Рішення № 141366457 у справі № 278/2491/26 від 10.11.2026

справа № 278/2491/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анни Кривенької, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (далі - ПрАТ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП») в якому просила суд вирішити питання стосовно стягнення з відповідача на користь заявниці матеріальної шкоди в сумі 30 045,50 грн.

У обґрунтування заявленого ОСОБА_1 повідомила, що у січні 2026 року за участю автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , що перебував під керуванням громадянина ОСОБА_2 , та автомобіля марки Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував під керуванням позивачки, сталася дорожньо-транспортна пригода у якій автомобіль ОСОБА_1 зазнав механічних ушкоджень.

Водночас, цивільно-правова відповідальність автомобіля позивачки, станом на день ДТП, була застрахована у відповідача, а відтак з метою прямого врегулювання страхового випадку остання звернулася із відповідною заявою до ПрАТ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» за наслідками розгляду якої страхувальником вирішено виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 199 987,50 грн.

Однак, позивачка стверджує, що розмір страхового відшкодування є значено заниженим, оскільки ОСОБА_1 проведено транспортно-товарознавчу експертизу автомобіля Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 за наслідками якої експерт дійшов висновку, що розмір завданого вказаному автомобілю матеріального збитку насправді становить 230 032,86 грн.

Відтак, виходячи з того, що розмір страхового ліміту за відшкодування матеріальної шкоди за договором страхування автомобіля Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 становить 250 000 грн, у цьому випадку відповідачем недовідшкодованою заявниці 30 045,50 грн й через це остання вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

26 травня 2026 року ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області в цій справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

ПрАТ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», скориставшись своїм процесуальним правом, подало відзив на позовну заяву в якому просило суд відмовити у задоволенні цього позову. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ринкова вартість автомобіля після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається страховиком на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, у тому числі, що проводиться з використанням інформаційно-комунікаційних систем (онлайн-аукціон, торги). Відтак, на підставі вищевказаного закону розмір страхового відшкодування, який належало виплатити ОСОБА_1 , визначався відповідачем за допомогою пропозиції онлайн-аукціону AUTOonline. Ураховуючи зазначене, відповідач переконаний, що розмір виплаченого ним страхового відшкодування визначений правильно, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.

Окремо відповідач акцентував увагу суду на тому, що наданий ОСОБА_1 висновок транспортно-товарознавчої експертизи не може бути належним доказом розміру завданого її автомобілю майнового збитку, оскільки у цьому випадку відсутні законні підстави, які б надавали потерпілій стороні право самостійно встановлювати розмір вищевказаного збитку.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Крижанівський В.П., у свою чергу, скерував на адресу суду відповідь на відзив на позовну заяву в якій підтримав позицію позивачки, викладену в позовній заяві.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННІЯ

Згідно із полісом ЕР-228890832 у період з 30 квітня 2025 року по 29 квітня 2026 року цивільно-правова відповідальність автомобіля марки Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП». Разом із тим, страховий ліміт за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи становить 250 000 грн на одну особу (а.с. 70-71).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортно засобу НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власницею автомобіля марки Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 15).

12 січня 2026 року представником ПрАТ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» у присутності ОСОБА_3 складений акт огляду автомобіля Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 у страховій справі № 26[телефон приховано] (а.с. 68)

15 квітня 2026 року ПрАТ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» у листі № 26[телефон приховано]-4 повідомило про те, що станом на 10 січня 2026 року цивільно-правова відповідальність автомобіля марки Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у вказаного приватного акціонерного товариства на підставі полісу про страхування № ЕР-228890932. Водночас, у цьому листі товариство вказало те, що відповідно до калькуляції № 26-1461029, розрахованої за допомогою програмного комплексу Аудатекс, вартість відновлювального ремонту вищевказаного авто складає 367 363,26 грн, його первинна ринкова вартість становить 311 640 грн, а визначена ринкова вартість автомобіля після ДТП складає 111 000 грн, отже сума страхового відшкодування становить 199 987,50 грн (а.с. 16).

28 січня 2026 року судовим експертом Землюком В.В. виготовлений висновок експерта № 3430 транспортно-товарознавчої експертизи згідно з яким: вартість матеріального збитку, який завданий власнику автомобіля Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 становить 342 046,61 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 становить 612 369,63 грн; ринкова вартість Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 станом на день ДТП становить 342 046,61 грн; утилізаційна вартість Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 становить 112 013,75 грн (а.с. 19-49).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до частини першої ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У ч.ч. 1 та 2 ст. 979 ЦК України вказано, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування).

Положення абз. 5 ч. 1 ст. 980 ЦК України вказують на те, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Згідно з ч. 2 ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом).

Разом з тим, правила ст. 982 ЦК України передбачають, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства

За правилами ч. 1 ст. 1187 джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Приписи ч. 3 ст. 1187 ЦК України вказують на те, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст.1187 ЦК України).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні врегульовуються положеннями Закону України № 3720-ІХ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 5 Закону страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

У ч. 1 ст. 18 Закону вказано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Приписи ч. 1 ст. 19 Закону передбачають, що у разі дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю лише двох забезпечених транспортних засобів або за участю лише двох транспортних засобів, з яких забезпеченим є транспортний засіб, власником якого є потерпіла особа, і в якій потерпілій особі заподіяно шкоду виключно у вигляді пошкодження або фізичного знищення такого транспортного засобу, потерпіла особа має право на пряме врегулювання страхового випадку.

Пряме врегулювання страхового випадку передбачає виконання страховиком потерпілої особи визначених цим Законом прав і обов`язків страховика відповідальної особи щодо розгляду заяви про страхову виплату, прийняття рішення за результатами її розгляду та здійснення страхової виплати в разі прийняття відповідного рішення.

Водночас, у абз. 2 ч. 2 ст. 19 Закону зазначено, що страховик потерпілої особи, який прийняв заяву про страхову виплату відповідно до цього Закону, зобов`язаний її розглянути, прийняти рішення за результатами розгляду та, за умови відсутності випадків, визначених статтею 30 цього Закону, здійснити страхову виплату.

Також у ч. 3 ст. 19 Закону передбачено, що відповідальним за дотримання вимог цього Закону під час прямого врегулювання страхового випадку є страховик, який здійснив таке врегулювання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

За правилами ч. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 28 Закону транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Поміж іншого, у ч. 3 ст. 28 Закону вказано, що ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається страховиком (МТСБУ) на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, у тому числі що проводиться з використанням інформаційно-комунікаційних систем (онлайн-аукціон, торги). За домовленістю між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою вартість транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може визначатися страховиком (МТСБУ) відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Разом із тим, у ст. 38 Закону вказано, що рішення страховика про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, у судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі № 754/1114/15-ц виснувано, що в спорах про відшкодування шкоди, завданої особі джерелом підвищено небезпеки, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред`явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії.

Відповідно до правового висновку, відображеного у постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року в справі № 917/500/18, визначаючи розмір заподіяної шкоди суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком експертизи.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову із огляду на таке.

Судом установлено, що між сторонами у встановленому законодавством порядку укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності автомобіля Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 .

Водночас, у січні 2026 року за участю застрахованого транспортного засобу відбулася ДТП у якій цей автомобіль отримав механічні ушкодження. Завниця, будучи власницею зазначеного авто, звернулася до відповідача за отриманням страхового відшкодування в порядку прямого врегулювання страхового випадку й отримала таке відшкодування в сумі 199 987,50 грн. Також судом установлено, що розмір страхового відшкодування визначався відповідачем за допомогою програмного комплексу Аудатекс.

Водночас, відповідно до висновку судового експерта № 3430 транспортно-товарознавчої експертизи від 28 січня 2026 року розмір завданих майну позивачки збитків складає 230 032,86 грн (з розрахунку 342 046,61 грн (ринкова вартість авто після ДТП) - 112 013,75 грн (утилізаційна вартість автомобіля), що відповідає розміру страхового ліміту цивільно-правової відповідальності автомобіля Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 , який становить 250 000 грн.

