Рішення № 141366497 у справі № 278/1948/26 від 10.11.2026

справа № 278/1948/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анни Кривенької, розглянув цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі - ТзОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР») звернулося до ОСОБА_1 з позовом в якому просить стягнути з останнього заборгованість в загальній сумі 42 050 грн.

У обґрунтування заявленого ТзОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» повідомило, що між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») та ОСОБА_1 у лютому 2022 року укладений кредитний договір на підставі якого відповідач отримав кредит. Водночас, станом на день звернення до суду з цим позовом позивач є актуальним кредитором відповідача і останній самоусунулася від виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у зв`язку із чим виникла заборгованість, яку заявник бажає стягнути із відповідача за наслідками розгляду цієї справи.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року в цій справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач ОСОБА_1 , скориставшись своїм процесуальним правом, скерував на адресу суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги ТзОВ ТзОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заперечив у повному обсязі. Свою позицію останній обґрунтував тим, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту видачі йому кредитних коштів, правильності обрахування спірної заборгованості й наявності у позивача права вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача. Також останній звернув увагу суду на те, що він є військовослужбовцем.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

21 лютого 2022 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1056-6979 (далі - Договір) на підставі якого останній отримав кредит в сумі 5 800 грн (п. 4.1. Договору) строком на 300 днів (п. 4.8. Договору) зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на рівні 2% на день протягом 21 дня (п.п. 4.4. й 4.6 Договору) та на рівні 3% на день протягом решти днів кредитування (а.с. 11-16).

Відповідно до наданого ТзОВ ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунку заборгованості останнє на підставі Договору обліковувало за ОСОБА_1 борг в загальній сумі 42 050 грн із яких 5 800 грн - заборгованість за тілом кредиту й 36 250 грн - заборгованість за процентами. Окрім цього із вказаного розрахунку вбачається, що у період з 21 лютого 2022 року по 24 липня 2022 року останнє обліковувало проценти за користування кредитними коштами на рівні 2% на день, а з 25 липня 2022 року по день закінчення строку кредитування проценти за користування кредтними коштами обліковувалися на рівні 3% на день (а.с. 31-43).

26 грудня 2024 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТзОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладений договір факторингу № УКФ-261224-2 за умовами п. 3.1.3. якого право вимоги переходить до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру боржників (а.с. 26-30).

Того ж дня між сторонами зазначеного договору факторингу підписаний реєстр боржників № 1, який є додатком до цього договору, й згідно з яким ТзОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 лютого 2022 року. Номер кредитного договору за яким передавалося право вимоги до ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутній (а.с. 44-45).

Відповідно до виписки за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що наданий Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 21 лютого 2022 року на рахунок останнього було зараховано 5 800 грн (а.с. 67).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Приписи ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою та другою ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання не сприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову із огляду на наступне.

Судом установлено та сторонами не оспорювалося, що між первісними кредиторами та ОСОБА_1 укладений кредитний договір.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження отримання ним від первісного кредитора тіла кредиту суд звертає увагу останнього на те, що відповідно до виписки за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що наданий Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 21 лютого 2022 року на рахунок останнього було зараховано 5 800 грн. Відтак, зважаючи на дату проведення зазначеного зарахування, його розмір, а також на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту отримання зазначених коштів відповідачем від третіх осіб, суд уважає доведеним факт отримання відповідачем тіла кредиту за вищевказаним кредитним договором.

Разом із тим, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За правилами ч.ч. 1-2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Нормою ст. 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положенням ч.ч. 1-2 ст. 95 ЦПК України вказують на те, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Разом із тим, ТзОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» не надало суду доказів того, що останнє на підставі договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1056-6979 від 21 лютого 2022 року. Зазначений висновок суду грунтується на відсутності в копії реєстру боржників до вказаного договору факторингу відомостей про номер кредитного договору ОСОБА_1 за яким до позивача перейшло право вимоги, або ж про номер карткового рахунку на який скеровувалися кредитні кошти за вказаним договором.

Відтак, зважаючи на зазначений перебіг подій, суд не може беззаперечно стверджувати, що заявник набув право вимоги до відповідача за раніше згаданим кредитним договором.

Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 6 ст. 12 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд відмовляє у задоволенні цього позову в зв`язку із не доведенням ТзОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» факту переходу до нього права вимоги саме за кредитними договором № 1056-6979 від 21 лютого 2022 року.

З огляду на викладене, у наданні оцінки інших доводів відповідча немає потреби.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

Результати вирішення спору не дають суду можливості здійснити розподіл судових витрат позивача у порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10 листопада 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький