Рішення № 141366505 у справі № 278/3946/26 від 09.11.2026

Справа № 278/3946/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою, поданою представником позивача ОСОБА_1 - Остапенком Сергієм Олександровичем до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адіміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 5307514 від 25.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив натупне.

25.07.2025 року інспектором Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції було винесено постанову ЕНА № 5307514 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400,00 гривень.

Відповідно до вищевказаної постанови 25.07.2025 року о 03 год. 11 хв. в м. Житомирі по проспекту Незалежності водій ( ОСОБА_1 ) керуючи ТЗ не пред?явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії Т3, зупинено за порушення комендантської години. Чим порушив п. 2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Вказану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з наступним.

25.07.2025 року близько 03 год. 11 хв. ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом по проспекту Незалежності у м. Житомирі та був зупинений співробітниками поліції.

В якості причини зупинки транспортного засобу співробітником поліції було зазначено про порушення ОСОБА_1 комендантської години.

Однак, Позивач з такою підставою для зупинки транспортного засобу не погодився, оскільки чинне законодавство України не встановлює відповідальності за порушення комендантської години, а тому саме по собі таке формулювання не свідчило про вчинення Позивачем будь-якого правопорушення.

У даному випадку Позивачу не було повідомлено конкретної, передбаченої законом, підстави для зупинки транспортного засобу, що свідчило про порушення встановленої законом процедури.

Тому, поліцейський не мав права вимагати від водія пред?явити документи без наявності законних підстав для зупинки транспортного засобу.

В зв?язку з чим Позивач поїхав далі. Оскаржувана постанова в його присутності не складалася.

Про оскаржувану постанову Позивач дізнався лише після ознайомлення (28.07.2026 року) адвокатом з матеріалами іншої справи про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В оскаржуваній постанові зазначено наступне: «водій не пред?явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії ТЗ».

У даному випадку виникають сумніви щодо правильної кваліфікації дій Позивача. Адже відповідальність за відмову у пред?явленні посвідчення водія передбачається частиною 1 ст. 126 КУпАП.

Натоміть відносно Позивача складено постанову за частиною 2 ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Таким чином наведений у постанові опис події адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції частини 2 статті 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом відповідної категорії.

Фабула постанови містить лише посилання на непред?явлення посвідчення водія, однак не містить установлених посадовою особою фактичних обставин щодо відсутності у Позивача права керування транспортним засобом відповідної категорії, не зазначає, якими доказами це підтверджується та на підставі яких відомостей поліцейський дійшов такого висновку.

Отже, оскаржувана постанова не містить належного опису події адміністративного правопорушення та встановлених обставин, що свідчить про її невідповідність вимогам статті 283 КУпАП.

Співробітниками поліції Позивачу не були роз?яснені його права, як того вимагає ст. 268 КУпАП. Вказане підтверджується відсутністю підпису Позивача у пункті 8 оскаржуваної постанови, де співробітником поліції власноруч написано «ознайомлений».

Ухвалою суду від 29.09.2026 року позивачу поновлено строк для звернення до суду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 26-28).

06.10.2026 року представник Департаменту патрульної поліції - Ярошенко О.М. через ссистему «Електронний суд» скерувала до суду відзив на позовну заяву, вважаючи останню необгрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню з огляду на нанступне.

25 липня 2025 року інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції винесено постанову серії ЕНА № 5307514, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

При цьому сам позивач у позовній заяві не заперечує факту керування ним 25.07.2025 транспортним засобом BMW 528I, номерний знак НОМЕР_1 . Навпаки, викладаючи обставини справи, ОСОБА_1 безпосередньо зазначає, що саме він керував вказаним автомобілем та був зупинений працівниками поліції.

Отже, факт керування позивачем зазначеним транспортним засобом фактично визнається ним самим та не є спірною обставиною у цій справі.

Відповідно до пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з частиною дев`ятою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Як убачається з наявних відомостей, посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 25.05.2023 надавало ОСОБА_1 право керування транспортними засобами категорії «С». Водночас транспортний засіб BMW 528I, номерний знак НОМЕР_1 , яким 25.07.2025 керував позивач, належить до транспортних засобів категорії «В».

Таким чином, сам факт наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія не свідчить про наявність у нього права керування будь-яким транспортним засобом.

Отже, станом на 25.07.2025 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 528I, номерний знак НОМЕР_1 , не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії, що повністю охоплюється диспозицією частини другої статті 126 КУпАП.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5307514 від 25.07.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3 400,00 грн (а.с. 13). З даної копії також вбачається, що особа, яку притягнуто до відповідальності від підпису відмовилася.

З копії листа Управління патрульної поліції в Житомирській області № 167аз/41/28/01-2026 від 06.08.2026 року вбачається, що відповідно до інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» постанова, винесена стосовно ОСОБА_1 , є виконаною у зв?язку зі сплатою штрафу 04.08.2025 (а.с. 12).

Нормами законодавства України вказані правовідносини врегульовано наступним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

За правилами КАС України, право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі Закон 3353-XII) Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

За визначенням, наведеним устатті 14 Закону 3353-XII, учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху серед іншого зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно достатті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за якузакономпередбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зістаттею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог законупри застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

В оскаржуваній постанові зазначено: «водій, керуючи ТЗ не пред`явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії ТЗ, зупинено за порушення комендантської години».

У даному випадку виникають сумніви щодо правильної кваліфікації дій Позивача.

Адже відповідальність за відмову у пред?явленні посвідчення водія передбачається частиною 1 ст. 126 КУпАП.

Натоміть відносно Позивача складено постанову за частиною 2 ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Таким чином наведений у постанові опис події адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції частини 2 статті 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом відповідної категорії.

Фабула постанови містить лише посилання на непред?явлення посвідчення водія, однак не містить установлених посадовою особою фактичних обставин щодо відсутності у Позивача права керування транспортним засобом відповідної категорії, не зазначає, якими доказами це підтверджується та на підставі яких відомостей поліцейський дійшов такого висновку.

Отже, оскаржувана постанова не містить належного опису події адміністративного правопорушення та встановлених обставин, що свідчить про її невідповідність вимогам статті 283 КУпАП.

Згідно зі статтею 280 КУПА орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 279 КУпАП порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз?яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов?язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Таким чином, приписами КУпАП встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування оставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З аналізу наведених норм КУпАП слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 126 КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови не повно та не об?єктивно з?ясовано обставини відповідної справи про адміністративне правопорушення, при цьому порушено права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП та порядок його розгляду. У зв?язку з чим, суд вважає, що постанова серії ЕНА № 5307514 від 25.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення є протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 42, 43, 77, 242-246, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 5307514 від 25.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.І.Буткевич