справа № 127/11088/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анни Кривенької, розглянув цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (далі - ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП») звернулося до ОСОБА_1 з позовом в якому просить стягнути з останнього заборгованість в загальній сумі 24 212,52 грн.
У обґрунтування заявленого ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» повідомило, що між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 у січні 2022 року укладений кредитний договір на підставі якого відповідач отримав кредит. Водночас, станом на день звернення до суду з цим позовом ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» є актуальним кредитором відповідача і останній самоусунулася від виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у зв`язку із чим виникла заборгованість, яку заявник бажає стягнути із відповідача за наслідками розгляду цієї справи.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою суду від 04 травня 2026 року в цій справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач ОСОБА_1 , скориставшись своїм процесуальним правом, скерував на адресу суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» визнав частково. Свою позицію останній обґрунтував тим, що дійсно у січні 2022 року між ним та первісним кредитором ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладений вищевказаний кредитний договір на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 12 447 грн. Однак, відповідач звернув увагу на те, що він є військовослужбовцем Збройних Силу України, а тому в силу закону звільнений від обов`язку сплати процентів за користування кредитними коштами.
ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», у свою чергу, скерувало на адресу суду відповідь на відзив у якому підтримало, свою позицію висловлену в позовній заяві. Окрім цього, останнє наголосило, що ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження факту його перебування в лавах Збройних Сил України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
21 січня 2022 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 74464446 (далі - Договір) на підставі якого останній отримав кредит в сумі 12 447 грн (п. 2.1. Договору) строком на 30 днів (п. 2.2 Договору) зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на рівні 1,99% на день (п. 2.3. Договору). Водночас, у п.2.3. Договору передбачена й знижена процентна ставка на рівні 0,597%, яка застосовується відповідно до програми лояльності (а.с. 11).
Разом із тим, з наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості убачається, що останнім на підставі Договору за ОСОБА_1 обліковувався борг в загальній сумі 24 212,52 грн із яких 12 447 грн - заборгованість за тілом кредиту й 11 765,52 грн - заборгованість за процентами. Окрім цього, з цього ж розрахунку убачається, що в період з 22 січня 2022 року по 19 лютого 2022 року проценти за користування кредитними коштами обліковувалися на рівні 0,597% на день (а.с. 10).
29 вересня 2022 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» (далі - ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС») укладений договір факторингу № 028-290922 відповідно до п. 2.1.3. якого перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги (а.с. 18 зворот-20).
Того ж дня між сторонами зазначеного договору факторингу підписаний реєстр прав вимоги № 29/09/22 відповідно до якого ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за договором № 74464446 від 21 січня 2022 року (а.с. 20).
05 грудня 2025 року між ТзОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладений договір факторингу № 05/12/25-01 відповідно до п. 2.1.3. якого перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги (а.с. 24-26).
Того ж дня між сторонами зазначеного договору факторингу підписаний реєстр прав вимоги відповідно до якого ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за договором № 7446446 від 21 січня 2022 року (а.с. 26).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного 1законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Приписи ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою та другою ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Частиною першою ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частина друга ст. 1081 ЦК України визначає, що грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Згідно з положеннями ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання не сприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.
Судом установлено й сторонами не оспорювалося, що у січні 2022 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 74464446 на підставі якого останній отримав кредитні кошти.
У подальшому право вимоги за цим договором на підставі ряду договорів факторингу перейшло до позивача.
Стосовно доводів відповідача щодо наявності у нього пільг щодо сплати процентів за користування кредитними коштами суд звертає увагу на таке.
ОСОБА_1 у розпорядження суду на надав жодних доказів за допомогою яких суд міг би пересвідчитися у тому, що протягом строку кредитування відповідач мав статус особи мобілізованої до лав Збройних Сил України або інших військових формувань, який надавав би йому право на пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зокрема, за умовами вищевказаного кредитного договору строк кредитування за ним сплив 20 лютого 2022 року, а перші записи стосовно проходження ОСОБА_1 військової служби у його офіцерському квитку датовані березнем 2022 року.
Відтак, у цьому випадку, суд звертає увагу відповідача на те, що оскільки ним недоведений факт перебування на військовій службі в порядку мобілізації протягом строку кредитування, то у суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Стосовно заборгованості, яку належить стягнути з відповідача на користь позивача за кредитним договором, суд звертає увагу на таке.
21 січня 2022 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 7446446 на підставі якого останній отримав кредит в сумі 12 447 грн строком на 30 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на рівні 1,99% на день. Водночас, у п.2.3. Договору передбачена й знижена процентна ставка на рівні 0,597%, яка застосовується відповідно до програми лояльності.
Разом із тим, з наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості убачається, що в період з 22 січня 2022 року по 19 лютого 2022 року проценти за користування кредитними коштами обліковувалися ним на рівні 0,597% на день.
Отже, у цьому випадку, сума заборгованості, яку належить стягнути з ОСОБА_1 становить вцілому 15 023 грн із яких 12 447 грн - заборгованість за тілом кредиту й 2 576 грн - заборгованість за процентами (з розрахунку (12 447 х 0,597% х 28 днів)+ (12 447 х 1,99% х 2 дні).
Ураховуючи викладене вище, суд уважає за необхідне задовольнити цей позов частково.
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім та документально підтверджені витрати за розгляд цієї справи пропорційно до суми задоволених позовних вимог, що складаються з витрат по сплаті судового збору, а саме 1 651,75 грн.
Щодо питання стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
За правилами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу останнім до матеріалів позову долучено копії: договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року (а.с. 27 зворот-28); витягу з акту № 9-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25 лютого 2026 року (а.с. 29); акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с. 29).
Зокрема, із зазначеного витягу з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги вбачається, що адвокатом Ткаченко Ю. позивачеві надані послуги з: вивчення наявних у клієнта документів на суму 500 грн й супроводу в суді першої інстанції на суму 4 000 грн.
Загальна вартість наданої правової допомоги згідно із цим витягом з акту становить 4 500 грн.
Так, у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 виснувано, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, у цій постанові Верховний Суд висловив правову позицію з питання, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за наслідками розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи лише має бути сплачено.
У подальшому від вищевказаної правової позиції Верховний Суд не відступав (постанова від 22 січня 2021 року в справі № 925/1137/19).
Таким чином, ураховуючи вищевикладену судову практику з приводу врегулювання подібних правовідносин, а також зважаючи на заперечення сторони відповідача щодо стягнення заявленого позивачем розміру судових витрат, які викладені у відзиві на позовну заяву, та часткове задоволення в задоволенні позову суд уважає за необхідне зменшити суму таких витрат до 2 500 грн, оскільки саме така сума, на переконання суду, відповідає принципу співмірності та розумності витрат позивача на професійну правничу допомогу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адерсою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (вул. Садова, 31/33, оф. 40/3, м. Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за кредитними договором № 74464446 від 21 січня 2022 року в загальній сумі 15 023 (п`ятнадцять тисяч двадцять три) гривні.
У решті вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір в сумі 1 651 (одна тисяча шістсот п`ятдесят одна) гривня 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 10 листопада 2026 року.
Суддя Віктор Мокрецький