апеляційної скарги.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів на утримання дітей, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного стану (створення нової сім`ї) не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

А тому, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з відмовою в позові, з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню судовий збір, сплачений нею при подачі апеляційної скарги в розмірі 1996,80 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2026 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1996,80 грн судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.08.2026 Ухвала № 138866941 Хмельницький апеляційний суд
27.07.2026 Ухвала № 138506602 Хмельницький апеляційний суд
24.06.2026 Рішення № 137704379 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
21.04.2026 Ухвала № 135850870 без тексту Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
12.02.2026 Ухвала № 134051036 без тексту Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області