Справа № 278/386/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Буткевичa М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за договором № 175794 від 20.03.2025 року у сумі 19 526,10 грн, понесені судові витрати судовий збір у сумі 2 422,4 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» зазначає, що 20.03.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 175794 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до цього договору, ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 12 000,00 грн.
Відповідачка не виконала умови договору, а тому заявлено вимогу про стягнення тіла кредиту на суму 12 000,00 грн, відсотків у розмірі 7 025,10 грн, комісії - 501,00 грн та штрафу - 1 800,00 грн.
Позивач вказує, що станом на день звернення до суду із позовом сума заборгованості за кредитним договором відповідачкою не погашена, що порушує права позивача, тому відбулося звернення до суду.
Ухвалою від 24.02.2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 72,73). Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив.
Копія ухвали про відкриття провадження направлялась відповідачці за зареєстрованим місцем проживання, однак, конверт з поштовим повідомленням повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».
Заяв по суті та інших клопотань від сторін у справі до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.03.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 175794, згідно якого відповідачка отримала кредит в розмірі 12 000,00 грн із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 390 % річних, комісії за надання кредиту у розмірі 3 000,00 грн, строком на 84 дні з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 12.06.2025 року. Повернення кредиту повинно було здійснюватися шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та у порядку, визначеному договором, у відповідності до графіку платежів (а.с. 39-48).
Вказаний договір було укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (4fec5fbe).
За умовами п. 2.2 договору, кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит.
Згідно п.п. 2.2.1 договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 12 000,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 9 000,00 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті у розмірі 3 000,00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.
20.03.2025 ТОВ «Кредітплюс» перерахувало грошові кошти на банківську картку відповідача 9 000,00 грн, що підтверджується випискою наданою АТ КБ «Приватбанк».
З виписки з особового рахунку відповідача за період з 03.09.2025 по 01.11.2025 вбачається, що позичальник отримала кредитні кошти та користувалась ними (а.с. 58).
Разом з тим, будь-яких доказів того, що відповідач повернула кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором, матеріали справи не містять.
16.04.2025 року між ТОВ «Кредітплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №16042025, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором № 175794 від 20.03.2025 року (а.с. 47-49).
Вказані обставини свідчать про те, що до позивача перейшли всі права кредитора за кредитним договором № 175794 від 20.03.2025 року.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 175794 від 20.03.2025, станом на 01.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 21 326,10 грн, з яких 12 000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 7 025,10 грн - сума прострочених платежів по процентам, 501,00 грн - заборгованість по комісії, 1 800,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 58).
Правовідносини між сторонами врегульовані та відповідають наступним нормам права.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно -телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно -телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом установлено, що договір № 175794 від 20.03.2025 року укладено у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних його умов, оформлено договір в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки цей договір укладений на сайті позикодавця, та відповідач підписав його 20.03.2025 року одноразовими ідентифікатором 4fec5fbe, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства, такий договір не був би укладений.
Такий висновок суду узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.
За змістом Закону України «Про електронну комерцію», правочини які оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 175794 від 20.03.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.11.2025 року складає 21 326,10 грн, з яких 12 000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 7 025,10 грн - сума прострочених платежів по процентам, 501,00 грн - заборгованість по комісії, 1 800,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 58).
З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк кошти та нараховані відсотки не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість. Отже вимога позивача в частині стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, в тому числі відсотків за користування кредитними коштами та комісії, є доведеною та складає 19 526,10, з яких 12 000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 7 025,10 грн - сума прострочених платежів по процентам, 501,00 грн - заборгованість по комісії.
Представник позивача при зверненні до суду із даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 та суму сплаченого судового збору.
На підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК).
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав договір про надання правової допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року (а.с. 59,60), акт прийому передачі наданих послуг з відтворенням даних про вартість робіт (а.с. 62).
Надаючи оцінки наведеним доказам, суд звертає увагу, що зазначена на виконання правничих послуг вартість робіт є завищеною з огляду на складність справи, виявляє непропорційність з врахуванням необхідного часу для захисту прав особи.
З огляду на викладене, суд, керуючись принципом доцільності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Враховуючи наведене, а також оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, суд на підставі ст. 141 ЦПК, стягує з відповідача понесені позивачем документально підтверджені витрати за розгляд даної справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК, суд,
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 175794 від 20.03.2025 року в розмірі 19 526,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: б-р Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя М.І.Буткевич