Рішення № 141366496 у справі № 278/2144/26 від 10.11.2026

справа № 278/2144/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анни Кривенької, розглянув цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТзОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулося до ОСОБА_1 з позовом в якому просить стягнути з останньої заборгованість в загальній сумі 52 324,81 грн.

У обґрунтування заявленого ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» повідомило, що між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (далі - ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ») та ОСОБА_1 у листопаді 2023 року укладений кредитний договір на підставі якого відповідачка отримала кредит. Водночас, станом на день звернення до суду з цим позовом позивач є актуальним кредитором відповідачки і остання самоусунулася від виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у зв`язку із чим виникла заборгованість, яку заявник бажає стягнути із відповідача за наслідками розгляду цієї справи.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року в цій справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачка ОСОБА_1 , скориставшись своїм процесуальним правом, скерувала на адресу суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» заперечила у повному обсязі. Свою позицію остання обґрунтувала тим, що сплачувала грошові кошти на погашення заборгованості за вищевказаним договором, а тому облікована позивачем сума такої заборгованості є необґрунтованою. Окрім цього, остання зауважила, що розмір процентів за вищевказаним кредитним договором не відповідає принципу справедливості.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

10 листопада 2023 року між ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1289381 (далі - Договір) на підставі якого остання отримала кредит в сумі 7 000 грн (п. 1.3. Договору) строком на 360 днів (п. 1.4. Договору) зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на рівні 2,50% на день (п. 1.5.1. Договору) (а.с. 6-8).

Відповідно до наданого ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» розрахунку заборгованості останнє на підставі Договору обліковувало за ОСОБА_1 борг в загальній сумі 52 324,81 грн із яких 6 999,97 грн - заборгованість за тілом кредиту й 45 324,84 грн - заборгованість за процентами. Окрім цього із вказаного розрахунку вбачається, що на погашення тіла кредиту ОСОБА_1 сплатила 0,03 грн, а на погашення процентів остання сплатила 11 745,98 грн (а.с. 17 зворот-19).

15 липня 2025 року між ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» укладений договір факторингу № 01.02-23/25 за умовами п. 3.1.3. якого право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору (а.с. 20 зворот-23).

Відповідно до реєстру боржників, який є додатком до зазначеного договору факторингу, ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі вказаного договору набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1289381 від 10 листопада 2023 року (а.с. 24 зворот-25).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Приписи ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою та другою ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення цього позову з огляду на таке.

Так, позивач з метою захисту своїх порушених прав, що знайшли своє відображення у порушенні відповідачем умов кредитного договору та взятих на себе зобов`язань, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, як одним із способів та видів такого захисту. Також, суд встановив, що тривале порушення боргових зобов`язань у причинно-наслідковому зв`язку потягнуло за собою появу вищевказаної заборгованості.

Разом із тим, стосовно доводів відповідачки про несправедливість умов кредитного договору в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами суд звертає увагу останньої на те, що відповідного до правового висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 07 вересня 2026 року по справі № 552/672/23 у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Відтак, оскільки у цьому випадку відповідачкою ОСОБА_1 у цьому випадку не заявлено зустрічних позовних вимог щодо оспорення відповідних умов кредитного договору, то у суду в силу вищевказаного правового висновку відсутні підстави самостійно зменшувати розмір процентої ставки за користування кредитними коштами.

З тих самих підстав суд відхиляє доводи відповідачки щодо необхідності зменшення розміру процентів за користування кредитом з огляду на скрутне матеріальне становище останньої

Щодо вимог відповідачки з приводу здійснення судом перевірки правильності обрахунку відповідачем заборгованості за процентами суд зауважує таке.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 7 000 грн (п. 1.3. Договору) строком на 360 днів (п. 1.4. Договору) зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на рівні 2,50% на день (п. 1.5.1. Договору) (а.с. 6-8).

Відтак, загальна сума заборгованості за цим договором вцілому має становити 70 000 грн із яких 7 000 грн - заборгованість за тілом кредиту й 63 000 грн - заборгованість за процентами (із розрахунку 7 000 х 2,50% х 360 днів).

Водночас, позивачем сума заборгованості, яку слід стягнути з ОСОБА_1 заявлена на рівні сумі 52 324,81 грн із яких 6 999 грн - заборгованість за тілом кредиту й 45 324,84 грн - заборгованість за процентами. Зазначений розмір позовних вимог свідчить про те, що заявником при зверненні до суду з цим позовом враховано часткове погашення ОСОБА_1 заборгованості.

Отже, у цьому випадку суд уважає наявними правові підстави для задоволення позову в повному обсязі.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь заявника підлягають до відшкодування понесені останнім та документально підтверджені судові витрати за розгляд цієї цивільної справи, що складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором № 1289381 від 10 листопада 2023 року в загальній сумі 52 324 (п`ятдесят дві тисячі триста двадцять чотири) гривні 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10 листопада 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький