Рішення № 141366502 у справі № 278/584/26 від 09.11.2026

Справа № 278/584/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому просить зняти арешт з усього майна (рухомого та нерухомого) належного ОСОБА_2 , в тому числі з житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0595 площею 0,2322 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; та квартири АДРЕСА_2 , який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 44942215 від 28.10.2014 року, винесеної Корольовським відділом державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції. Також позивачка просить видалити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Запис про арешт майна від 28.10.2014 року за номером 7487737 (індексний номер 16793757).

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 04 лютого 2023 року під час укладення договору дарування квартири, останній стало відомо, що на все її майно накладено арешт та оголошено заборону його відчуження. При цьому після підписання договору дарування на подаровану їй квартиру, нотаріусом також було накладено заборону відчуження.

Згідно постанови про накладення арешту, арешт накладено на все майно боржника ФОП

ОСОБА_3 . На підставі зазначеної постанови про накладення арешту до єдиного державного реєстру речових прав про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження державним реєстратором Житомирського міського управління юстиції Житомирської області Марією Сладковою-Головатюк внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16793757 (номер запису про обтяження: 7487737) від 28.10.2014 року.

Листом № 27131/23.25-23/11 від 14.03.2023 року Корольовського ВДВС у м. Житомирі, виданого на письмовий запит позивачки, останній було повідомлено, що арешт на все її майно було накладено Постановою Державного виконавця Корольовського ВДВС у м. Житомирі «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» № 44942215 від 28.10.2014 р. в межах виконавчого провадження № 44942215 з виконання наказу № 906/749/14, виданого Господарським судом Житомирської області 21.08.2017 р. про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» заборгованості.

24 липня 2015 року позивачкою було укладено шлюб та змінено прізвище на ОСОБА_1 .

Крім того 14.04.2016 р. до єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності № 2287005[телефон приховано].

В той же час 25 березня 2016 року позивачкою у добровільному порядку заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» погашено повністю про, що свідчить довідка № [номер приховано] від 25.03.2016 року.

Тим же листом № 27131/23.25-23/11 від 14.03.2023 року Корольовського ВДВС у м. Житомирі позивачці було повідомлено про те, що 24.12.2014 року державним виконавцем вже винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження», підстави, якого не передбачають зняття арешту з майна боржника.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

В той же час згідно довідки № 8.22-20/12/112381 від 17.12.2019 р. Корольовського ВДВС м. Житомира та листа № 8.5-36/5/2019/61130 від 26.12.2019 р. Житомирського районного ВДВС відкриті виконавчі провадження, боржником по яких виступає ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1 ) відсутні.

Виходячи з вищевикладеного такі дії працівників відділу Корольовського ВДВС м. Житомира є незаконними та таким, що порушують охоронювані законом інтереси позивачки, оскільки остання позбавлена можливості вільно розпоряджатися своїм майном.

Ухвалою суду від 10.02.2026 року відкрито провадження спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 33,34). Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив.

Жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

24.07.2015 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, після якого дружина отримала прізвище ОСОБА_5 (а.с. 10).

Відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку від 10.10.2012 року ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці площею 2322 кв.м з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0187 (а.с. 13-16).

Вищевказаний договір купівлі -продажу відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів зареєстрований приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. за № 5246370 (а.с.17).

Відповідно до договору дарування від 04.02.2023 року ОСОБА_4 безоплатно передав у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 18-21), право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 756664818101 (а.с. 22).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Корольовським відділом державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 28.10.2014 року накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 у межах суми звернення стягнення 30 860,37 грн (а.с. 23).

Відповідно до довідки № [номер приховано] від 25.03.2016 року, виданої ПАТ «КБ «Приватбанк», ОСОБА_3 здійснила повне погашення боргу переб ПАТ «КБ «Приватбанк», а заборгованість станом на 25.03.2016 року відсутня (а.с. 24).

Відповідно до довідки № 8.22-20/12/112381 від 17.12.2019 року станом на 17.12.2019 року згідно бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників у Корольовському відділі державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відсутні виконавчі провадження, боржником по яких виступає ОСОБА_1 (а.с. 25).

Відповідно до довідки № 8.5-36/5/2019/61130 від 26.12.2019 року станом на 26.12.2019 року у Житомирському районному відділі ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження, боржником по яких виступає ОСОБА_1 (а.с.26).

Згідно листа Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 27134/23.25-23/11 від 14.03.2023 року, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження в Корольовському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі перебувало виконавче провадження за № 44942215 з виконання наказу № 906/749/14, виданого Господарським судом Житомирської області 21.08.2014, про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 28007,61 грн.

В ході виконання даного виконавчого провадження було накладено арешт на все майно боржника (номер запису про обтяження 7487737, зареєстрований 28.10.2014 року) на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за № 44942215 від 28.10.2014 року.

24.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяв на час прийняття рішення). Підстави завершення даного виконавчого провадження, не передбачають зняття арешт з майна боржника (а.с. 27,28).

Правовідносини між сторонами врегульовані та відповідають наступним нормам права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 317 Цивільного кодексу (далі - ЦК) передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно положень ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За правилами ст. 321 ЦК передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. ст. 13, 18, 37, 40, Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» випливає, що посадові особи органу ДВС діють лише в рамках відкритих виконавчих проваджень, а повноваження державного виконавця як щодо накладення арешту на майно, так і щодо його скасування можуть бути реалізовані ним винятково під час здійснення виконавчого провадження.

Проте, виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно позивача, давно завершено, а будь-яке інше відсутнє. В силу вимог закону накладений органом ДВС арешт на майно боржника підлягає зняттю (скасуванню) саме в рамках виконавчого провадження і не інакше. Таким чином, у випадку покладення судом на орган ДВС обов?язку скасувати арешт на майно, внести відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчужень нерухомого майна про зняття арешту, накладеного у ВП №44942215 (постанова від 28.10.2014 р.), таке судове рішення виконане не буде.

Разом з тим, необхідно зауважити, що законні права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, насамперед порушуються наявністю у відповідному реєстрі інформації про державну реєстрацію обтяжень, а саме арешту його нерухомого майна, заборона здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Обтяження, які підлягають державній реєстрації, вважаються припиненими з моменту державної реєстрації їх припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Законом до обтяжень віднесені: заборона відчуження, арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а також інші обтяження.

Відповідно, документом, що є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна може бути рішення суду, що набрало законної сили, про припинення такого обтяження.

Відтак, виникають обставини та становище, в якому опинився позивач у зв?язку з існуванням чинного арешту її нерухомого майна, накладеного в рамках завершеного виконавчого провадження, дають усі підстави для суду дійти висновку, що належним та найбільш ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача у цьому випадку є прийняття судом рішення про скасування арешту з усього майна (рухомого та нерухомого), накладеного в межах виконавчого провадження ВП № 44942215 (постанова від 28.10.2014 р.), з наступним поданням такого рішення відповідному суб?єкту державної реєстрації для здійснення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна позивача в порядку, визначеному чинним законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року по справі № 658/715/16-ц, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори, пов?язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства (пункт 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016. Відповідно до ч.9 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, виходячи зі змісту статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (У редакції від 05.10.2016 року), правом зняти арешт за виконавчим провадженням, яке не перебуває на виконанні відділу або відомості щодо якого відсутні у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень та Автоматизованій системі виконавчого провадження, державний виконавець не наділений.

Аналізуючи вищевказані обставини справи та надані докази, можна дійти до висновку, що на даний час відсутні будь-які підстави для накладення арешту на вищевказане нерухоме майно, а тому накладений арешт підлягає скасуванню. Існування обтяження у вигляді арешту на спірне майно створює перешкоди позивачу в реалізації права власності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати та зняти арешт з усього майна (рухомого та нерухомого) належного ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в тому числі з житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0595 площею 0,2322 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; та квартири АДРЕСА_2 , який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 44942215 від 28.10.2014 року, винесеної Корольовським відділом державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Запис про арешт майна від 28.10.2014 року за номером 7487737 (індексний номер 16793757).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.І.Буткевич