Відтак, зважаючи на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28 січня 2020 року по справі № 917/500/18, в цьому випадку з відповідача на користь позивачки належить стягнути недоплачену суму страхового відкшодування, а саме 30 045,50 грн (з розрахунку: 230 032,86 грн - 199 987,50 грн).

Ураховуючи викладене вище, суд задовольняє цей позов у повному обсязі.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

У порядку ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивачки підлягають до стягнення понесені останнім та документально підтверджені судові витрати за розгляд цієї справи, що складаються із витрат по сплаті судового збору.

Щодо питання стягнення витрат пов`язаних із виготовленням висновку судового експерта № 3430 транспортно-товарознавчої експертизи від 28 січня 2026 року суд вказує на таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи.

Статтею 139 ЦПК України регулюється питання витрат, пов`язаних із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 139 ЦПК України).

Учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року по справі № 824/647/19-а для відшкодування витрат, пов`язаних із призначенням і проведенням експертизи як певної процесуальної дії, її призначення та проведення має відбуватися в межах виключно судового процесу. Адже статус учасника, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачкою надано до суду висновок судового експерта № 3430 транспортно-товарознавчої експертизи від 28 січня 2026 року, за проведення якого сплачено 10 889,96 грн.

У свою чергу із позовом ОСОБА_4 звернулася 25 травня 2026 року, а отже витрати на підготовку вищевказаного висновку експерта, виходячи із наведеного вище правового висновку Верховного Суду, не підлягають відшкодуванню, оскільки такий висновок був виготовлений за ініціативою позивачки до моменту звернення до суду.

Щодо питання стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

За правилами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження розміру понесених позивачкою витрат на професійну правову допомогу останньою до матеріалів позову долучено копії: платіжної інструкції № @2PL967682 від 12 січня 2026 року (а.с. 10); договору про надання юридичних послуг № 26 від 01 квітня 2026 року (а.с. 17); копію додатку № 1 до договору про надання юридичних послуг № 26 від 01 квітня 2026 року (а.с. 18); копію акту виконаних робіт по наданню юридичних послуг № 1/01 від 21 травня 2026 року (а.с. 18 зворот).

Зокрема, із акту виконаних робіт по наданню юридичних послуг № 1/01 від 21 травня 2026 року вбачається, що адвокатом Крижанівським В.П. позивачці надані правові послуги з: ознайомлення з матеріалами страхової справи на суму 4 000 грн; написання претензії до відповідача на суму 6 000 грн; написання позовної заяви на суму 8 000 грн. Всього сума наданої ОСОБА_1 правничої допомоги становить 18 000 грн.

Водночас, у відзиві на позовну заяву ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» зазначила, що сума заявлених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеною й не відповідає складності цієї справи, а відтак останнє просило суд зменшити суд суму таких витрат до 2 500 грн.

Так, у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 виснувано, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, у цій постанові Верховний Суд висловив правову позицію з питання, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за наслідками розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи лише має бути сплачено.

У подальшому від вищевказаної правової позиції Верховний Суд не відступав (постанова від 22 січня 2021 року в справі № 925/1137/19).

Таким чином, ураховуючи вищевикладену судову практику з приводу врегулювання подібних правовідносин, а також зважаючи на заперечення сторони відповідача щодо стягнення заявленого позивачем розміру судових витрат, що викладені у додаткових поясненнях, та задоволення позову суд уважає за необхідне зменшити суму таких витрат до 12 000 грн. На переконання суду, саме така сума відповідає принципу співмірності та розумності витрат позивачки на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (вул. Глибочицька, 44, м. Київ, код ЄДРПОУ 24175269) на користь ОСОБА_1 (проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_4 ) матеріальну шкоду в сумі 30 045 (тридцять тисяч сорок п`ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири гривні) 96 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10 листопада 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький